• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Нормування праці робітників-багатоверстатників

Поширеним є обслуговування однотипних машин, устаткування (так званих машин-дублерів) в умовах масового виробництва. Використання живої праці, тобто робочого часу робітника, найбільш повним буде тоді, коли машинний час, або автоматичний час роботи одиниці устаткування, апарата, верстата, повністю перекриє всі витрати часу з обслуговування всіх інших машин-дублерів, що увійшли до комплекту машин даної виробничої зони (робочого місця). Тобто:

де — вільний машинно-ручний час у роботі однієї машини;

— тривалість обслуговування робітником однієї машини (апарата, верстата);

— тривалість переходу робітника від однієї машини до іншої у процесі багатомашинного (багатоапаратного, багатоверстатного) обслуговування;

— кількість одночасно обслуговуваних машин (апаратів, верстатів).

Виходячи з цього, можна встановити нормовану кількість об'єктів при багатомашинному (багатоапаратному, багатоверстатному) обслуговуванні. Норма обслуговування становить:

в одиничному та малосерійному виробництві кількість машин, яку має обслуговувати робітник, встановлюють більш узагальнено — виходячи з коефіцієнта зайнятості робітника за зміну на кожній з операцій К_з.опі :

де— тривалість зайнятості робітника на операції, хв; — тривалість оперативного часу за зміну, хв.

Тобто цей коефіцієнт по кожній з операцій враховується з відношення часу зайнятості робітника до оперативного часу. Його можна встановити також і на засадах оцінки завантаження машинпротягом зміни.

Коефіцієнт зайнятостіробітника на окремій (і-й) машині встановлюється з відношення суми часу зайнятості робітника на цій машині протягом зміни до фонду робочого часу за цей період:

де t_з.машi.; — тривалість зайнятості робітника на і-й машині; Т_зм — тривалість зміни, хв.

Потрібно виконання ще й такої умови: кількість різних j типів машин, які повинен обслуговувати робітник протягом зміни (т), повинна бути такою, щоб сума коефіцієнтів зайнятості робітника не перевищувала 1. Тобто кількість машин визначається з умови:

На практиці, аби запобігти втраті часу через вимушені простої устаткування (машин, апаратів), коефіцієнт зайнятості робітника встановлюють в межах 0,7—0,8, залишаючи таким чином певний резерв часуна випадок збігу ручних операцій для обслуговування різних машин в умовах різної тривалості операцій.

Машинно-автоматизований час на одному верстаті – 19 хв., час зайнятості робітника на одному верстаті – 6 хв. Розрахувати норму багатоверстатного обслуговування за повного використання обладнання і

наявності у робітника вільного часу. Визначити час циклу, простоїв верстатів і робітника.

Розв'язання

1. Обчислюємо норму багатоверстатного обслуговування:

2. Тривалість циклу багатоверстатного обслуговування:

3. Обчислюємо час можливого простою верстатів у кожному циклі t_пв за умови повного використання обладнання:

4. Час можливого простою робітника в кожному циклі:

Отже, для даного прикладу багатоверстатне обслуговування можливе і доцільне. Завантаження робітника є повним, а простої верстатів – незначні.

Для багатоверстатного обслуговування важливо також правильно обґрунтувати змінну норму виробітку.

Змінна норма виробітку багатоверстатника визначається за формулою

, (10.12)

де Т_зм – змінний робочий час;

Н_о – норма обслуговування багатоверстатника;

Н_чис – норма чисельності (у нашому прикладі Н_чис – 1);

Н_тв – норма тривалості операції стосовно до верстата.

(10.13)

де Т_пр – тривалість регламентованих (нормованих) перерв у роботі устаткування в розрахунку на одну зміну.

У складі Т_пр найчастіше враховують неперекривні затрати часу обслуговування робочого місця, підготовчо-завершального часу, часу на відпочинок та особисті потреби.

Нормування слюсарних і складальних робіт

Серед складальних робіт переважають: з'єднування окремих деталей, розбирання, зварювання, клепання, паяння.

Процес встановлення норми поштучно-калькуляційного часу на слюсарні та складальні операції полягає в описуванні правильної послідовності виконуваних трудових прийомів, визначенні організаційно-технічних та санітарно-гігієнічних умов праці, виборі потрібних нормативних величин часу, поправочних коефіцієнтів та обчисленні на підставі зібраної інформації тривалості цілої операції.

У роботі слюсаря-складальника недоцільно відділяти основні прийоми праці від допоміжних, тому нормативи містять оперативний час, що полегшує користування ними і виконання розрахунків.

Основна формула для обчислення поштучно-калькуляційного часу на слюсарні операції за диференційованими нормативами така:

, (10.14)

де Т_опі – оперативний час на один перехід слюсарно-складальної операції (визначається за загальномашинобудівними чи галузевими нормативами);

К₁ – коефіцієнт, який враховує потрібний час підготовчо-завершальної роботи, обслуговування робочого місця, відпочинку та на особисті потреби;

К₂ – коефіцієнт, що враховує розмір партії оброблюваних деталей чи виробів, що підлягають складанню;

К₃ – коефіцієнт, що враховує особливі умови праці, зокрема ступінь зручності виконання операції.

Для полегшення і прискорення нормування складальних робіт використовують укрупнені нормативи, які враховують вплив головних чинників на тривалість операцій складання.

Укрупнені нормативи поштучно-калькуляційного часу включають оперативний час складання вузла чи готового виробу, час підготовчо-завершальної роботи, час обслуговування робочого місця, відпочинку та особистих потреб. Укрупнені нормативи часу на складальні роботи здебільшого мають галузевий характер.

Читайте також:

1. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
2. Автоматизація помпових станцій підкачування і перекачування. Охорона праці під час експлуатації систем автоматизації.
3. Адаптація працівників.
4. АДАПТОВАНА ДО РИНКУ СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ (НАБОРУ) ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПЕРСОНАЛУ. ВІДБІР ТА НАЙМАННЯ НА РОБОТУ ПРАЦІВНИКІВ ФІРМИ
5. Адміністративні правопорушення в галузі охорони здоров'я. Адміністративна відповідальність медичних працівників.
6. Акти з охорони праці в організації.
7. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
8. Алкоголізм і безпека праці.
9. Аналіз ефективності діяльності працівників банку
10. Аналіз і оцінка стану охорони праці
11. Аналіз оплати праці
12. Аналіз продуктивності праці

Переглядів: 4006