Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Надання послуг

В основу реабілітаційної роботи покладено модель раннього втручання, тобто сімейно-центрованої мультидисциплінарної допомоги сім'ї, яка виховує дитину з порушеннями розвитку. Процес надання послуг складається з шести напрямків.

1. Звернення за допомогою і запис на первинну діагностику. При записі на первинну діагностику батьки отримують опитувальники KID чи RCDI для оцінки розвитку умінь і навичок, які вони мають заповнити вдома, спостерігаючи за дитиною. Заповнення батьками опитувальника до первинного прийому дає змогу: включити батьків у процес оцінювання як експертів з першого етапу і зробити їх активними учасниками, отримати інформацію про адекватність оцінки батьками рівня розвитку і особливостей дитини (можливе заниження чи завищення результатів, що також є предметом обговорення і матеріалом для професійної роботи в подальшому).

2. Первинна діагностика. Проводиться спільно з лікарем і психологом протягом 50 хвилин — 1 години. Первинна діагностика проводиться в ігровій кімнаті, лікар не одягнений в халат. У розмові з батьками він визначає медичні проблеми дитини, одночасно спостерігаючи за її поведінкою і взаємодією з психологом. Психолог взаємодіє з дитиною, одночасно маючи моясливість отримати інформацію про історію розвитку дитини. Спільна присутність спеціалістів дає змогу уникнути повторів при збиранні анамнезу різними спеціалістами, спостерігати всім спеціалістам за поведінкою дитини і особливостями взаємодії дитини і батьків. При первинній діагностиці заповнюється картка первинного прийому, обов'язково проводиться короткий відеозапис (5—7 хвилин), який використовується в подальшому при командному обговоренні, аналізуються результати опитувальника, який заповнили батьки. Спеціалісти звертають увагу і оцінюють особливості розвитку і поведінки дитини, а також її взаємодію з батьками. Важливим завданням первинної діагностики є з'ясування запиту батьків.

3. Командне обговорення. Спеціалісти, які проводили первинну діагностику, представляють для всіх спеціалістів Центру її результати, використовуючи відеозапис, карту первинного прийому, результати опитувальників KID чи RCDI. Вказується на сильні і слабкі сторони дитини, характеризуються особливості емоційного стану батьків і дитячо-батьківських стосунків, всіма спеціалістами спільно визначається найбільш важливий у даний момент напрямок в роботі з дітьми і сім'єю. Відповідно до основної проблеми обирається спеціаліст, який є координатором команди, що працює з дитиною на основі спільно розробленого індивідуального плану чи організує взаємодію членів команди.

4. Зустріч з батьками для обговорення результатів оцінювання і програми допомоги. У призначений час спеціаліст — учасник первинної діагностики чи координатор (залежно від проблем дитини чи сім'ї) проводить зустріч з батьками, на якій представляє результати оцінювання і пропонує план роботи, враховуючи запит сім'ї і проблеми дитини. За відсутності виражених проблем розвитку в дитини проводиться консультація з батьками, і діти на цьому етапі виходять із програми. За наявності виражених проблем розвитку в дитини з батьками обговорюється план подальшої взаємодії, частота відвідувань Центру, форми роботи (індивідуальна, групова, консультативна) та інші організаційні моменти. Тривалість індивідуальних занять — 50 хвилин, групових 1—1,5 години. Частота відвідувань 1—2 рази на тиждень.

5. Робота згідно з індивідуальним планом проводиться командою спеціалістів, як правило, батьки є присутніми на заняттях і беруть участь у них. Хід роботи та її результати обговорюються всередині команди і періодично представляються для супервізії, в якій беруть участь всі співробітники Центру. Кожні 3—6 місяців батьки проводять оцінювання за опиту-вальниками KID чи RCDI. Координатор проводить зустрічі з батьками для обговорення ходу роботи, проведення деяких підходів і оцінювання проміжних результатів і визначення нових напрямків роботи.

6. Вихід із програми раннього втручання і перехід в інші програми. Спільно з батьками спеціалісти обговорюють можливість переходу дитини в інші заклади. За необхідності спеціалісти Центру взаємодіють зі співробітниками обраних закладів.

Дослідний напрямок:

· пошук наукової інформації з проблем раннього втручання;

· проведення наукових досліджень з різних аспектів раннього втручання;

· написання наукових статей І публікація в професійних журналах;

· виступ на наукових і науково-практичних конференціях, симпозіумах;

· участь в професійних співтовариствах, співробітництво з вітчизняними і зарубіжними колегами.

Центр використовує новітні сучасні підходи до соціалізації дітей, їх інтеграції у суспільство. Серед них виділяються такі: методики раннього втручання; створення мережі раннього втручання, яка територіально наближена до дитини і сім'ї, наприклад, кабінети у поліклініках; використання моделі мультидисциплінарної командної роботи; залучення батьків як експертів на найпершому діагностичному етапі; використання психоаналітичних теорій розвитку в роботі з дитиною і сім'єю, відеоматеріалів в роботі з батьками, методик ранньої соціалізації дітей у тоддлерівських та інтегрованих розвиваючих групах, програми "Маленькі сходинки" для розробки індивідуальних програм завдяки комп'ютеризації.

Програми роботи Центру реалізуються у трьох напрямках: робота з дитиною і сім'єю; створення моделі розвитку мережі раннього втручання в місті Харкові; освітні та інформаційні програми.

Робота з дитиною і сім'єю:

· розвиваючі заняття з дітьми (педагогічні, психологічні, фізична терапія);

· психологічна підтримка і консультування батьків;

· ігрова психотерапія;

· психотерапія дитячо-батьківських відносин;

· тоддлерівські групи;

· розвивальні групи;

· спільний круглий стіл батьків і спеціалістів (раз на три місяці).

Створення моделі розвитку мережі раннього втручання в м. Харкові:

· проведення скринінгів розвитку дітей до 3-х років у дитячих поліклініках м. Харкова (проводиться спільно з Інститутом охорони здоров'я дітей і підлітків);

· організація кабінетів раннього втручання у двох міських поліклініках.

Освітні та інформаційні програми:

· постійно діючі семінари "Від педіатрії до психотерапії", "Теорія і практика раннього втручання";

· постійно діюча сторінка "Куточок раннього втручання" в журналі "Психологія для всіх";

· відеофільм "Незнайомі діти", який присвячено проблемам нормалізації;

· тренінг для спеціалістів.

На сьогодні постійну допомогу за різними програмами отримують 44 сім'ї.

Фахівці Центру проводять методичну роботу, яка спрямована на поліпшення якості роботи з батьками і дітьми. Спеціалістами видано три книжки для батьків, збірку-довідку "З Вами і для Вас"; готується тренінг "Основи раннього втручання". Крім цього, підготовлено навчальні програми для студентів-психологів з дисципліни "Теорія і практика раннього втручання" і навчальний курс "Теорії розвитку".

Специфіка діяльності Центру зумовлює необхідність провадження наукової роботи, яка базується на таких підходах: проведення соціально-психологічних досліджень, що присвячені проблемі ставлення українського суспільства до дітей з порушеннями розумового розвитку; спільне з Інститутом охорони здоров'я дітей і підлітків дослідження з питань оцінювання на етапі раннього втручання. Крім цього, заплановано два дослідження на здобуття ступеня доктора психологічних наук і доктора медичних наук з проблем раннього втручання; видання інформаційного листа і методичних рекомендацій; участь у першому конгресі Міжнародного співтовариства раннього втручання у вересні 2003 р.

Навчальна і наукова-методична робота зумовлює необхідність професійного обміну. За період існування Центр активно співпрацює із Санкт-Петербурзьким Інститутом раннього втручання в реалізації довгострокової освітньої програми. Проведено семінар з лікувальної педагогіки, тренінги спільно із зарубіжними фахівцями: тренінг для співробітників, який проводили спеціалісти Центру порушень розвитку Дитячого медичного центру міста Цинциннаті (США); тренінг у Будапештському центрі раннього втручання (Угорщина). Крім цього, спеціалісти запрошувались до участі в роботі різних заходів, таких як: літня школа з дитячого психоаналізу; науково-практична конференція "Про стратегію соціальної політики в місті Харкові на 2002—2003 pp.", яка проводилась Управлінням праці і соціального захисту Харківської міської державної адміністрації; республіканський семінар з питань виконання постанови Кабінету Міністрів України "Про схвалення Концепції ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів", який проводило Міністерство праці і соціальної політики України у місті Миколаєві 12 березня 2001 p.; науково-практична конференція "Актуальні проблеми та шляхи впровадження ранньої соціальної реабілітації дітей з обмеженими можливостями здоров'я" 30—31 січня 2003 р. у м. Миколаєві.

Центр підтримує тісні партнерські зв'язки з організаціями соціальної сфери, медичними і освітніми закладами. Така співпраця здійснюється на основі угод про співробітництво, в яких визначаються права і обов'язки сторін, спільні заходи. Угоди про співробітництво підписані з Управлінням праці і соціальної політики Харківського міськвиконкому, Інститутом охорони здоров'я дітей і підлітків АМН України, міською дитячою клінічною лікарнею №23, міською поліклінікою № 77, педагогічним університетом ім. Григорія Сковороди, Санкт-Петербурзьким інститутом раннього втручання. У 2003 р. Фонд став учасником коаліції громадських організацій України для лобіювання інтересів людей з розумовою відсталістю.

Фонд активно співпрацює з іншими громадськими і донорськими організаціями та благодійними фондами. Так спільно з Харківським обласним психоаналітичним товариством проведено дві освітні програми — два тренінги за участю американських спеціалістів і постійно діючий семінар з теорії і практики дитячого розвитку. Разом з благодійним освітнім закладом ОРТ-Харків видано інформаційно-методичну літературу і створено відеоматеріали. Правовий аспект соціального захисту дітей та їхніх сімей реалізується завдяки зусиллям благодійного товариства "Джерело", а також діяльності коаліції організацій України із лобіювання прав людей з розумовою відсталістю.

Інваліди — члени організації, батьки дітей-інвалідів залучаються до процесу прийняття рішень на рівні організації і місцевої влади. Для цього вони запрошуються до обговорення концепції ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів, участі у громадських слуханнях з проблем розвитку міста, у тому числі, і соціального захисту населення.

Слід зазначити, що місцева влада з розумінням сприймає потреби організації і надає не тільки моральну, але і реальну допомогу у вигляді фінансування, сприяння реалізації програм і проектів. З 2000 р. Фонд є партнером Головного управління з гуманітарних і соціальних питань Харківської міської ради у реалізації проекту "Єдина соціальна мережа". У рамках цього проекту Фонд отримує невелике фінансування для виконання своїх програм.

Основна література

Громада як осередок соціальної роботи з дітьми та сім'ями: Метод, матеріали для тренера / Авт.-упор.: О.В. Безпалько, Т.П. Авельцева, О.М. Петрик, Г.О. Притиск; За заг. ред. І.Д. Звєрєвої. — К.: Наук, світ, 2004. — 69 с.

Кравченко Р., Кабаченко Н., Васильченко О. Розвиток недержавних організацій соціальної сфери / Соціальна робота в Україні: перші кроки. — К.: Академія. — С. 130—144.

Проект "Підвищення професійного рівня фахівців організацій, що вирішують проблеми неповносправних дітей та їх сімей" / UNICEF. — 2003 р. — 62 с.

Додаткова література

Каролина Н.С. Сравнительные исследования и законы по вопросам социального партнерства: Сб. материалов. — К.: ИГО, 2000.--148 с.

Партнерство в соціальній роботі: Робочі матеріали семінару 18—24 лютого 2002 р. — К.: Християнський дитячий фонд; Академія праці і соціальних відносин, 2002. — 150 с.

Социальное партнерство государственных органов и неправительственных организаций как фундаментальный принцип гражданского общества / Регион, общественная организация "Союз социального благосостояния". — М., 2000. — 255 с.

Социальное партнерство, проблемы и пути решения: Материалы бел.-укр. науч.-практ. конф. 25—26 июня 1998 г. — Минск, 1998. — 147 с.

Теми для дискусії

1. Характеристика третього сектору в соціальній структурі суспільства.

2. Історичний аспект формування традицій доброчинності в Україні.

3. Нормативно-правові умови забезпечення функціонування третього сектору.

4. Напрями взаємодії державних соціальних служб і некомерційних організацій.

5. Діяльність громадських організацій і об'єднань; благодійних громадських організацій, фондів, закладів.

6. Основні завдання і напрямки професійної роботи соціального працівника в організаціях третього сектору.


Читайте також:

  1. IV. Вартість знака для товарів і послуг та фірмового найменування
  2. VII. За видами товарів і послуг
  3. Автоматизація туристичних послуг
  4. Аналіз обсягу пропозиції і реалізації послуг туристського підприємства
  5. Аналіз ринку послуг ресторанного господарства району
  6. Аспекти надання невідкладної допомоги
  7. Аудит витрат на виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг
  8. Аудит готової продукції та продажу товарів, робіт та послуг
  9. Аудиторський висновок, у якому робиться відмова від надання висновку аудитора
  10. Аудиторський висновок, у якому робиться відмова від надання висновку аудитора
  11. Аудиторської фірми/аудитора про виконані роботи/надані послуги за 200_р.
  12. Баланс послуг




Переглядів: 366

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Механізм соціальних взаємовідносин держави і некомерційних організацій | Соціальна робота на підприємстві

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.