Штучна ситуація

1. Посилення на реальну подію (матч, виставу, день народження, концерт тощо).

2. Наочність, що моделює зовнішній світ (малюнки, картини, кінофільми, діафільми).

3. Усний (словесний) опис і ситуація уявлення.

4. Текст, який розповідає про предмет можливої комунікації.

5. Запропонувати комунікативне завдання, де конкретизується, що учні повинні зробити.

Ситуація конкретизує зміст висловлювання, пов’язане з певною темою.

У формуванні теми перед учнями ставиться завдання – про що говорити, а в формулюванні ситуації – як, для чого, чому, з якою метою.

Класифікація опор з метою розвитку мовленнєвого вміння.

Трампліном, від якого можна відштовхуватись, щоб здійснити «стрибок у вільне мовлення» мають стати опори, з допомогою яких організуються мовні вправи.

Приклад – з російської мови (автобіографія).

Словесні опори: словосполучення, фори часу (дата, потім вихід у мовлення)

– вони обов’язкові під час формування навичок у говорінні, але недопустимі на етапі розвитку мовного вміння.

Послідовність використання опор. Це необхідна умова динамічного розвитку самостійності.

Поділ пор на мовні і графічні. Завдяки опорам процес розвитку мовного вміння стає керованим.

Функція опор: вони слугують зовнішньою опорою «внутрішніх дій» студента. Згадати опори з перед текстової роботи ділового мовлення.

Формування граматичних навичок у навчанні говоріння.

Граматичні навички мовлення характеризуються такими ознаками як автоматизованість, гнучкість та стійкість та формуватися поетапно.

Граматичні навички поділяються на репродуктивні і рецептивні.

Репродуктивні. Це коли той, хто говорить щоб здійснити свій комунікативний намір повинен спочатку вибрати граматичну структуру яка б відповідала даній ситуації мовлення: запитання, прохання, заперечення, ствердження тощо. Формуються ці граматичні структури у процесі вивчення мови (частини мови на синтаксичній основі). Напр. – доконаний недоконаний вид. – Вибирайте для висловлювання потрібний. Дієслова у різних формах – вибираєте. Група слів, які відповідають на різні питання: коли, де, як, з ким – вибираєте тощо.

Рецептивні навички – сприймання звукового образу граматичної структури. Сприймання супроводжується розпізнаванням граматичних форм та співвідношення їх з певним значенням. Кожна мовленнєва одиниця має свою структуру, яка віддзеркалює певні зв’язки між її компонентами. Розрізняють
5 рівнівмовленнєвих одиниць:

1) рівень словоформи слово в його граматичній формі);

2) рівень вільного словосполучення;

3) рівень речення;

4) рівень понад фразової єдності (відрізок мовлення, який складається з
2-х або більше речень, синтаксично організований і комунікативно самостійний);

5) рівень цілого тексту.

М о д е л ь

У кого є що

хто

немає кого?

чого?

Хтомає кого?

що?

Батько хоче, щоб я поїхав…

Щоб бути здоровим, треба займатися спортом.

умова

Вдосконалення аудіовізуального (сприймання на слух із зоровою опорою) методу в процесі навчання говоріння (фільми, діафільми, діапозитиви; учні повторюють за диктором)

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Формування компетенції в говоріння.	\|	Загально-літературний стиль

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.