• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

М.ЛИСЕНКО - ОСНОВОПОЛОЖНИК УКРАЇНСЬКОЇ, КОМПОЗИТОРСЬКОЇ ШКОЛИ

Микола Лисенко (1842-1912) увій­шов в історію української музичної культури як багатогранна творча осо­бистість - видатний музично-громад­ський діяч, талановитий композитор, непересічний хоровий диригент і фольклорист, високопрофесійний піа­ніст і педагог. Він так пояснював своє життєве кредо: «При своїй волі і лю­бові до праці я о домігся коли не блискучого, то доброго міцного ста­новища у виконавському світі. Од­нак знав і те, що моя рідна музична культура - ще не займане ніким по­ле, якому потрібен свій орач і сіяч. Йому я й замислив присвятити свої скромні сили».

Різнобічна діяльність митця мала величезний вплив на сучасників, на­дихала учнів і послідовників. Проте його значення в розвитку українсько­го музичного мистецтва полягає на­самперед у - створенні національної композиторської школи. Композитор спробував свої сили майже в усіх му­зичних жанрах, у багатьох з яких досяг вершин професіоналізму.

Упродовж усього життя М. Лисенко писав опери. Його оперна спадщи­на охоплює різні образні сфери, зок­рема історико-героїчну («Тарас Буль­ба»), лірико-побутову («Наталка Пол­тавка»), комічну («Різдвяна ніч»), лірико-фантастичну («Утоплена»), оперу-сатиру («Енеїда») та ін. Верши­ною оперної спадщини композитора є реалістична опера «Тарас Бульба» з її волелюбними мотивами й патріотич­ним пафосом, узагальнено втіленими в музиці. Драматургія твору побудо­вана на конфліктному зіставленні двох ворожих сил - українського на­роду і польської шляхти. Наскрізно проходить через твір лінія особистої драми Андрія, меншого сина Тараса Бульби. В увертюрі до опери симфо­нічними засобами передано основний ідейно-образний зміст. Величним, муж­нім постає у ній народ, показаний в образах його найкращих представни­ків, тому значне місце відведено хоро­вим сценам.

Композитор також започаткував жанр дитячої опери. На лібрето Дніп­рової Чайки він написав одноактну музичну казку «Коза-дереза», сати­ричну оперу «Пан Коцький», фанта­стичну казку «Зима і весна» (відпо­відно для дошкільнят, молодших шко­лярів, старших учнів).

Одна із найкращих сторінок спад­щини М. Лисенка - хорова музика. У цьому жанрі композитор писав як твори великої форми (урочиста канта­та «Радуйся, ниво неполитая»), так і ліричні, майже акварельні мініатюри (наприклад, «Сон» на слова
О. Маковея, баркарола «Пливе човен»).

Джерелом натхнення для компози­тора завжди була творчість Великого Кобзаря. Його поезія, близька за ду­хом, художнім мисленням, громадян­ським пафосом, надихнула митця на створення понад 80 вокальних і хоро­вих творів. Монументальною верши­ною музичної шевченкіани М. Лисен­ка став цикл «Музика до «Кобзаря», в якій представлено своєрідну пор­третну галерею образів із народу. Є у циклі композиції, наближені до фоль­клору («Ой стрічечка до стрічечки»), монолог соціально-філософського зву­чання («Мені однаково»), романс-дума («У неділю вранці рано»), романс-ба-лада («У тієї Катерини»), романс-арія («Гетьмани, гетьмани»), музич­ний пейзаж («Садок вишневий»). Ук­раїнський фольклорист Філарет Колесса так оцінив цей цикл: «У «Музи­ці до «Кобзаря» кожна нота, кожна фраза, кожна пісня наскрізь оригі­нальна і водночас щиро народна. У своїх оригінальних композиціях Лисенко є типовим представником українського народу і тлумачем йо­го найінтимніших почуттів. Він на­стільки опанував народний стиль, що творив у народному дусі, не на­слідуючи народні мотиви: він сну­вав далі золоту нитку народної творчості».

У солоспівах М. Лисенко майстер­но поєднував прийоми народної та професійної музики, зокрема класич­ної й романтичної. Яскраві приклади цього жанру - романси «У мене був коханий рідний край», «Коли розлу­чаються двоє» на вірші Г. Гейне та ін.

Серед музики для фортепіано є п'єси-мініатюри, як наприклад, лі­рична «Елегія», та епічні твори вірту­озного плану, Друга рапсодія. Улю­блений романтиками жанр рапсодії композитор трактує оригінально. Твір побудовано на народно-національному ґрунті за принципом контрастного зіставлення двох розділів - речита­тивно-декламаційної думки і танцю­вальної шумки, що йде від практики народного інструментального музику­вання. Зразком лірики є «Елегія» для фортепіано.

Багатогранна творча діяльність М. Лисенка мала виняткове значення для розвитку української культури: у діалозі фольклорного і композитор­ського - типового для романтичного мистецтва - остаточно оформився стиль української професійної музи­ки в його загальнонаціональному мас­штабі.

Читайте також:

1. А .Маршалл - основоположник неокласичної теорії.
2. Братства та братські школи.
3. Вальдорфські школи
4. Взаємодія школи і сім'ї у вихованні дітей та молоді.
5. Виникнення економічної теорії, її напрями, школи і течії.
6. Виникнення і становлення школи і системи освіти в Київській Русі
7. Виникнення та характерні особливості класичної школи політичної економії.
8. Вітчизняні наукові психологічні школи
9. Деякі психологічні школи вивчення особистості
10. Директором школи
11. Другим основоположником соціології називають англійського інженера Герберта Спенсера (1820-1903).
12. Завдання психології вищої школи на сучасному етапі реформування вищої освіти в Україні

Переглядів: 8460