Органи державного регулювання корпоративного сектору

Основні функції з регулювання та контролю корпоративного сектору виконують: Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР), Антимонопольний комітет, Фонд державного майна та ін.

Правові засади регулювання цієї сфери корпоративної діяльності визначені Законом України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні, який прийнято у 1996 році. Відповідно Закону єдину державну політику щодо розвитку ринку цінних паперів, адаптацію його до міжнародних стандартів забезпечує орган спеціальної компетенції – ДКЦПФР. Основні форми регулювання , які вона застосовує, перелічені вище. ДКЦПФР може делегувати зареєстрованим нею саморегульованим організаціям певні повноваження. В Україні вже налічується 10 таких організацій. Найбільш відомі серед них – Професійна асоціація реєстраторів і депозитаріїв (ПАРД), яка налічує 281 члена та Асоціаціація учасників фондового ринку України (АУФРУ), що об’єднує реєстраторів, зберігачів та депозитаріїв. Вона налічує більше 100 членів.

Фінансується діяльність ДКЦПФР за рахунок бюджету. Ця комісія також встановлює стандарти щодо надання інформації про іноземних емітентів, вимоги щодо випуску та обігу цінних паперів іноземних емітентів на території України, визначає за погодженням з Національним банком України особливості дозволу на відповідну діяльність комерційних банків, за погодженням з Міністерством фінансів України визначає особливості ведення обліку операцій з цінними паперами, здійснює реєстрацію фондових бірж.

Антимонопольний комітет регулює діяльність корпоративного сектору з метою недопущення монополізації ринків. Згода антимонопольного комітету необхідна:

- при створенні господарського суб’єкту декількома засновниками, якщо сумарна вартість активів або обсяг реалізації товарів (послуг) цих засновників за останній фінансовий рік перевищувала 12 млн.дол.США, при чому не менш як у двох засновників вартість активів або обсяг реалізації дорівнює 600 тис дол.США (у кожного);

- коли один з засновників займає монопольне положення на ринку, частка засновників на цьому ринку перевищує 35%. Або частка створеного господарського товариства буде перевищувати 35% на певному товарному ринку;

- при вступі нового члена до господарського товариства або злитті господарюючих суб’єктів, якщо це приведе до наведених раніше наслідків;

- придбанні цілісного майнового комплексу, вартість якого перевищує суму грошового еквіваленту 600 тис.дол.США за офіційним валютним курсом на день подачі заяви.

Контролюється та обмежується безпосереднє або опосередковане придбання у власність (одноразово чи за декілька разів) часток акцій, що забезпечують 25,50 відсотків голосів у вищому органі управління АТ, або придбання у власність акцій на загальну суму еквівалентну 100 тис. дол.США. Про придбання часток акцій, які забезпечують 10% голосів, покупець має повідомити Антимонопольний комітет у місячний термін.

При обранні на керівну посаду особи, яка є представником керуючих органів двох або більше конкуруючих підприємств, загальна сума активів яких перевищує 6 млн.дол.США, організація , що приймала рішення про обрання має повідомити про це Антимонопольний комітет у місячний термін.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Форми державного регулювання ринку цінних паперів.	\|	Управління державними корпоративними правами

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.