Завчасна готовність до кризи

Лекція 4. Управління проблемами з метою запобігання кризі

План

1. Завчасна готовність до кризи.

2. Інформування про ризик.

3. Інші докризові PR-зусилля.

Потрібно завжди передбачати найгірше, що може трапитися з організацією. Це зробить її керівництво та відповідальних за зв'язки громадськістю креативними. Наприклад:

· якщо ви працюєте брокером на фінансовій біржі, уявіть собі, що трапився світовий фінансовий крах, і саме в момент, коли ви спите вдома; якщо ви керівник хімічного підприємства, уявіть, що трапився вибух і багатомільйонне місто накрила хмара отрути, яка призвела до масового отруєння;

· якщо ви директор національної бібліотеки, уявіть, що в ній сталася пожежа;

· якщо ви ректор (президент) університету, уявіть, що повінь затопила територію вузу.

Навіть якщо це «чорна фантазія», все одно реагування на такі випадки мають бути змодельовані. Для цього, наприклад, корисно уявити себе на місці кмітливого диявола і поставити запитання: «Що б я зробив, щоб завдати найбільшої шкоди нашій організації?». Потім поставити інше запитання: «Яким чином я найбільш ефективно міг би попередити його дії або звести втрати до мінімуму?».

Корисну роль тут можуть відіграти колективні мозкові атаки. Важливий елемент підготовки до криз – проведення «навчальних тривог». Якщо організація може зіткнутися з масштабною кризою, керівництво має подумати про те, як перейти на двосторонню симетричну модель комунікації. За такої моделі завжди набагато легше долати конфлікти з громадськістю, що, як правило, загострюються під час криз.

Завчасно готуючись до кризи, потрібно поміркувати над лінією поведінки керівництва, персоналу організації та груп зовнішньої громадськості, яких організація вважає «своїми». Особливо важливо не залишати поза увагою комунікацію з тією громадськістю, яка не має відношення до організації, але так чи інакше буде втягнута у кризу («німб-громадськість»)

Потрібно пам'ятати, що масова громадська думка про організацію формується саме в середовищі такого «німба». Тому краще робити все, щоб це середовище було налаштоване не вороже до організації. Мінімальна мета організації щодо громадської думки з точки зору управління кризою – зберегти громадську думку про організацію на тому самому рівні, на якому вона була до кризи, або після кризи повернути її у докризовий стан.

Для цього особливо важливо мати уявлення про динаміку та стадії формування громадської думки в умовах кризи (Див. схему 4.2.) Розуміння динаміки формування громадської думки дає змогу втручатися в цей процес і за допомогою додаткової інформації та організованих подій прискорювати або гальмувати його.

Для цього необхідне забезпечення відкритого комунікаційного клімату. Потрібно передбачити постійне інформування на випадок кризи (принцип відкритої системи). Відкритий комунікаційний клімат попередить поширення чуток і збереже залишки довіри до організації. Особливо важливо пам'ятати, що під час кризи інформація буде великим дефіцитом. Тому треба заздалегідь підготувати такі інформаційні матеріали виробничого характеру:

· продукція або послуги, що виробляє організація (їх перелік, технічні характеристики, останні акти перевірки відділом технічного контролю);

· характер технологічних процесів (перелік технологічних операцій, вибухонебезпечні виробничі дільниці, повний перелік опис виробничих приміщень);

· персонал організації та принципи управління організаціє (кількість виробничого персоналу в приміщеннях кожної робочої зміни; де, хто і коли знаходиться під час виробничого процесу; перелік відшкодувань, принципи страхування від нещасних випадків; порядок доступу до виробничих приміщень та складування матеріалів. Така інформація має зберігатися в безпечних приміщеннях організації;

· повідомити персонал про наявність таких інформаційних матеріалів і навчити його ними користуватися.

Серед інформаційних матеріалів мають бути й спеціальні папки з такою постійно поновлюваною інформацією про організацію в цілому:

1. Адреси і телефони всіх філіалів і відділів організації (якщо такі є), домашні адреси і телефони службового персоналу, включаючи тих, хто відповідає за питання безпеки, роботу в нічних змінах. (Інформація має бути під рукою у відповідальних чергових.)

2. Плани та опис усіх робочих приміщень, їх загальна площа, кількість працюючих там людей (це важливо на випадок пожежі або блокування виходів із приміщень).

3. Біографічна інформація про рядовий та керівний персонал (на випадок смерті людей).

4. Фотографії робочих приміщень (якомога свіжіші).

5. Статистична інформація про організацію (кількість працівників; вартість виробничих приміщень та устаткування; виробнича потужність; головні угоди з профспілкою та постачальниками; докладна інформація про поточні судові позови на організацію; перелік організацій, що здійснюють контрольні перевірки організації).

6. Історична довідка про організацію, етапи її розвитку.

Усе це знадобиться на випадок вибуху кризи, особливо природного або техногенного характеру, коли розвиток подій буде надто швидкий.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Загальні питання менеджменту кризи.	\|	Інформування про ризик

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.