• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Комплексні гідровузли та водосховища

В умовах зростаючого дефіциту водних ресурсів дедалі більшого значення набуває їхнє комплексне використання. У зв'язку з цим влаштовують комплексні гідровузли,призначені для одночасного задоволення запитів усіх учасників ВГК.

Основою комплексного гідровузла є гребля, яка утворює водосховище. Залежно від складу ВГК у комплексний гідровузол включають ті чи інші ГТС.

Гідровузол– це комплекс загальних і спеціальних ГТС, які об'єднані за розташуванням і цілями їх спільної роботи.

За призначенням розрізняють енергетичні, водотранспортні, зрошувальній інші гідровузли.

Усі учасники ВГК мають свої специфічні вимоги до кількості, якості, режиму рівнів води у водосховищі. Ці вимоги часто суперечать одна одній, зокрема основні протиріччя виникають при забезпеченні вимог рибного і сільського господарства, енергетики і водного транспорту.

Повне задоволення всіх вимог учасників ВГК на одному гідровузлі неможливе. Тому режим фактичної експлуатації має бути компромісним. Комплексні гідровузли характеризуються такими параметрами:

- корисним об'ємом водосховища (якщо не враховувати замулення водосховища і необхідності регулювання повені);

- розмірами насосних і турбінних установок і водовипускних споруд, а також каналів, що підводять воду споживачам, тобто розмірами, які визначають продуктивність установок;

- розрахунковою забезпеченістю (р) споживача водою, яку поділяють на р_галуз. (для окремої галузі економіки) і р_вгк (для всього водогосподарського комплексу).

Під розрахунковою забезпеченістю ВГКрозуміють ймовірне число років у відсотках або частках від одиниці загального числа років розрахункового періоду, коли гарантована віддача води учасникам ВГК буде забезпечена. При цьому до розрахунку не беруться різні значення забезпеченості задоволення потреби у воді окремих учасників ВГК. Рівні різних забезпеченостей задоволення потреб у воді споживачів приводять до єдиного і рівного значення р_вгк.

Основними параметрами водосховищ є: рівні(горизонти), об'ємита морфометричні показники.

Рівні(горизонти) розрізняють: нормальний, форсований (максимальний), мертвого об'єму.

Нормальний підпірний рівень(НПР, НПГ) – проектний рівень наповнення водосховищ, який обмежує зверху корисний об'єм водосховища. Форсований підпірний рівень(ФПР) відповідає короткочасному перевищенню рівня води над НПР у разі пропуску великих паводкових витрат. Рівень мертвого об'єму(РМО) обмежує знизу корисний об'єм і слугує для акумуляції наносів.

Різницю між НПР і РМО називають глибиною спрацювання, а відповідний їй об'єм – корисним об'ємом водосховища. Як правило, рівень води нижче РМО не знижують, за винятком тих випадків, коли потрібно промити (через донні отвори) накопичені у водосховищі наноси або виконати ремонтні роботи в чаші водосховища.

Об'єм водосховища між НПР і ФПР називають резервним об'ємом і використовують для акумуляції паводкових вод. Повний об'єм водосховища включає в себе мертвий і корисний об'єми, а іноді й резервний об'єм (рис. 4.2).

До морфометричних показників поверхні водосховищ належать:

1) довжина водосховищ (L) – відстань від греблі до місця виклинювання підпору по середній рівновіддаленій від берегів лінії;

2) ширина водосховища (В); середня ширина:

,

де В_сер – площа водосховища;

3) максимальна ширина (В) – відстань по перпендикуляру до довжини водойми L між найвіддаленішими точками берегів (без врахування крайових плес і заток, які глибоко врізаються в берег);

4) довжина берегової лінії (l) вимірюється по нульовій ізобаті (уріз води при НПР) від греблі до виклинення підпору окремо для правого і лівого берега;

5) врізаність берегової лінії (К) – відношення довжини ділянок берегової лінії з однорідною конфігурацією до довжини L;

6) площу водного дзеркалаповерхні водосховища при різних відмітках рівня (НПР, ФПР, РМО) визначають планіметром;

7) острівність (J):

, %;

8) подовженість ( ) – це відношення L до В_сер;вираховують для водосховища в цілому або для його окремих частин.

Рис. 4.2. Основні параметри водосховища

1 – дно річки; 2 – рівень води в річці до зарегулювання

За своїми характеристиками водосховища дуже відрізняються одне від одного, зокрема:

1) за генезисом:

- водосховища в долинах річок, перегороджених греблями;

- зарегульовані озера;

- наливні водосховища;

- водосховища в місцях виходу підземних вод;

- «морські» водосховища в прибережних ділянках моря та естуаріях, які відокремлені від відкритого моря дамбами;

2) за розташуванням:

- рівнинні– характеризуються великою площею водного дзеркала, Н_тах не більше 15-25 м, Н_сер = 5-9 м, глибина спрацювання – до 7 м;

- передгірні– Н_тах = 70-100 м і більше, Н_сер = 35-40 м, = 10-20 м, характерне менше руйнування берегів і менша площа підтоплення;

- гірські– характеризуються невеликою площею затоплення (рідко більше 10 км²), Н_тах = 100-150 м і більше, Н_сер = 50-100 м і більше, = 20-50 м, спостерігається інтенсивне заповнення наносами і обвальна деформація берегів;

3) за конфігурацією акваторії;

4) за розташуванням(руслові, долинні, озерні);

5) за розміром площі і об’єму;

6) за глибиною(Н > 200 м; h < 10 м);

7) за показником водообміну(Т > 3p.; t < 0,1p.).

При економічному обґрунтуванні комплексних гідровузлів необхідно вирішити такі питання:

§ економічна оцінка і вибір складу галузей, які братимуть участь у комплексному використанні водних ресурсів;

§ розподіл затрат для комплексного гідровузла між окремими галузями водного господарства;

§ компенсація збитків, нанесених будівництвом гідровузла навколишньому середовищу і окремим галузям господарства.

Читайте також:

1. Визначення об’єму водосховища
2. Довгострокові комплексні угоди про економічне, промислове і науково- технічне співробітництво
3. Довготермінові комплексні угоди про економічне, промислове та науково-технічне співробітництво
4. Закон Ома в комплексній формі
5. Закони Кірхгофа в комплексній формі
6. Закони Кірхгофа в комплексній формі.
7. Комплексні напруги
8. Комплексні норми праці
9. Комплексні порушення декількох функцій
10. Комплексні проекти, як засіб підвищення ефективності геологорозвідувальних робіт на нафту і газ
11. Комплексні сполуки

Переглядів: 1629