Лисенко Михайло Григорович 1906-1972 – скульптор, пам’ятник загиблим в Бабиному Яру в Києві.

Людке́вич Станісла́в Пили́пович (24 січня 1879, м. Ярослав, тепер Польща — 10 вересня 1979, Львів) — український композитор, музикознавець, фольклорист, педагог. Доктор музикознавства (1908). Дійсний член НТШ. До найграндіозніших творів композитора належить кантата-симфонія «Кавказ», кантата «Заповіт»» ввійшла до кращих зразків кантато-ораторіального жанру.

Лятошинський Борис Миколайович (22 грудня 1894, за новим стилем: 3 січня 1895, Житомир — 15 квітня 1968, Київ) — український композитор, диригент і педагог, вважається одним з основоположників модерного напрямку в українській музиці. Написав ряд хорових і оркестрових творів, романсів, музику до кінофільмів. Серед найзначніших творів — Симфонія № 3, симфонічна балада «Гражина», «Поема возз'єднання», поема «На берегах Вісли», Концерт для фортепіано з оркестром.

Манізер Матвій Генріхович 1891-1966 - український і російський скульптор. Портрети письменників, художників, полководців, пам’ятники героям ВВВ, Т. Г. Шевченку в Харкові, Каневі (Чернеча гора).

МеленськийАндрій Іванович 1766-1833 – архітектор, представник класицизму, головний архітектор Києва 1799-1829 рр, брав участь у створенні генерального плану реконструкції Києва, Пам’ятник на честь повернення магдебургського права Києву, відновив ряд споруд на Подолі, збудував церкву-ротонду на Аскольдовій могилі, новий корпус Київської духовної академії, Воскресенську церкву і дзвіницю Фролівського монастиря, церкву Миколи Доброго.

Меретин (Мердерер)Бернард кін. 17 ст-1759 – український архітектор,за походженням німець, жив і працював у Львові. Собор Св. Юра, ратуша у Бучачі, барокові форми, чіткі пропорції, скульптурні оздоблення.

МиколайчукІван Васильович (1941) – актор, режисер. Закінчив акторський факультет Київського державного інституту Театрального мистецтва. З 1965 року працює на Київській кіностудії. Знявся у багатьох фільмах: «Камінний хрест», «Захар Беркут», «Пропала грамота», із режисерських робіт : «Вавилон - ХХ», «Така пізня, така тепла осінь», та багато інших.

Муратова Кіра Георгіївна (1934) - український кінорежисер. У 1959-62 роках працювала на Мосфільмі. З 1962 року—провідний режисер Одеської кіностудії художніх фільмів. Всесвітнє визнання здобули її фільми “Короткі зустрічі”, “Довгі проводи”, “Астенічний синдром”, “Захоплення”, та багато інших.

МурашкоМикола Іванович 1844-1909 – живописець, художній критик, вивчав історію мистецтв, педагог. Заснував приватну художню школу - Київська рисувальна школа, твори «Мотив околиць Києва», «Осінь», «Дніпро», «Крим», портрети.

Мурашко Олександр Олександрович 1975-1919 – живописець, портретний та жанровий живопис «Похорон кошового», картини із життя Парижу, образи простих людей «Карусель», «Селянська родина».

Нарбут Георгій (Юрій) Іванович 1886-1920 – графік. Ілюстрації до байок І. Крилова, «Малоросійського гербовника», «Герби гетьманів Малоросії», «Давня архітектура Галичини», «Українська абетка», «Енеїда», силуетні портрети.

Параджанов Сергій Йосипович (1924-1990) - український та вірменський кінорежисер. Довгий час працював в Україні, створив фільми “Наталія Ужвій”, “Золоті руки”, “Думка”, “Українська рапсодія”, “Тіні забутих предків”, який удостоєний 16 призів міжнародних кінофестивалів. Народний артист України.

Пимоненко Микола Корнилович 1862-1912 – художник, член Південноросійського товариства художників-передвижників в Одесі. У 1900 став співзасновником і викладачем Київ художнього училища. З 1899 член Товариства передвижників. Майстер реалістичного живопису, одним з перших поєднав пейзаж із побутувою картиною. 700 картин і рисунків, «Весілля в Київській губернії», «По воду», «Проводи рекрутів», «Воржіння», «У похід», «Біля річки», «Українська ніч», «Перед грозою», «Суперниці. Біля колодязя», «Портрет батька художника», учні Ф. Красицький, О. Мурашко.

Попель Антон Львович 1865-1910 – скульптор. Працював у політехнічному ін-ті, Львів, викладав малюнок і скульптуру. Участь у оздобленні Львівського оперного театру, Палацу правосуддя.

Приймаченко Марія Овксентіївна 1909-1997 – майстер народного декоративного розпису. Серії малюнків «Звірі в Болотні», «Людям на радість», розписи «Пава», «Чубарики на квітах», «Козацька могила», ілюстрації до дитячих книжок. Щільна місткість малюнку, орнаментальність, складна символіка образів з казковими тваринами чи квітами, забарвленими у фантастичні кольори.

Реву́цький Лев (Левко́) Микола́йович (20 лютого 1889, Іржавець — 30 березня 1977) — український композитор, педагог, музичний і громадський діяч, член АН УРСР, брат Дмитра Ревуцького. Доктор мистецтвознавства (1941). Академік АН УРСР (1957). 3аслужений діяч мистецтв УРСР (1941), Народний артист СРСР (1944), Герой Соціалістичної Праці (1969). Лауреат Державної премії СРСР(1941), Державної премії УРСР м. Т. Г. Шевченка (1966). Серед вокальних творів відзначається кантата «Хустина», обробки народних пісень для голосу з фортепіано, (окремі збірники «Гал. пісні», «Сонечко», «Козацькі та історичні пісні»), соната для фортепіано, дві симфонії (друга на теми українських народних пісень 1926, у новій редакції 1940, один з найкращих творів P.), два концерти для фортепіано.

Рєпін Ілля Юхимович 1844(Харківська обл.)-1930 – російський і український живописець, член Товариства передвижників. Найвідоміші картини «Бурлаки на Волзі», «Іван Грозний і його син Іван», портрети. Вивчав історію та побут українського народу, його культуру та мистецтво. «Українська селянка», «Запорожці пишуть листа турецькому султану», «Вечорниці», «Чорноморська вольниця». Підтримував діяльність рис шкіл М. Мурашка в Києві та М. Раєвської в Харкові, Одеську рис шк.

Руткович Іван близько 1667-1708 рр – живописець, живописець і працював у Жовкві і Варшаві. Іконостаси у Волинці-Деревлянській, Волі-Висоцькій, Жовкві, монументально- іконостасний комплекс із Скваряви. Ікони.

Самокиш Микола Семенович 1860-1944 – живописець і графік. «Війна 1904-05 рр. Із щоденника художника», багато картин і малюнків присвятив визвольній війні українського народу 17-18 ст. «Бій під Жовтими водами», «Абордаж турецької галери запорожцями», «Похід запорожців на Крим», «Бій Максима Кривоноса з Байдою Вишневецьким», разом з Васильківським створив альбом «З української старовини» та «Мотиви українського орнаменту». Брав участь у розписі Полтавського земства. Працював викладачем у Петербурзькій АМ і в Харківському художньому ін-ті.

Сковорода Григорій Савич ( 22 листопада (3 грудня) 1722, Чорнухи, Лубенський полк — 29 жовтня (9 листопада) 1794, Іванівка, Харківщина) — український просвітитель-гуманіст, філософ, поет, педагог. Освіту здобув у Києво-Могилянській академії. Переслідуваний світськими та духовними властями, з 1770-х років вів життя мандрівного жебракуючого філософа, працював професором у Переяславі, в Харкові, приватно перекладав Плутарха, писав свої твори. На хресті над його могилою, на прохання самого Сковороди, написано:«Світ ловив мене,та не впіймав...». Скорик Мирослав Михайлович (13 липня 1938, Львів) — композитор і музикознавець родом із Львова, народний артист України, лауреат Державної премії ім. Т.Шевченка, член-кореспондент Академії мистецтв України, професор, кандидат мистецтвознавства, завідувач кафедри композиції Львівської консерваторії, голова Львівського відділення Спілки композиторів, секретар Спілки композиторів України, керівник Центру музичної україністики. Внучатий племінник Соломії Крушельницької. «Герой України».

Сова Андрій Корнійович (1912) – актор, народний артист УРСР, закінчив Одеське морехідне і Одеське театральне училища. Фільми, в яких знімався Сова А. К. : «Таємничий острів», «Моряки», «У далекому плаванні», «Королева бензоколонки», та багато інших.

Станкович Євген Федорович (19 вересня 1942, Свалява) — сучасний український композитор, голова Національної спілки композиторів України (з 2005 року), Герой України (2008). Євген Станкович є автором 12-ти симфоній, опери, 5-ти балетів, інструментальних концертів, музики до кінофільмів, тощо.

Старицький М.П. (1840-1904), - письменника і драматурга, автор численних історичних романів (трилогія – «Перед бурею», «Буря», «Біля пристані»; «Руїна», «Молодість Мазепи», «Розбійник Кармелюк»), інсценізував багато прозових творів українських, руських та зарубіжних письменників – «За двома зайцями», «Різдвяна ніч», «Тарас Бульба», «Сорочинський ярмарок», «Утоплена», «Юрко Довбиш», «Циганка Аза» та ін. Серед власних п’єс Старицького найвідоміші соціально-побутові драми «Не судилось», «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці», «Талан», низка дотепних водевілів.

ТарасевичіОлександр (Антоній) близько 1640-1727 і Леонтій близько 1650-1710 – українські митці і педагоги. Утвердили гравірування на металі і піднесли його до академічного рівня в українському мистецтві, вдосконалили основи образотворчого мистецтва в іконописній майстерні Києво-Печерської Лаври. Олександр створив ілюстрації до «Житія святих», ряд портретів, Леонтій автор ілюстрацій до «Києво-Печерського патерика», «Тріоді П’ятдесятниці», Нового Заповіту і Псалтиря. Відтворив образи Нестора, Алімпія і відомих українських діячів.

Терещенко Марко Семенович. 25 грудня 1893 року в с. Ковалиха Черкаської обл.- режисер, актор. Працював актором в театрах Києва, Одеси, Харкова. 1926-1930 – режисер-постановник Одеської кіностудії художніх фільмів. Художній керівник і режисер Дрогобицького обласного музично-драматичного театру. Заслужений артист України.

Трутовський Костянтин Олександрович 1826-1893 – український живописець і графік. Демократична спрямованість творчості виявилась у щирому співчутті до українського та російського селянства, в сатиричному зображенні побуту поміщиків. «Колядки в Україні», «Білять полотно», «В місячну ніч», «Весільний викуп», «Кобзар над Дніпром», брав участь у виданні «Живописної України» Л. Жемчужникова, альбом піктографій до «Вечорів на хуторі біля Диканьки», ілюстрації до біографії Т. Г. Шевченка та його творів «Гайдамаків» і «Невольника».

Труш Іван Іванович 1869-1941 – живописець і художній критик. Львів. Пейзажі «Чорний став у горах» та портрети І. Франко, Леся Українка, М. Лисенко. Ліричні пейзажі серії «Луки і поля», «Копиці», «Самітня сосна», «В обіймах снігу», краєвиди Києва та Дніпра «Володимирська гірка», «Дніпро», «Софійський собор», «Могила Т. Шевченка в Каневі», пейзажі Карпат, Криму, Італії, Єгипту, Палестини. Жанрові картини з життя гуцулів «Гагілки», «Гуцулка з дитиною», «Трембітарі». В 1905 році за ініціативою Труша в Львові було відкрито першу художню виставку. Є автором багатьох літературних і художньо-критичних статей «Про мистецтво і літературу».

Ужвій Наталія Михайлівна (1898-1986) – українська актриса. З 1936 року – провідна актриса Київського українського драматичного театру ім. І. Франка. Найкраща робота у кіно - роль Олени у к/ф «Райдуга».

Холодна(дівоче - Левченко) Віра Василівна (1893-1919) – перша вітчизняна кінозірка. Знялась у 50 фільмах німого кіно (протягом 4 років). «Діти століття», «Міражі», «Життя за життя», «Мовчи, смутку, мовчи», «Останнє танго» - найкращі роботи актриси.

Чардинін(Красавчиков) Петро Іванович (1873-1934) - український кінорежисер, актор, кінодраматург, один з перших постановників художніх фільмів. З 1909року створював к/ф за власними сценаріями: “Мовчи, смутку, мовчи”, “Тарас Трясило”, “Черевички”.

Чурай Маруся (1625 - 1653) - напівлегендарна українська народна співачка і поетеса часів Хмельниччини, що за переказами жила в Полтаві. Їй приписують авторство низки пісень: «Ой, не ходи, Грицю», «Котилися вози з гори», «Засвіт встали козаченьки» та інші. Також відома як Маруся Чураївна.

ЧухрайГригорій Наумович (1925-2001) - український кінорежисер. Його фільми вирізняються великою майстерністю, глибоким проникненням у психологію героїв, романтичною емоційністю “Балада про солдата”, “Сорок перший”, “Чисте небо”, “Життя прекрасне”.

Шамо Ігор (21 лютого 1925 - 17 серпня 1982) – композитор, працював у різних жанрах музичної творчості – симфонії, квартети, фортепіанна музика, концертні п’єси для бандури, вокальні цикли і романси, балади, музика більш ніж сорока фільмів. І. Шамо є автором більше 300 пісень (про Київ «Як тебе не любити, Києве мій», «Дніпровський вальс»).

Шишко Сергій Федорович 1911-1997 – живописець. Автор ліричних пейзажів серії «Київська сюїта», «Дніпро», картин «Голосіївська осінь», «Київські тополі», «Хрещатик», «Київські далі», «Листопад», «Дорога на Говерлу», «Вечір у Седневі», «Осінь у Карпатах», «Букрин. Схід місяця», портрети, натюрморти.

Шовкуненко Олексій Олексійович 1884-1974 – художник. Серії акварелей «Одеський суднобудівний завод», «Дніпрельстан», портрети, пейзажі – краєвиди.

ЮраГнат - актор, режисер, як мистецький керівник і режисер, підготувавши близько 100 вистав. ставив «Дон Карлоса» Й.-Ф. Шіллера (1936). Як актор залишився найкращим у побутових ролях: «Суєта», «Житейське море», «97» Миколи Куліша). В побутовому плані також виступав у ролях:Фігаро, Швейка . Знімався у фільмах «Прометей» (1936), «Кармелюк» (1938), «Тарас Шевченко» (1951) «Мартин Боруля» (1953).

Яблонська Тетяна Нилівна 1917 - художниця. Працює в різних жанрах «Хліб», «Святковий вечір», «Льон», «Обереги», «Вечір на лузі».

Ярошенко Микола Олександрович 1946-1898 – український та російський живописець. Один з керівників Товариства передвижників. «Кочегар», «Сліпі каліки під Києвом», «Ув’язнений», «Жебраки в Києво-Печерській лаврі».

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Відомі люди України	\|	Художники Черкащини

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.