• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Знаменник – оптимальний за цільовими породами)

продовження табл.3.3.7.

продовження табл.3.3.7.

продовження табл.3.3.7.

продовження табл.3.3.7.

продовження табл.3.3.7.

Таблиця 3.3.8. Ступінь використання потенційної продуктивності

вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок

продовження табл.3.3.8.

З метою виявлення резерву підвищення продуктивності лісових земель лісовпорядкуванням визначений за укрупненими показниками ступінь використання потенційної продуктивності вкритих лісовою рослинністю земель. Для цього використані розподіл вкритих лісовою рослинністю земель за основними цільовими лісоутворюючими породами і середні такса-

Ційні показники. Моделі росту і продуктивності оптимальних деревостанів, що регулярно розріджуються, підготовлені кафедрою лісової таксації Національного аграрного університету (“Модели роста и продуктивность оптимальных древостоев” К., УСХА, 1992; “Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии”, “Урожай”, 1987). Порівнюючи оптимальний середній запас на 1 га деревини вкритих лісовою рослинністю земель з його фактичним запасом на рік проведення лісовпорядкування, визначають ступінь використання потенційної продуктивності вкритих лісовою рослинністю земель.

Таблиця 3.3.9. Існуючий і оптимальний поділ деревостанів

за групами віку (%)

продовження табл.3.3.9.

Лісові землі в практичній діяльності використовуються ефективно. Про це свідчить невелика питома вага не вкритих лісовою рослинністю земель

4.6 %, а також породний склад насаджень.

За минулий ревізійний період питома вага сосни звичайної і дуба черешчатого зменшилась на 1.8 % і на 4.2 %. Зменшення питомої ваги сосни звичайної і дуба черешчатого пояснюється проведенням на протязі ревізійного періоду суцільних санітарних і лісовідновних рубок в дубових ділянках, де в зв’язку зі зниженням рівня грунтових вод проходить ослаблення дуба черешчатого і в подальшому всихання, а також в насадженнях сосни звичайної в осередках кореневої губки. Наявність на площі 10.4 га низькобонітетних (5 і нижче класів бонітету) насаджень пояснюється тим, що в попередні роки були створені деревостани в невідповідних лісорослинних умовах.

Насадження з повнотою 0.3-0.4 займають площу 62 га. Їхня наявність обумовлена проведенням вибіркових санітарних рубок в осередках кореневої губки, а також у всихаючих насадженнях дуба звичайного Діагностична характеристика типів лісу викладена в Основних положеннях організації і розвитку лісового господарства Сумської області. Насадження з переважаючими породами, що не відповідають типам лісу, займають площу 2.1 тис.га, або 10 % вкритих лісовою рослинністю земель. Як уже відмічалось раніше, лісгосп є постійною експериментальною базою Краснотростянецької дослідної станції. Тому були створені насадження (зокрема дуба червоного) та інших деревних порід, які за нормативами не відповідають типам лісорослинних умов.

Основними причинами змін площі вкритих лісовою рослинністю земель і загальних запасів є проведення лісогосподарських і лісовідновних заходів, рубки головного користування та інші суцільні рубки, переведення незімкнутих лісових культур у вкриті лісовою рослинністю землі, а також

природний приріст насаджень.

Площа і запас стиглих деревостанів у порівнянні з даними минулого лісовпорядкування збільшились відповідно на 1148 га і 418.96 тис.м³, або 69.8 % і 79.8 %, а експлуатаційного фонду відповідно на 679.2 га і 252.53 тис.м³, або 91 % і 104 %. Основними причинами зміни площі і запасу стиглих насаджень є природній ріст насаджень, результати господарської діяльності лісгоспу, нерівномірність розподілу насаджень за класами віку, і як наслідок, по групах віку.

Направленість і результативність ходу природного поновлення як на не вкритих лісовою рослинністю землях, так і під наметом лісу в регіоні вивчені достатньо добре. Висновки наукових досліджень і виробничого досвіду з природного поновлення лісу, а також аналіз матеріалів попереднього і теперішнього лісовпорядкування дають можливість зробити висновок, що даний метод лісовідновлення основних лісоутворюючих порід, не відповідає існуючим потребам лісового господарства в умовах його інтенсивного ведення.

В дуже сухих і сухих борових лісорослинних умовах життєздатного підросту сосни під наметом лісу практично не буває.

В деякі вологі роки під наметом лісу може з’являтися значна кількість підросту, як на потім через незначний відрізок часу гине.

Суцільні зруби дібров, які переважають в лісгоспі, поновлюються дубом незадовільно в зв’язку з частою повторюваністю неврожайних років, несприятливого впливу густого підросту, а також густого трав’яного покриву.

Крім того, природне поновлення дубових зрубів протікає зі зміною головної породи на другорядні (клен польовий, і т.п.), а також м’яколистяні породи і чагарники. Отже, в умовах лісгоспу лісовідновлення повинно проводитись, в основному, шляхом створення лісових культур.

В рекреаційних лісах (ліси населених пунктів, лісопаркова частина лісів зелених зон) проведена ландшафтна таксація.

Виходячи з природних особливостей місцевості і цільового призначення лісів проведено функціональне зонування території з виділенням 2-х зон - зони масового відпочинку і зони екстенсивної рекреації (табл.3.3.10). Крім того, лісовпорядкуванням виявлені місця масового відпочинку населення в лісах Тростянецького лісгоспу на загальній площі 230 га.

Переважаючим типом ландшафту в рекреаційних лісах є закритий -

78 %. Питома вага напіввідкритого – 6 %, відкритого - 16 %.

За оптимальними нормами співвідношення типів ландшафтів повинно бути закритого 75-85 %, напіввідкритого 10-20 %, відкритого до 5 %. Як видно, фактична ландшафтна структура відрізняється від оптимальної.

Для досягнення оптимального співвідношення ландшафтів необхідно більше уваги приділяти створенню напіввідкритих типів ландшафтів.

Насадження рекреаційних лісів характеризуються високим класом естетичної оцінки, а також високою стійкістю деревостанів.

Таблиця 3.3.10. Розподіл загальної площі рекреаційно-оздоровчих лісів

за функціональними зонами

Таблиця 3.3.11. Розподіл площі земельних ділянок

рекреаційного призначення за типами ландшафту, га

Читайте також:

1. Геометрична інтерпретація ЗЛП. Кононічна форма ЗЛП і її оптимальний план.
2. Інструменти торгової політики. Митні тарифи та мита. Специфічні випадки тарифної політики. Оптимальний тариф. Тарифна квота. Експортний тариф.
3. Оптимальний алгоритм (OPT)
4. Оптимальний вибір і зміна доходу споживача
5. Оптимальний план споживання
6. Оптимальний розмір боргів держави
7. Оптимальний споживацький вибір
8. Поняття дробу. Рівність дробів. Основна властивість дробів. Скорочення дробів та їх зведення до спільного знаменника. Нескоротні дроби.
9. ПОНЯТТЯ ПРО КОДУВАННЯ. ОПТИМАЛЬНИЙ КОД. КЛАСИФІКАЦІЯ КОДІВ І ЇХ ПАРАМЕТРИ. ШВИДКІСТЬ МОДУЛЯЦІЇ І ПЕРЕДАЧІ ІНФОРМАЦІЇ
10. Розділ 5. СОЦІАЛЬНА РОБОТА З РІЗНИМИ ЦІЛЬОВИМИ ГРУПАМИ І КАТЕГОРІЯМИ КЛІЄНТІВ
11. Сервіс – це система забезпечення, яка дозволяє покупцю вибрати оптимальний варіант придбання і споживання технічно – складних виробів.

Переглядів: 599