Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Комплексні гідровузли та водосховища

В умовах зростаючого дефіциту водних ресурсів дедалі більшого значення набуває їхнє комплексне використання. У зв'язку з цим влаштовують комплексні гідровузли,призначені для одночасного задоволення запитів усіх учасників ВГК.

Основою комплексного гідровузла є гребля, яка утворює водосховище. Залежно від складу ВГК у комплексний гідровузол включають ті чи інші ГТС.

Гідровузол– це комплекс загальних і спеціальних ГТС, які об'єднані за розташуванням і цілями їх спільної роботи.

За призначенням розрізняють енергетичні, водотранспортні, зрошувальній інші гідровузли.

Усі учасники ВГК мають свої специфічні вимоги до кількості, якості, режиму рівнів води у водосховищі. Ці вимоги часто суперечать одна одній, зокрема основні протиріччя виникають при забезпеченні вимог рибного і сільського господарства, енергетики і водного транспорту.

Повне задоволення всіх вимог учасників ВГК на одному гідровузлі неможливе. Тому режим фактичної експлуатації має бути компромісним. Комплексні гідровузли характеризуються такими параметрами:

- корисним об'ємом водосховища (якщо не враховувати замулення водосховища і необхідності регулювання повені);

- розмірами насосних і турбінних установок і водовипускних споруд, а також каналів, що підводять воду споживачам, тобто розмірами, які визначають продуктивність установок;

- розрахунковою забезпеченістю (р) споживача водою, яку поділяють на р_галуз_. (для окремої галузі економіки) і р_вгк (для всього водогосподарського комплексу).

Під розрахунковою забезпеченістю ВГКрозуміють ймовірне число років у відсотках або частках від одиниці загального числа років розрахункового періоду, коли гарантована віддача води учасникам ВГК буде забезпечена. При цьому до розрахунку не беруться різні значення забезпеченості задоволення потреби у воді окремих учасників ВГК. Рівні різних забезпеченостей задоволення потреб у воді споживачів приводять до єдиного і рівного значення р_вгк.

Основними параметрами водосховищ є: рівні(горизонти), об'ємита морфометричні показники.

Рівні(горизонти) розрізняють: нормальний, форсований (максимальний), мертвого об'єму.

Нормальний підпірний рівень(НПР, НПГ) – проектний рівень наповнення водосховищ, який обмежує зверху корисний об'єм водосховища. Форсований підпірний рівень(ФПР) відповідає короткочасному перевищенню рівня води над НПР у разі пропуску великих паводкових витрат. Рівень мертвого об'єму(РМО) обмежує знизу корисний об'єм і слугує для акумуляції наносів.

Різницю між НПР і РМО називають глибиною спрацювання, а відповідний їй об'єм – корисним об'ємом водосховища. Як правило, рівень води нижче РМО не знижують, за винятком тих випадків, коли потрібно промити (через донні отвори) накопичені у водосховищі наноси або виконати ремонтні роботи в чаші водосховища.

Об'єм водосховища між НПР і ФПР називають резервним об'ємом і використовують для акумуляції паводкових вод. Повний об'єм водосховища включає в себе мертвий і корисний об'єми, а іноді й резервний об'єм (рис. 4.2).

До морфометричних показників поверхні водосховищ належать:

1) довжина водосховищ (L) – відстань від греблі до місця виклинювання підпору по середній рівновіддаленій від берегів лінії;

2) ширина водосховища (В); середня ширина:

де В_сер– площа водосховища;

3) максимальна ширина (В) – відстань по перпендикуляру до довжини водойми L між найвіддаленішими точками берегів (без врахування крайових плес і заток, які глибоко врізаються в берег);

4) довжина берегової лінії (l) вимірюється по нульовій ізобаті (уріз води при НПР) від греблі до виклинення підпору окремо для правого і лівого берега;

5) врізаність берегової лінії (К) – відношення довжини ділянок берегової лінії з однорідною конфігурацією до довжини L;

6) площу водного дзеркалаповерхні водосховища при різних відмітках рівня (НПР, ФПР, РМО) визначають планіметром;

7) острівність (J):

, %;

8) подовженість ( ) – це відношення L до В_сер;вираховують для водосховища в цілому або для його окремих частин.

Рис. 4.2. Основні параметри водосховища

1 – дно річки; 2 – рівень води в річці до зарегулювання

За своїми характеристиками водосховища дуже відрізняються одне від одного, зокрема:

1) за генезисом:

- водосховища в долинах річок, перегороджених греблями;

- зарегульовані озера;

- наливні водосховища;

- водосховища в місцях виходу підземних вод;

- «морські» водосховища в прибережних ділянках моря та естуаріях, які відокремлені від відкритого моря дамбами;

2) за розташуванням:

- рівнинні– характеризуються великою площею водного дзеркала, Н_тахне більше 15-25 м, Н_сер = 5-9 м, глибина спрацювання – до 7 м;

- передгірні– Н_тах = 70-100 м і більше, Н_сер = 35-40 м, = 10-20 м, характерне менше руйнування берегів і менша площа підтоплення;

- гірські– характеризуються невеликою площею затоплення (рідко більше 10 км²), Н_тах = 100-150 м і більше, Н_сер = 50-100 м і більше, = 20-50 м, спостерігається інтенсивне заповнення наносами і обвальна деформація берегів;

3) за конфігурацією акваторії;

4) за розташуванням(руслові, долинні, озерні);

5) за розміром площі і об’єму;

6) за глибиною(Н > 200 м; h < 10 м);

7) за показником водообміну(Т > 3p.; t < 0,1p.).

При економічному обґрунтуванні комплексних гідровузлів необхідно вирішити такі питання:

§ економічна оцінка і вибір складу галузей, які братимуть участь у комплексному використанні водних ресурсів;

§ розподіл затрат для комплексного гідровузла між окремими галузями водного господарства;

§ компенсація збитків, нанесених будівництвом гідровузла навколишньому середовищу і окремим галузям господарства.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Водогосподарські райони України	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.