Форми державного регулювання ринку цінних паперів.

Зовнішнє регулювання корпоративного сектору перш за все здійснюється шляхом державного регулювання різнобічних аспектів діяльності корпоративних підприємств. Це регулювання може здійснюватись органами загальної або спеціальної компетенції.

Органи загальної компетенції – це законодавчі органи, які видають правові акти, що мають силу законів та регламентують загальні основи діяльності акціонерних товариств.

Органи спеціальної компетенції видають підзаконні акти, які є обов’язковими приписами та стосуються певних аспектів діяльності корпорацій. Наприклад, Комісія з цінних паперів та фондового ринку. Подібні комісії у багатьох країнах світу здійснюють контроль за рухом цінних паперів. Також законодавчо визнані приписи щодо контролю господарських товариств, ведення обліку та звітності, подання статистичної звітності в установленому обсязі органам державної статистики. Обов’язковою нормою є підтвердження достовірності та повноти річного балансу аудиторами, перевірки діяльності акціонерних підприємств державними податковими інспекціями.

Особливе значення має регулювання ринку цінних паперів.

Функціонування АТ пов’язане з використанням різних видів цінних паперів. Серед них найбільш розповсюдженими є акції – це безстроковий документ (цінний папір), який підтверджує право власника на частину спільного капіталу АТ, право участі в управлінні ним, одержання частини прибутку у вигляді дивідендів.

Різновиди акцій, які розповсюджені в Україні:

- іменні, які фіксуються у книзі реєстрації акцій, де занесені відомості про власників, час придбання (при зміні власника подається відповідна заява і проводиться реєстрація нового власника, що надає змогу контролювати перехід прав власності та запобігати концентрації великих пакетів акцій у окремих осіб, легалізації “тіньових” капіталів), акціонерам видається сертифікат на загальну сумарну номінальну вартість акцій;

- на пред’явника (у книзі реєструється лише загальна їх кількість, передаються за згодою сторін), акціонерам видаються безпосередньо акції (обов’язкові атрибути акції: найменування АТ, напис “акція”, її порядковий номер, дата випуску, вид акції, її номінальна вартість, (для іменних акцій ім’я власника),розмір статутного фонду АТ на день випуску акцій, кількість акцій, що випускаються, термін виплати дивідендів та підпис голови правління АТ (або іншої уповноваженої особи), в Україні таких акцій випускається мало, бо під час приватизації видаються іменні акції, а захищені акції дорого коштують;

- привілейовані, які дають власникові переважне право у отримані фіксованих або вищих ніж за простими акціями дивідендів, змогу вимагати більшу частку у ліквідаційній сумі при ліквідації товариства (в Україні законодавчо обмежена частка привілейованих акцій 10% статутного фонду), ці акції менш ризиковані, але корпорації з великими прибутками можуть забезпечити виплату за простими акціями більш високі дивіденди, підвищення рівня дивідендів за привілейованими акціями потребує спеціального рішення загальних зборів (акції з фіксованими дивідендами можуть бути кумулятивними, тобто при неможливості виплати дивідендів у поточному році вони сплачуються у наступному, коли будуть більш сприятливі фінансові результати);

- з правом голосу “одна акція – один голос” або “безголосі” (це переважно привілейовані);

Акції можуть бути паперовими (документарними), коли видається сертифікат, та бездокумнентарними (видається безпосередньо акція).

Акції виконують важливі функції:

- залучують вільний фінансовий капітал;

- сприяють акумуляції індивідуальних капіталів та формуванню великого акціонерного капіталу;

- спрощують процес зміни суб’єктів власності;

- сприяють демократизації управління;

- індикаторів розподілу капіталу між різними сферами діяльності та ефективності його використання.

Особливе місце серед цінних паперів корпорацій посідають облігації – зобов’язання АТ перед їх власником щодо виплати певного доходу та погашення номінальної вартості в зазначений період. Облігації можуть бути іменними та на пред’явника, доходи сплачуються у вигляді купонів (відсотків номінальної вартості) або дисконтів (продаються за ціною нижче номінальної вартості, а погашаються за номіналом). У разі ліквідації АТ зобов’язання перед власниками облігацій задовольняються раніше ніж перед власниками акцій.

Емісія облігацій дозволяє здійснювати тривале кредитне фінансування. Конвертовані облігації надають право обміну їх на акції. При їх емісії обов’язково надається інформація про умови конвертації. Коефіцієнт конвертації показує співвідношення обміну облігацій на акції. Розраховується коефіцієнт на основі ціни облігації за номінальною вартістю та ціни ковертації (вартості акцій, яка береться до розрахунку при обміні).

Хоча форми державного регулювання ринку цінних паперів різноманітні, є деякі спільні для всіх країн риси:

- регулювання випуску та обігу цінних паперів (в Україні діє порядок реєстрації випуску акцій та облігацій і надання інформації про їх емісію, затверджений Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР), згідно якого необхідно надати заяву, інформацію про емісію акцій, копію установчого договору (при першій емісії), копію платіжного доручення про сплату державного мита у розмірі 0,1% сумарної номінальної вартості запланованих до випуску акцій, протокол рішення АТ про емісію з підписом керівника та печаткою, баланси та звіти про результати засвідчені аудиторами;

- визначення прав і обов’язків учасників ринку цінних паперів;

- розробка норм та контроль за їх дотриманням стосовно ціноутворення, стандартів здійснення операцій;

- створення системи захисту прав інвесторів та контроль за дотриманням цих прав (контроль за достовірністю інформації, надання спеціального дозволу (ліцензій) на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів).

Порушники вимог законодавства притягаються до адміністративної та кримінальної відповідальності.

Наприклад, в Україні за випуск в обіг незареєстрованих цінних паперів накладається на юридичних осіб штраф у розмірі 10 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або в розмірі до 150 % прибутку, одержаного від цих дій, за діяльність на ринку цінних паперів без ліцензії – до 5000 неоподатковуваних мінімумів громадян, за несвоєчасне надання (або недостовірної) інформації – до 1000 неоподатковуваних мінімумів, за ухилення від виконання розпоряджень про усунення порушень щодо цінних паперів – до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Такі штрафи накладаються ДКЦПФР, але стягуються в судовому порядку. На громадян та посадових осіб теж накладаються штрафи але у менших розмірах.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ТЕМА 3.	\|	Органи державного регулювання корпоративного сектору

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.021 сек.