Складність економічного і політичного розвитку концентровано відбиваються в соціальній сфері України. Колосально зросла поляризація суспільства: економічні і політичні ресурси правлячих груп набагато розширилися, а іншої частини суспільства істотно звузилися. За розрахунками вчених 6-10% сімей привласнюють приблизно 50% прибутків і володіють 70-80% суспільного багатства країни. Закриття багатьох підприємств призвело до масового безробіття, не виплачується регулярно зарплати і пенсії, різко погіршилися умови соціального забезпечення і соціального захисту населення. 20-39% сімей зазнають серйозних позбавлень, недоїдають, хворіють, передчасно вмирають. У зв’язку з цим, періодично виникаючі рухи масового протесту не знаходять розуміння і дійового відгуку влади. Особливо тривожать тенденції, що спостерігаються стосовно молодих поколінь: падає народжуваність, погіршується здоров’я новонароджених, поширюються хронічні захворювання дітей, знижується здоров’я призовників.
Стан соціальної сфери сьогодні – болюча точка України. Невирішеність соціальних проблем є одним із головних чинників застійної кризи економіки. Уявляється, і владні структури, що намагаються залучити вчених до обгрунтування нових соціальних стратегій, починають це розуміти.