• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Дисертація: визначення поняття, основні види

Дисертація (лат. dissertatio — дослідження, міркуван­ня) — наукова кваліфікаційна праця, що пройшла поперед­ню експертизу і подана до захисту на здобуття наукового ступеня в спеціалізованій ученій раді.

Дисертація на здобуття наукового ступеня згідно з п. 11 Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вче­них звань є кваліфікаційною науковою працею, виконаною особисто у вигляді спеціально підготов­леного рукопису або опублікованої наукової монографії. Вона містить висунуті автором для прилюдного захисту науково обґрунтовані теоретичні або експериментальні результати, наукові положення, а також характеризується єдністю змісту і свідчить про особистий внесок здобувача в науку.

Дисертація як вид наукової роботи — це:

• кваліфікаційна наукова праця;

• праця, що містить нове вирішення актуальної науко­вої проблеми;

• наукові результати дослідження є суттєвими для роз­витку певної галузі науки;

• праця, яка дає підстави присудити її автору науковий ступінь;

• в ній особливо важливі ті пункти, які входять до квалі­фікаційних вимог ВАК.

Теми дисертацій мають бути пов'язані, як правило, з на­прямами основних науково-дослідних робіт наукових уста­нов і організацій, відповідати спеціальності та бути затвер­дженими вченими радами для кожного здобувача персональ­но з одночасним призначенням наукового консультанта (докторська дисертація) чи наукового керівника (кандидат­ська дисертація). Порядком присудження нау­кових ступенів і присвоєння вчених звань не передбачена можливість призначення за кандидатською дисертацією двох наукових керівників або наукового керівника і консультан­та. Те саме стосується можливості призначення двох кон­сультантів з докторської дисертації. Дисертація — це наукова кваліфікаційна праця, виконана автором особисто. Роль нау­кового керівника полягає насамперед у допомозі авторові в процесі вибору напряму дослідження, визначення теми, при складанні плану роботи, у практичному аналізі отриманих результатів.

Дисертація — завершена робота, яка має внутрішню єдність змісту, містить сукупність нових наукових результатів і по­ложень, висунутих автором для прилюдного захисту. Найго­ловнішим критерієм відповідності докторської й кандидат­ської дисертацій вимогам ВАК завжди була і є наявність нових науково обґрунтованих результатів.

Нові рішення, запропоновані здобувачем, необхідно добре аргументувати і критично оцінити порівняно з відомими положеннями. У дисертаціях, що мають прикладне значення, додатково до основного тексту наводяться відомості та доку­менти, що підтверджують практичне використання отрима­них автором результатів, а в дисертаціях, що мають теоре­тичне значення, — рекомендації щодо використання науко­вих висновків.

Згідно з чинним законодавством України про мови дисер­тація виконується, як правило, українською мовою. ВАК України неодноразово звертав увагу спецрад на недостатній рівень використання української мови в науковій сфері, недосконале володіння здобувачами наукових ступенів україн­ською науковою фаховою термінологією та на необхідність підготовки ними рукописів дисертацій державною мовою. Принагідно зазначимо, що автореферати дисертацій та матеріали атестаційної справи здобувача обов'язково дру­куються державною мовою. Оформлення дисертацій має відповідати вимогам, що ставляться до робіт, поданих до друку.

Розрізняють два види дисертаційних досліджень:

1) дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора наук;

2) дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата наук.

Читайте також:

1. I визначення впливу окремих факторів
2. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
3. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
4. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
5. II. Основні засоби
6. II.3. Основні способи і прийоми досягнення адекватності
7. Ocнoвнi визначення здоров'я
8. S Визначення оптимального темпу роботи з урахуванням динаміки наростання втоми.
9. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
10. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
11. Адміністративні правовідносини: поняття, ознаки,
12. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії

Переглядів: 4378