• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

УПРАВЛІННЯ ГРОШОВИМИ АКТИВАМИ

УПРАВЛІННЯ ГРОШОВИМИ АКТИВАМИявляє собою процес, що гнучко реагує на дію ринкових факторів і проводить ефективні зміни в організації грошового обороту підприємства.

Мета управління грошовими активами – оптимізація сукупного розміру їх залишків для забезпечення постійної платоспроможності та ефективного використання в процесі зберігання.

Основними завданнями управління грошовими активами підприємства є:

1) аналіз стану грошового обігу на підприємстві у попередньому періоді;

2) складання бюджету грошових коштів;

3) визначення цільового залишку грошових активів підприємства;

4) вибір ефективних форм регулювання середнього залишку грошових активів;

5) контроль і поточне регулювання грошових потоків підприємства.

ГРОШОВИЙ ОБІГ – це рух грошових коштів підприємства, пов’язаний із купівлею-продажем товарів чи використанням різного роду фінансових зобов’язань.

Мета аналізу грошового обігу – дослідження обсягу, складу та напрямків руху грошових потоків, визначення їх ритмічності та синхронності, наявних та потенційних проблем, пов’язаних з утворенням та використанням грошових коштів, оцінка ефективності управління грошовим обігом та рівня платоспроможності підприємства.

Аналіз стану грошового обігу підприємства передбачає послідовне виконання таких етапів роботи:

· аналіз обсягу та складу грошових активів підприємства;

· аналіз обсягу грошового обігу та грошових потоків підприємства;

· аналіз джерел формування та напрямків використання грошових коштів підприємства;

· оцінка ритмічності та синхронності грошових потоків;

· аналіз достатності грошових коштів;

· аналіз платоспроможності підприємства.

Розглянемо зміст етапів аналізу грошового обігу підприємства.

· джерела надходження грошових коштів на формування вхідного грошового потоку, оцінка обсягу надходження коштів за кожним з них;

· напрями використання грошових коштів (складові вихідного грошового потоку), оцінка розміру витрачання коштів за кожним напрямком;

· оцінка динаміки складу і структури грошових потоків;

· ранжування джерел надходження та напрямків використання коштів за їх вагомістю.

· синхронність надходження та витрачання грошових потоків;

· рівномірність надходження грошових коштів;

· рівномірність витрат грошових коштів;

· коефіцієнт синхронності надходження та витрат грошових коштів;

· коефіцієнт рівномірності надходження грошових коштів;

· коефіцієнт рівномірності використання грошових коштів.

Чим більше значення мають показники синхронності та рівномірності грошових потоків, тим більш нерівномірним є надходження та витрачання коштів. Це є сигналом зростання загрози втрати платоспроможності, обумовлює необхідність посилення уваги до управління рухом грошових коштів.

1) на основі порівняння фактичних залишків грошових коштів з встановленими нормативами залишку грошових коштів;

2) на основі оцінки показників швидкості обігу коштів (період обігу і коефіцієнт обігу грошових активів);

3) на основі оцінки достатності формування грошових активів (коефіцієнт достатності формування грошових активів і обсяг дефіциту грошових коштів).

ЦІЛЬОВИЙ ЗАЛИШОК ГРОШОВИХ АКТИВІВ –це сума грошових коштів, яка постійно необхідна підприємству для підтримання платоспроможності на належному рівні.

Цільовий залишок грошових активів формується на основі таких залишків грошових коштів: операційний, страховий, інвестиційний і компенсаційний.

Операційний залишок грошових активів потрібний для ведення бізнесу. Такий залишок грошових активів визначається підприємством як мінімально необхідний розмір грошових коштів, який постійно повинен знаходитися на поточному рахунку підприємства для обслуговування його поточних платіжних потреб.

Страховий (резервний) залишок грошових активів, представлений грошовими коштами (або субститутами грошових коштів), які зберігаються в резерві на випадок непередбачених змін.

Страховий залишок грошових активів визначається на основі розрахунку середньоквадратичного відхилення надходження та витрачання грошових коштів від середньоденного обсягу та коефіцієнтів варіації (у відсотках) як якісної міри коливання.

Інвестиційний (спекулятивний) залишок грошових активів створюється з метою отримання додаткового прибутку від спекулятивних операцій, завдяки використанню сприятливої кон’юнктури ринку грошей.

Компенсаційний залишок грошових активів може формуватися на вимогу банку, що обслуговує підприємство.

Загальний обсяг потреби підприємства в грошових коштах визначається як сума усіх перелічених чотирьох видів залишків грошових активів.

У практиці зарубіжного фінансового менеджменту застосовуються і більш складні моделі визначення залишку грошових активів.

Модель Баумоля. Оптимальний баланс готівки знаходиться з використанням таких змінних величин та рівнянь:

С – сума готівки, отримана від продажу ліквідних цінних паперів або за рахунок позик;

С/2 – середній баланс готівки;

С* – оптимальна сума готівки, що може бути отримана від продажу ліквідних цінних паперів або за рахунок позики;

С*/2 – оптимальний середній баланс готівки;

F – фіксовані витрати від проведення торгівлі цінними паперами або від отримання позики;

Т – загальна сума чистої нової готівки, необхідної для проведення операцій протягом усього періоду;

k – оптимально можливі витрати від тримання готівки, які дорівнюють нормі прибутку на ліквідні цінні папери, тобто це альтернативні витрати, або вартість позичених грошей для тримання готівки.

Загальні витрати готівки в касі складаються з оптимально можливих витрат від проведення операції:

Загальні витрати = Витрати від володіння + Витрати від проведення операцій = (Середній баланс готівки в касі)*(Оптимально можливі

витрати)+(Кількість операцій)*(Витрати на операцію) = *k + *F.

Оптимізуємо витрати аналогічно як у моделі управління запасами EOQ:

C* = .(6.18)

Модель Баумоля має такі ж обмеження як і модель EOQ.

Модель Міллера – Орра. Згідно з даною моделлю, залишок грошових коштів на розрахунковому рахунку хаотично змінюється до тих пір, поки не досягає верхньої межі. Коли це відбувається, підприємство починає купувати достатню кількість цінних паперів з метою повернути запас грошових коштів до нормального рівня (точка повернення). Якщо запас грошових коштів досягає нижньої межі, то в цьому випадку підприємство продає свої цінні папери і таким чином поповнює запас грошових коштів до нормального рівня.

Графічна інтерпретація моделі Міллера-Орра подана на рис. 6.16.

Сума залишку грошових коштів

Вкладення надлишку грошових коштів у цінні папери

Максимальний Верхня межа

залишок

Середній Точка повернення

залишок

Мінімальний Нижня межа

залишок Поновлення залишку грошових коштів до оптимального рівня

Страховий

залишок Час

Рис. 6.6. Графік зміни залишку грошових коштів на
поточному рахунку (модель Міллера-Орра)

Поточне регулювання грошових потоків підприємства охоплює такі напрями роботи:

· синхронізація грошових потоків;

· прискорення процесу надходження грошей;

· контролювання витрат грошей;

· координація управління банківськими рахунками;

· капіталізація тимчасово вільних залишків коштів на рахунках.

Сутність напрямків поточного регулювання грошових потоків підприємства полягає в наступному.

Цей напрямок поточного регулювання передбачає узгодження вхідних та вихідних потоків грошових коштів за обсягами і в часі, що дозволяє:

· уникнути дефіциту готівки;

· вивільнити частину грошових коштів й використати її для отримання додаткового доходу;

· зменшити норматив готівки на рахунку підприємства.

· зміни часу переказу платежів покупцем;

· зменшення періоду інкасації грошових коштів;

· прискорення руху грошових коштів до банків, що здійснюють виплати.

Читайте також:

1. ERP і управління можливостями бізнесу
2. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
3. III. КОНТРОЛЬ і УПРАВЛІННЯ РЕКЛАМУВАННЯМ
4. ISO9000. Як працює система управління якістю
5. Oracle Управління преміальними
6. А. Видання прав актів управління
7. Автоматизація управління діяльністю готелю
8. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ ДИСПЕТЧЕРСЬКОГО УПРАВЛІННЯ
9. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ДОРОЖНІМ РУХОМ
10. Автоматизовані станції управління насосними станціями водопостачання першого, другого і третього підйомів
11. Адаптивні організаційні структури управління.
12. Адміністративне право і державне управління.

Переглядів: 1504