Основні теоретичні положення

Густина промивної рідини для розкриття продуктивного пласта вибирається із врахуванням нерівності .

Технічними правилами ведення бурових робіт рекомендується наступне співвідношення густини промивної рідини і коефіцієнта аномальності: для свердловин до 1200 м — , для більш глибоких свердловин . У дійсності досить часто ці рекомендації не виконуються. Між свердловиною і привибійною зоною пласта завжди виникають великі різниці тисків. Під високим диференційним тиском в продуктивні пласти проникає не тільки фільтрат промивної рідини, але також і тверда фаза, особливо, коли в пластах є тріщини або іншого роду великі канали.

Проникнення в пласт промивної рідини та її фільтрату веде до зміни структури порового простору і проникності привибійної зони. Ступінь її зміни залежить від багатьох факторів і зменшується по мірі віддалення від свердловини. У гранулярному пласті всю область, в яку проникли промивна рідина і фільтрат, умовно можна поділити на дві зони: зону кольматації, яка прилягає до свердловини, і зону проникнення фільтрату.

Зниження проникності колектора під дією фільтрату промивної рідини, як правило, набагато менше, ніж в результаті кольматації частинами твердої фази. Однак глибина проникнення фільтрату в пласт у багато разів більша товщини зони кольматації. Інтенсивніше фільтрат проникає в пласт у період буріння і промивки свердловини. Після припинення промивки швидкість проникнення фільтрату зменшується внаслідок утворення малопроникної кірки на стінках свердловини, так і в результаті зменшення порового тиску в промивній рідині в спокої. У першому випадку оцінити мінімально можливий радіус зони проникнення фільтрату за час промивки свердловини можна наступним чином.

Нехай швидкість динамічної водовіддачі промивної рідини В_g, товщина пласта h, радіус свердловини r_c. За час t промивки свердловини при бурінні в пласт проникає наступний об’єм фільтрату V_ф:

. (1.1)

Припустимо, що фільтрат цілком витіснить пластову рідину із відкритих пор пристовбурної зони свердловини. Тоді сумарний об'єм відкритих пор, забрудненої фільтратом зони буде рівний:

, (1.2)

де r_з — радіус зони проникнення; К_оп — відкрита пористість.

Прирівнявши об'єми, одержимо формулу для визначення мінімально можливого радіусу забрудненої зони:

. (1.3)

Для проведення лабораторної роботи в таблиці 1.1 подаються наступні вихідні дані:

1.1.3 Порядок виконання роботи:

1 Згідно з вихідними даними (табл. 1.1) визначити мінімальний радіус зони забруднення Фільтратом пристовбурної зони свердловини (м).

2 Зібрати дані розрахунків інших варіантів, звести їх в таблицю 1.2, зробити аналіз залежності радіусу зони проникнення від часу розкриття пласта бурінням і пористості.

3 Виходячи із аналізу одержаних результатів, зробити висновки про розкриття продуктивного пласту.

Таблиця 1.1 — Вихідні дані для розрахунку

Варі-анти	r_с	Динамічна водовідд. глин. розч., /м³/м²*6	відкр. пористість К_оп	t - час промивки, години
t₁	t₂	t₃	t₄	t₅	t₆
	0,1	4 * 10^-6	0,10
	0,1	- " -	0,15
	0,1	- " -	0,20
	0,1	- " -	0,25
	0,1	- " -	0,30
	0,1	- " -	0,35

Таблиця 1.2 — Радіуси зони проникнення та час промивки

Варі-анти

Відкрита пористість K_он

Час промивки t, год

Радіус зони забруднення, r_з

t₁

t₂

t₃

t₄

t₅

t₆

1.1.4 Звіт з лабораторної роботи повинен містити:

1) сформульовану мету лабораторної роботи, короткі теоретичні положення з методики розрахунку радіусу забруднення пристовбурної зони свердловини;

2) варіанти завдань в табличній формі, розрахункові дані радіусів забруднення всіх варіантів;

3) висновки.

1.1.5 Контрольні запитання

1) Що таке коефіцієнт аномальності?

2) Як він враховується при виборі густини промивної рідини з глибиною?

3) Що таке зона кольматації?

4) Що таке фільтрат і тверда фаза промивної рідини?

5) Формула для розрахунку радіусу зони проникнення фільтрату.

Рекомендована література

1 Испытание нефтегазоразведочннх скважин в колонне (Ю.В.Семенов, В.С.Войтенко и др.). — М.: Недра, 1983.

2 Орлов О.О., Євдощук М.І., Омельченко В.Г., Трубенко О.М., Чорний М.І. Нафтогазопромислова геологія. Підручник. К., Наукова думка. 2005 –425 с.

3.Соловьев Е.М. Заканчивание скважин. — М.: Недра, 1979.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ПРАВИЛА ВИКОНАННЯ, ОФОРМЛЕННЯ ТА ЗАХИСТУ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ	\|	Порядок виконання роботи

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.