Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Комплексні норми праці

 

Крім індивідуальних норм виробітку, існують так звані бригадні норми виробітку та комплексні норми часу, що використову­ються при застосуванні бригадної форми організації праці. Об'єктом нормування праці в бригадах є колективний трудовий процес. Витрати праці в бригаді залежать від ефективного поділу та кооперування праці, системи обслуговування робочих місць, режиму праці та відпочинку.

Принципової різниці між нормуванням індивідуальної та колективної (бригадної) праці не існує. Однак, зокрема, за бригадного методу праці трудомісткість включає в себе всі затрати членів бригади на певний комплекс робіт, а тривалість цього комплексу в часі залежить від кількісного складу бригади.

Об'єктом нормування в бригадах є колективний трудовий процес. Тому поряд з диференційованими нормами на окремі операції доцільно розраховувати комплексні норми на одиницю кінцевої продукції бригади, що полегшує облік готової продукції, продуктивності праці та нарахування зарплати.

В організації і нормуванні колективної праці слід враховувати організаційно-технічні умови виробництва, характер технологічних зв'язків між робітниками, змінність роботи, розвиток госпрозрахункових відносин і можливість точного визначення обсягів виконуваних робіт. Перехід від індивідуальної до бригадної форми організації роботи може супроводжуватися переходом від поопераційного нормування до розрахунку комплексних норм з метою оплати праці за кінцевими результатами.

Основний час на ручних роботах слід корегувати у бік зменшення з урахуванням спеціалізації членів бригади, оволодіння ними суміжними операціями, паралельного виконання деяких трудових прийомів. Іноді може бути виправданим застосування мікроелементних нормативів, аналітично-дослідницьких методів, деталізованих графіків взаємодії членів бригади, особливо у масовому і великосерійному виробництві.

Допоміжний час за умов бригадної роботи також можна скоротити шляхом удосконалення технологічного процесу (перекриття частково чи повністю часом основної роботи), зміни спеціалізації робітників, паралельного виконання деяких елементів трудового процесу.

Якщо перехід до бригадної роботи не супроводжується зміною чи вдосконаленням технологічного процесу, то за задовільної якості індивідуальних норм величина оперативного часу, що входить до складу бригадної норми, як правило, не змінюється. Це особливо характерно для серійного і малосерійного виробництва.

Час обслуговування робочого місця за умов бригадної організації праці може зменшуватися за рахунок суміщення окремих прийомів, операцій і функцій, перекриття часу обслуговування оперативним часом. У наскрізних бригадах час обслуговування робочого місця можна істотно скоротити також за рахунок передачі зміни на ходу, тобто без зупинки виробничого процесу.

Час на відпочинок визначається з урахуванням організаційно-технічних характеристик роботи, рівня важкості, монотонності та санітарно-гігієнічних умов праці, у хвилинах за зміну.

Підготовчо-завершальний час можна зменшити шляхом включення до складу комплексних бригад наладників, а також створення наскрізних бригад, що взагалі робить переналадку обладнання непотрібною.

Норма часу в бригаді, де кожну операцію виконує один робітник, буде такою [46]:

,

де Ноп — норма часу на і-ту операцію;

п — кількість операцій, закріплених за бригадою.

У випадках, коли до виконання операцій залучено декілька робітників, норма часу в бригаді становитиме:

де Нчi — норма чисельності робітників, залучених до виконання і-ї операції

З урахуванням розстановки робітників та їхньої завантаженості встановлюється комплексна норма часу бригади [46]:

де Фміс — місячний фонд робочого часу;

Nміс — плановий місячний обсяг випуску продукції бригадою.

На механізованих потокових лініях та складальних конвеєрах комплексну норму часу встановлюють з урахуванням такту потокової лінії:

де Кt — такт потокової лінії; Нч — норма чисельності.

Для бригади в цілому як виробничої одиниці, встановлюють одну норму виробітку — комплексну бригадну норму в одиницях кінцевої продукції, що виробила бригада.

Норма виробітку бригади становитиме:

,

де Тзм — тривалість робочої зміни, хв.;

tшті — норма часу на одиницю і- продукції, хв.;

r— чисельність робітників у бригаді, осіб.

У зарубіжній практиці, крім цього, має місце попереднє врахування можливого рівня перевиконання норми при визначенні так званої встановленої норми, яка обчислюється на базі так званих основних норм [46]. встановлена норма вс) для звичайних робітників вже містить певний процент перевиконання () менш напруженої основної норми (Носн).

Забезпечення високої напруженості встановленої норми ви­робітку досягають заздалегідь визначеним жорстким темпом її виконання за допомогою вирахування так званого нормалізованого часу виконання операцій. Він визначається на основі хроно­метражних спостережень, скоригованих за темпом праці. Урахування темпу праці здійснюють шляхом суб'єктивного зіставлення фактичного темпу роботи з нормальним, внесенням відповідних поправок у зафіксовану в ході хронометражних спостережень тривалість виконання робітником ручних операцій.

Нормалізований час(Вн) визначається за формулою [46]:

,

де Т — тривалість виконання операції, встановлена на основі хронометражних спостережень, хв.;

Р — коефіцієнт темпу праці, тобто відношення темпу, що спостерігається під час виконання операції, до нормального темпу, прийнятого за100%, частки одиниці.

Вперше метод урахування темпу роботи було запропоновано Ш. Бедо. Це специфічна риса зарубіжного нормування праці і один з головних способів інтенсифікації праці робітником за його власною ініціативою.

 


Читайте також:

  1. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
  2. Автоматизація помпових станцій підкачування і перекачування. Охорона праці під час експлуатації систем автоматизації.
  3. Адаптація працівників.
  4. АДАПТОВАНА ДО РИНКУ СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ (НАБОРУ) ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПЕРСОНАЛУ. ВІДБІР ТА НАЙМАННЯ НА РОБОТУ ПРАЦІВНИКІВ ФІРМИ
  5. Адміністративні правопорушення в галузі охорони здоров'я. Адміністративна відповідальність медичних працівників.
  6. Адміністративно-правові норми
  7. Адміністративно-правові норми поділяють на види за різними критеріями.
  8. Акти з охорони праці в організації.
  9. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
  10. Алкоголізм і безпека праці.
  11. Аналіз ефективності діяльності працівників банку
  12. Аналіз і оцінка стану охорони праці




Переглядів: 1453

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Нормування праці робітників-багатоверстатників | ТЕМА 11. НОРМУВАННЯ ПРАЦІ ДОПОМІЖНИХ РОБІТНИКІВ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.024 сек.