У теорії фінансового менеджменту виділяють три стратегії фінансування оборотних активів, виходячи з відношення фінансового менеджера до вибору джерел покриття змінної їх частини (наприклад, оборотні активи, потреба в яких підвладна сезонним коливанням) (рис. 6.2).
Сума оборотних активів (грн.)
Консервативна стратегія
Помірна стратегія
Агресивна стратегія
Обсяг виробництва (одиниць)
Рис. 6.2. Рівні оборотних активів для трьох стратегій фінансування оборотного капіталу
Ознакою агресивної стратегії управління поточними пасивами є значна питома вага (більше 50%) короткострокових позичок у загальній сумі джерел засобів. За таких умов підвищується сила впливу фінансового леверіджу. Зростають постійні витрати за рахунок відсоткових платежів за позичками. Збільшується сила впливу операційного леверіджу, що свідчить про зростання підприємницького ризику.
Ознакою консервативної стратегії управління поточними пасивами є відсутність або низька питома вага короткострокових позичок у згальній сумі пасивів підприємства.
Для помірної стратегії фінансування оборотних активів характерним є середній рівень короткострокових позичок у загальній сумі пасивів підприємства.
Альтернативні стратегії фінансування оборотних активів подано в табл. 6.1.