В роздрібній торгівлі момент продажу товару і момент його оплати співпадають. Значить, розділяти роздрібні операції на першу і другу подію в податковому обліку не має сенсу. В «1С: Бухгалтерії» роздрібна реалізація завжди вважається першою подією в податковому обліку.
Ще одна особливість роздрібної торгівлі полягає в застосуванні методу оцінки вибуття запасів за ціною продажу.Цей метод передбачає ведення двох субрахунків бухгалтерського обліку товарів: субрахунки 282 «Товари в торгівлі» і 285 «Торгова націнка» і застосування відповідних схем проводок. А оскільки визначити собівартість вибулих запасів цим методом можна тільки за період, третьою особливістю обліку в роздробі є не безперервний, а періодичний характер віддзеркалення результатів роздрібної торгівлів бухгалтерському обліку.Списання товарів і визначення роздрібної націнки, що доводиться на їх залишок, проводятьне рідше одного разу на місяць.
В програмі повторена традиційна схема бухгалтерського обліку в роздробі – «з продажу». Збір даних про кількість проданих товарів (при кількісному обліку в роздробі) або про суми реалізації (при сумовому) лягає на плечі працівників торгових відділів. Бухгалтерія тільки реєструє ці дані в обліку. Для підрахунку кількості проданих товарів зручно використовувати звіти РРО. При сумовому обліку в бухгалтерію передаються традиційні товарні звіти, складені товарознавцями уручну.
Існує і більш прогресивна схема обліку – «по залишкам». Документами програми бухгалтерського обліку фіксуються всі переміщення товарів в роздрібні крапки і повернення з роздробу на склад. Значить, якщо під час переобліку зняти залишки товарів в роздробі (а це роблять обов'язково при зміні продавців) і ввести дані про залишки в програму, комп'ютер сам розрахує кількість проданих товарів по очевидній формулі: «продано = залишок на початок + прихід – повернення на склад + повернення від покупців - залишок на кінець (по переобліку)».