Інформування про ризик

Інформування громадськості про можливий ризик, який містять у собі проблеми, що виникають, набуває дедалі більшого значення У процесі управління проблемами. За своєю суттю інформування про ризик – це процес збирання науково обґрунтованих даних, пов'язаних із небезпекою для здоров'я людей і довкілля, а також проведення цих даних до відома широкої громадськості у зрозумілій та продуманій формі.

Останнім часом фахівцями розроблені моделі інформування про ризик, які виходять із загального постулату, що «перцепція (сприймання) – це реальність», тобто вони ґрунтуються на концепції, яка вже давно стала органічною частиною методологічних підвалин паблик рілейшнз. Справді, інформування про ризик (процес комунікації з приводу ризику) та паблик рілейшнз як дисципліна мають багато спільного. Процес комунікації з питань ризику, так само як і паблик рілейшнз, має справу зі станом високоемоційного людського сприйняття. Зокрема, коли йдеться про екологічні проблеми, їх супроводжують почуття страху, тривоги та роздратування, які можна погасити лише за допомогою авторитетної інформації про дані проблеми.

Для України це особливо помітно, якщо ще раз пригадати Чорнобильську трагедію, інформація про наслідки якої з самого початку не витримувала жодної критики. Вона дає можливість зрозуміти, до якої міри офіційні кола безкарно знущалися над почуттями громадськості, тримаючи її роками в темряві непоінформованості про ризикові для здоров'я ситуації. Але можна навести кращий приклад із життя, щоправда, іншої країни (США), де лише одне замовчування в 1994 р. тютюновими компаніями нових наукових даних про зв'язок між курінням цигарок та онкологічними захворюваннями викликало небачене збурення всього населення країни. Важливо пам'ятати, що вчасне поширення вивіреної інформації про ризик щодо тієї або іншої проблеми - важливий засіб зняття емоційної напруги, управління процесом розвитку проблеми.

Але нерідко трапляється й так, що сплеск емоцій може викликати не тільки брак інформації, але й нерозуміння висновків науки про певний істотний ризик соціального змісту. Тому постійне і наполегливе сформування необхідне і для підвищення просвіти населення, і для приглушення емоційного напруження. Перше і найголовніше правило Реагування на усвідомлений громадськістю ризик можна було б сформулювати так: «Стався до справи з усією відповідальністю».

Американський експерт із питань управління ризиком Вільям Адамс рекомендує дотримуватися таких кроків, плануючи програму інформування про ризик:

1. Потрібно визнати інформування про ризик складовою частиною більш широкої програми управління ризиком та усвідомити, що вся ця програма ґрунтується на політиці, можливостях і дискусійних питаннях.

2. Необхідно підштовхнути керівництво приєднатися до системи комунікації, навчити його ефективно користуватися засобами масової інформації.

3. Важливо мати поза межами організації авторитетних експертів, які були б джерелом новин для журналістів.

4. Піарменові самому потрібно стати внутрішнім експертом із певного питання ризику і користуватися довірою журналістів.

5. На засоби масової інформації необхідно виходити особисто із солідними фактами та даними, не чекаючи ініціативи з боку журналістів. При цьому треба перевіряти достовірність своєї інформації.

6. Необхідно аналізувати сприйняття організації засобами інформації та групами громадськості для встановлення рівня довіри до неї та перевірки того, чи користуються довірою її повідомлення.

7. Необхідно розуміти цільові аудиторії та знати, яким чином засоби інформації можуть допомогти ефективніше спілкуватися з ними Як і в будь-якій іншій сфері паблик рілейшнз, комунікація з питань ризику головним чином залежить від дій організації. Як і скрізь, тут у кінцевому рахунку спрацьовують справи, а не слова.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Завчасна готовність до кризи	\|	Інші докризові PR-зусилля

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.