Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



ТВОРЧІСТЬ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ

Інтелігенція Галичини й Буковини орієнтувалася на народно-національні засади музичного мистецтва Наддніп­рянської України, зокрема ідеї М. Лисенка. У XIX ст. у краї зароджується фольклорно-етнографічний рух, роз­починається утвердження української мови в церковній, літературній, му­зично-театральній практиці. Розгорта­ється процес національної інтеграції Західної і Східної України в царині культури.

Фундатором Перемишльської ком­позиторської школи став один із пер­ших українських професійних компо­зиторів Галичини Михайло Вербицький (1815-1870). Він автор музично-сценічних композицій, що дістали назву співо-гри: «Верховинці», «Шко­ляр на мандрівці», «Підгоряни» та ін. До цих театральних п'єс композитор писав увертюри, що стали першими зразками української симфонічної му­зики в Галичині. Його хорова та інстру­ментальна музика була тісно пов'яза­на з галицькими народними піснями й танцями.

З-поміж духовних творів М. Вербицького виокремлюються такі хори: урочистий «Іже Херувими», ліричний «Єдин свят», величальний «Ангел вопіяше» та ін. Біблійні тексти осмисле­ні композитором у камерному ключі. Основою його хорового письма була чітка акордова фактура. У духовній музиці М. Вербицького майже відсут­ні фольклорні мотиви. На відміну від інших його творів, у них відчутний вплив західноєвропейських музичних традицій, музики Д. Бортнянського.

На вірш поета і фольклориста П. Чубинського «Ще не вмерла України...»? М. Вербицький напи­сав спочатку солоспів із супроводом гі­тари. Вперше нотний варіант цього тво­ру побачив світ у збірці «Кобзар» (1885), після чого став поширюватися в численних копіях. 1939 р. його було затверджено як офіційний гімн Карпат­ської України, проте згодом упродовж тривалого часу він заборонявся радян­ським й угорським урядами. Зі здобут­тям Україною незалежності ця урочис­та героїко-патріотична пісня стає дер­жавним гімном, символом відродження й єдності українського народу.

Розвитку музичної культури захід­ноукраїнських земель у другій поло­вині XIX - на початку XX ст. сприя­ла активна музично-громадська і творча діяльність композиторів Анатоля Вахнянина (1841-1908) - орга­нізатора й керівника музичних това­риств «Боян», «Торбан», засновника і першого директора Львівського му­зичного інституту ім. М. Лисенка; Ос­тапа Нижанківського (1862-1919) - хорового диригента, засновника му­зичного видавництва «Бібліотека му­зикальна»; Дениса Січинського (1865-1909) - одного з перших га­лицьких композиторів-професіоналів, який організував музичну школу і ви­давництво у Станіславі, хорові това­риства у багатьох містах і селах Гали­чини. Просвітницьку та педагогічну роботу здійснював у Чернівцях ком­позитор, письменник і педагог Сидір Воробкевич (1836-1903). Хоровий до­робок митця становить понад 400 му­зичних творів, більшість з яких він на­писав на власні тексти.

У творчості західноукраїнських композиторів дістали подальший роз­виток такі жанри, як опера («Купало» А. Вахнянина, «Роксолана» Д. Січинського), оперета («Убога Марта», «Гнат Приблуда» С. Воробкевича), хо­рові та вокальні твори («Лічу в нево­лі»
Д. Січинського, «Мово рідна» С. Воробкевича), фортепіанні композиції («Вітрогони» О. Нижанківського), романси («Не співай мені сеї піс­ні» Д. Січинського на вірш Лесі Ук­раїнки, «Як почуєш вночі» на вірш І. Франка). Багато пісень Д. Січин­ського, наприклад «Чом, чом, чом, земле моя», набули такої популярнос­ті, що стали народними, а це, як відо­мо, є найкращим визнанням для будь-якого митця.

Творча і просвітницька діяльність композиторів Галичини і Буковини сприяла піднесенню української музичної культури на новий, якісно вищий професійний рівень.

 


Читайте також:

  1. БІОГРАФІЯ Й ТВОРЧІСТЬ
  2. Відбудова і розвиток народного господарства України в післявоєнний період. Завершення радянізації західноукраїнських земель
  3. Відбудова і розвиток народного господарства України в післявоєнний період. Завершення радянізації західноукраїнських земель
  4. Відбудова і розвиток народного господарства України в післявоєнний період. Завершення радянізації західноукраїнських земель
  5. Воєнні дії на західноукраїнських землях у 1915—1917рр.
  6. Входження західноукраїнських земель до складу СРСР
  7. Делегована правотворчість Англії.
  8. Діяльність українських політичних партій і рухів на західноукраїнських територіях у 1930-х роках. Комуністичний рух. Особливості функціонування націоналістичних організацій.
  9. Законотворчість доби Гетьманату П. Скоропадського
  10. Законотворчість доби Гетьманату П. Скоропадського
  11. Законотворчість УНР і діяльність судів доби Директорії.
  12. Звісно ж, це забезпечує величезні можливості людського самопізнання, осягнення таких суто людських вимірів буття, як спілкування, моральність, творчість тощо.




Переглядів: 2497

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
М.ЛИСЕНКО - ОСНОВОПОЛОЖНИК УКРАЇНСЬКОЇ, КОМПОЗИТОРСЬКОЇ ШКОЛИ | ТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ ПОСЛІДОВНИКІВ М.ЛИСЕНКА

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.02 сек.