• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Серед різноманітних форм організації навчального процесу студентів (лекцій, семінарів, практикумів, ін.) все більшого значення набуває самостійна робота студентів. ЇЇ мета - залучення студентів до активної пізнавальної діяльності.

Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у вільний від обов’язкових навчальних занять час. Досвід показує, що уміння студентів самостійно працювати над матеріалом забезпечує підготовку висококваліфікованих фахівців, формує уміння у майбутньому підвищувати свій науковий рівень, самостійно приймати рішення з тієї або іншої проблеми.

Пізнавальна діяльність при самостійній роботі має напрям на глибоке проникнення в сутність об’єкта, що вивчається.

У самостійній роботі виявляються вміння студентів працювати з інформацією, переробляти її, вести необхідні записи, використовувати знання, аналізуючи нову інформацію і т.ін.

Цілі самостійної позааудиторної роботи:

- закріплення, поглиблення, розширення і систематизація знань, отриманих під час аудиторних занять;

- самостійне оволодіння певним навчальним матеріалом;

- формування умінь виявляти у зовнішньому плані те, що потрібно, на основі алгоритму діяльності, який міститься в умові завдання;

- формування знань, що допомагають вирішувати типові і нетипові завдання;

- розвиток самостійності мислення.

Види самостійної позааудиторної роботи

в залежності від поставленої мети

Якість засвоєння студентами навчального матеріалу, винесеного на самостійну роботу, підлягає обов’язковому контролю.

При виконанні самостійних робіт студентам необхідно використовувати правила організації розумової праці.

1. Входити в роботу не зразу, а помалу, нарощуючи темп. В основі всякої діяльності знаходиться вироблення динамічного стереотипу.

2. Встановлення ритму праці, рівномірного розподілу роботи протягом дня, тижня, місяця, року. Ритм є засобом психічного збудження і відіграє в житті людини виключно важливу роль.

3. Послідовність у вирішенні усяких справ.

МОДУЛЬ І. ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ

Змістовий модуль 1. Основи охорони праці

ТЕМА 1. ВСТУП. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ

План вивчення теми

1. Нормування виробничих факторів.

2. Гігієнічна класифікація праці.

3. Класифікація небезпечних і шкідливих виробничих факторів за природою їх дії.

Навчальні цілі:

засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

- основні нормативні документи, в яких наведені гранично допустимі параметри виробничих факторів; нормовані величини;

- принципи гігієнічної класифікації праці, класи умов праці;

- принципи класифікації небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

Перш ніж перейти до розгляду першого питання необхідно зазначити, що відповідно до ДСТУ 2293-93 “ССБТ. Охорона праці. Терміни та визначення” шкідливий виробничий фактор – це виробничий фактор, вплив якого може призвести до погіршення стану здоров’я, зниження працездатності працівника; небезпечний виробничий фактор - це виробничий фактор, дія якого за певних умов може призвести до травм або іншого раптового погіршення здоров’я працівника.

Один і той же фактор може бути водночас небезпечним та шкідливим.

Розглядаючи питання про нормування параметрів мікроклімату виробничих приміщень слід спиратися на ГОСТ 12.1.005-88. В основу принципів нормування покладена диференційна оцінка оптимальних та допустимих метеорологічних умов у робочій зоні в залежності від теплової характеристики виробничого приміщення, категорії робіт за ступенем важкості та періоду року.

Слід висвітлити також нормування шкідливих речовин в повітрі робочої зони. Адже останні, потрапляючи в організм людини спричиняють порушення здоров’я лише в тому випадку, коли їхня кількість в повітрі перевищує граничну для кожної речовини величину. Гранично допустима концентрація (ГДК) – це така концентрація, яка при щоденній (крім вихідних днів) роботі на протязі 8 годин чи іншої тривалості (але не більше 40 годин на тиждень) за час всього трудового стажу не може викликати професійних захворювань або розладів у стані здоров’я, що визначаються сучасними методами як у процесі праці, так і у віддалені строки життя теперішнього і наступного поколінь.

Необхідно навести класифікацію шкідливих речовин за величиною ГДК у повітрі робочої зони; показати яких слід дотримуватись умов для забезпечення безпеки роботи при вмісті в повітрі робочої зони кількох речовин.

Розкриваючи зміст питання про гігієнічне нормування вібрацій треба зазначити, що остання забезпечує вібробезпеку умов праці.

Загальна вібрація нормується з урахуванням властивостей джерела її виникнення.

Вібрація, яка діє на людину, нормується окремо в кожній стандартній октавній смузі, окремо для загальної та локальної вібрацій відповідно до ГОСТу 12.1.012-90.

При розгляді питання про нормування шуму слід зазначити, що з цією метою використовують два методи:

1) нормування за граничним спектром шуму;

2) нормування рівня звуку в дБА.

В першому випадку нормуються рівні звукових тисків у восьми октавних смугах частот (шум на робочих місцях не повинен перевищувати допустимих рівнів, значення котрих наведені в ГОСТ 12.1.003-83 “ССБТ. Шум. Общие требования безопасности”), а в другому – метод використовується для орієнтовної оцінки постійного та непостійного шуму.

Коливання в повітрі, в рідкому або твердому середовищах з частотою менше 16 Гц називається інфразвуком. Згідно з діючими нормативними документами рівні звукового тиску в октавних смугах із середньогеометричними частотами 2, 4, 8, 16 Гц повинні бути не більш 105 дБ, а для смуг з частотою 32 Гц – не більше 102 дБ.

Ультразвукові коливання поширюються у всіх згаданих вище середовищах, але з частотою понад 16000 Гц.

Допустимі рівні ультразвуку в місцях контакту частин тіла оператора з робочими органами машин не повинні перевищувати 110 дБ.

Допустимі рівні звукового тиску на робочих місцях при дії ультразвуку в 1/3 октавних середньогеометричних частотах не повинні перевищувати деяких значень.

Випромінювання, взаємодія якого з середовищем призводить до утворення в середовищі електричних зарядів різних знаків, тобто до іонізації, називається іонізуючим. Слід також зазначити, що нормування гранично допустимого рівня опромінення та принцип радіаційної безпеки регламентовані “Нормами радиационной безопасности” (НРБ – 76/87) та “Основными санитарными правилами работы с радиоактивными веществами и другими источниками ионизирующих излучений” (ОСП – 72/87).

Необхідно показати:

- на які категорії, згідно з цими нормативними документами, поділяються особи, які були опромінені;

- які встановлені групи за ступенем зниження чутливості до іонізуючого випромінювання.

Приступаючи до розгляду питання про нормування електромагнітних полів необхідно зазначити, що відповідно до ГОСТу 12.1.006-84 параметрами, які нормуються в діапазоні частот від 60 кГц до 300 МГц, є напруженості Е та Н електромагнітного поля.

Обмеження часу перебування людини в електромагнітному полі являє собою так званий “захист часом”.

Розглядаючи друге питання слід зазначити, що гігієнічна класифікація праці необхідна для оцінки конкретних умов та характеру праці на робочих місцях. На основі такої оцінки приймаються рішення, спрямовані на запобігання або максимальне обмеження впливу несприятливих виробничих факторів.

Необхідно показати:

- на підставі чого проводиться оцінка умов праці;

- як останні розподіляються;

- на чому базується визначення загальної оцінки умов праці.

При розкритті третього питання насамперед слід зазначити, що умови праці певною мірою визначаються наявністю небезпечних і шкідливих факторів та їх вагомістю.

Відповідно до ГОСТу 12.0.003-74 небезпечні та шкідливі фактори за природою дії поділяють на чотири групи:

- фізичні;

- хімічні;

- біологічні;

- психофізіологічні.

Питання для самоконтролю

1. Як здійснюється нормування параметрів небезпечних і шкідливих виробничих факторів?

2. Яке значення має гігієнічна класифікація праці? Дайте характеристику кожного з класу умов праці.

3. На які групи за природою дії поділяють небезпечні і шкідливі виробничі фактори?

4. Чи може один і той же фактор бути водночас небезпечним і шкідливим?

Ситуаційні завдання

1. В приміщенні офісу, внаслідок пробою ізоляції, виникла пожежа. Стіни були покриті синтетичними матеріалами (т.з. "вагонка"), які при загоранні виділяють багать шкідливих, навіть токсичних речовин. Хоча великої пожежі вдалося уникнути, 1 людина одержала опіки, 1 - легке отруєння. В першому випадку тривалість лікарняного листа - 10 діб, в другому - З доби.

Визначте: види уражень, фактори, що їх спричинили, порядок розслідування нещасливого випадку.

2. Робітниця одного з цехів хімічного підприємства, де постійно працюють з сірковуглецем, з'ясувала, що не зможе стати матір'ю по медичним причинам. Своє безпліддя вона вважає наслідком роботи в шкідливому середовищі і вимагає великої моральної компенсації:

Визначте:

- чи відноситься сірковуглець до тих речовин, що впливають на репродуктивну функцію;

- наскільки правомірні вимоги робітниці

Рекомендована література

Основна

[16]; [20]; [21]; [23]; [25]; [26]; [27]; [34]; [35]; [36]; [37]; [40]; [41]; [47]; [48].

Додаткова

[1]; [6]; [14]; [18]; [24]; [25].

ТЕМА 2. ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ

План вивчення теми

1. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці.

2. Нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства.

3. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.

4. Охорона праці як економічний чинник.

5. Стимулювання охорони праці.

6. Фінансування охорони праці

Навчальні цілі:

засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

- принципи, на яких базується державна політика в галузі охорони праці;

- порядок опрацювання та затвердження нормативних актів про охорону праці підприємства;

- види відповідальності, порядок їх накладання, передбачених чинним законодавством;

- значення охорони праці як економічного чинника;

- стимулюючі заходи, передбачені Законом України “Про охорону праці”;

- фонди охорони праці.

Читайте також:

1. I. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
2. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
3. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
4. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
5. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
6. Internet. - це мережа з комутацією пакетів, і її можна порівняти з організацією роботи звичайної пошти.
7. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
8. S Визначення оптимального темпу роботи з урахуванням динаміки наростання втоми.
9. V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
10. V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
11. V. Завдання.
12. Vi. домашнє завдання

Переглядів: 1064