МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Поняття неблагополучної сім’ї.Тема 1. Технології соціальної роботи неблагополучними сім’ями. Додаток. Спрощена схема утворення протромбокінази за зовнішнім механізмом.
Спрощена схема утворення протромбокінази за внутрішнім механізмом.
1. Поняття неблагополучної сім’ї. 2. Технології і методи соціальної роботи з неблагополучними сім’ями. Неблагополучна родина в психолого-педагогічній літературі розглядається насамперед з погляду впливу свого морального потенціалу на розвиток і формування особистості дитини. Неблагополучна родина найчастіше є причиною появи соціально запущених дітей і підлітків з девіантною поведінкою. І хоча в таких родинах також виростають достатньо соціалізовані діти, але це скоріше виняток, ніж поширене явище. Слід мати на увазі, що неблагополучну родину не можна ототожнювати з родиною асоціальною. Поняття неблагополуччя розглядається саме з погляду завдань виховання дитини. Якщо асоціальна сім’я (де існує алкоголізм, наркоманія, злочинність тощо) завжди є неблагополучною для дитини, то соціалізована сім’я може бути як благополучною, так і неблагополучною з точки зору соціальних і біологічних інтересів дитини. Тобто, з погляду виконання інших соціальних функцій, окрім виховної стосовно дитини, інколи родина може бути достатньо соціалізованою. (Хоча це й нечасте явище, – скоріше, там, де є неблагополуччя стосовно виховання дитини, порушені й інші сімейні функції.) Але ця ззовні благополучна, за формальними ознаками достатньо соціалізована сім’я може бути для дитини неблагополучною, якщо стає причиною психічного напруження, навіть захворювання. Протест дитини може втілитися у небажані дії, ненормативну поведінку (бродяжництво, вибір поганих друзів, виникнення різних видів залежностей, протиправні вчинки). Отже, неблагополучними (інколи їх називають проблемними) щодо становища дітей прийнято вважати сім’ї, які в силу різних причин повністю або частково втратили свої виховні можливості, у результаті чого в них складаються несприятливі умови для виховання дитини. Саме ці сім’ї в першу чергу становлять об'єкт соціальної роботи ЦССМ. Сім’ї, що ведуть асоціальний спосіб життя або відзначаються неблагополуччям стосовно своїх членів, які за віком не є дітьми та молоддю, не можуть розглядатися як об’єкт першочергової діяльності ЦССМ. Ними повинні займатися інші структури. Характеристика об’єкта соціальної роботи. Сім’ї, які потребують уваги соціальних працівників, можуть бути класифіковані за такими несприятливими умовами виховання дітей [8]: · соціально-демографічними (неповні, багатодітні, сім’ї, що перебувають у процесі розлучення тощо); · матеріально-побутовими (малозабезпечені, сім’ї, де є безробітні, тощо); · медико-соціальними (сім’ї де є інваліди, алкоголіки, наркомани, психічно хворі тощо); · психологічними і соціально-педагогічними (сім’ї, де простежуються недобра психологічна атмосфера, емоційно-конфліктні взаємини, педагогічна некомпетентність батьків тощо); · соціально-правовими (сім’ї, де простежуються криміногенні прояви способу життя, є раніше засуджені тощо).
Читайте також:
|
||||||||
|