Судді наділені виключним правом реалізовувати судову владу, вирішувати всі правові конфлікти, що виникають у суспільстві, вони виконують свої обов'язки на професійній основі. Судді незалежні і підкоряються лише Конституції та законам України. Прояв неповаги до судді передбачає встановлену законом відповідальність. Вимоги та рішення суддів при здійсненні ними повноважень обов'язкові для виконання тими суб'єктами, до яких вони звернені. Невиконання вимог та рішень суддів тягне за собою встановлену законом відповідальність.
Передумовою реалізації суддями судової влади є їх єдиний правовий статус, який закріплено у відповідних нормативно-правових актах. В юридичній літературі правовий статус суддів часто ототожнюють з їх правовим становищем. Зазвичай під правовим статусом суддів розуміють порядок набуття статусу, сукупність їх прав та обов'язків, вимоги, що ставляться до суддів, правові гарантії, які дозволяють суддям здійснювати свої повноваження згідно із законом, порядок притягнення суддів до юридичної відповідальності та звільнення з посади.
Основні засади правового статусу суддів визначені в Конституції України та законах України «Про судоустрій і статус суддів» і «Про Конституційний Суд України». Окремі його положення деталізуються в Законі «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», процесуальних кодексах та інших нормативно-правових актах.