Формування компетенції в говоріння.

Формування мовленнєвої компетенції

Навчання іншомовного спілкування.

НАВЧАННЯ ГОВОРІННЯ

Аудіювання, як вид мовленнєвої діяльності

1. Прослухайте текст і дайте відповідь на запитання.

2. Прослухайте текст. Відмітьте на карточці (+, -) твердження, котрі вірно відображають зміст тексту.

3. Прослухайте два варіанти тексту і виокремить нову інформацію в другому тексті.

4. Прослухайте текст і розкажіть його з опорою на план.

5. Прослухайте текст і виокремить ключові слова. За цими словами відтворіть зміст тексту.

6. Прослухайте текст і впорядкуйте слова і словосполучення подані на карточці (встановіть послідовність інформації, нумеруючи слова і словосполучення).

7. Прослухайте текст і здогадайтеся про які професії йде мова.

8. Прослухайте діалоги «В готелю» (портьє – турист, адміністратор – турист). Скажіть про що йдеться? Як ви думаєте, чим закінчилися ці діалоги?

9. Прослухайте текст. Закінчіть його.

10. Прослухайте слова і знайдіть їх на карточці серед інших слів.

11. Прослухайте низку слів. Запам’ятайте і повторіть ті слова, що формують тематичну групу.

12. Прослухайте фрази. Замініть слово ………… синонімами.

13. Прослухайте низку прикметників, назвіть іменники, які з ними вживаються.

14. Прослухайте назву тексту, а також ключові слова і словосполучення. Спробуйте визначити тему тексту.

15. Прослухайте початок тексту. Як можна його закінчити?

16. Прослухайте низку питань, дайте відповідь одним словом.

17. Прослухайте тест і стисло передайте його зміст (розширено).

Лекція 7

План

1. Класифікація опор з метою розвитку мовленнєвого вміння.

2. Формування граматичних навиків у навчанні говоріння.

3. Вдосконалення аудіовізуального методу в процесі навчання говоріння.

План

1. Говоріння як вид мовленнєвої діяльності.

2. Принцип ситуативності. Тема і ситуація.

3. Продуктивне і репродуктивне, підготовлене і непідготовлене мовлення.

4. Характеристика діалогу і монологу.

5. Види вправ для навчання говоріння.

У руслі комунікативно-діяльністного підходу говоріння визначається як вид мовленнєвої діяльності.

Для процесу навчання говоріння для організації та управління ним принципове значення мають такі категорії спілкування як мовна ситуація, соціальна та комунікативна ролі, вид спілкування.

Комунікативна ситуація складається з декількох компонентів:

1. Умови, в котрих здійснюється спілкування;

2. Відносини між комуні кантами (рівень їхнього знайомства, спільні зацікавлення тощо).

3. Мовленнєвий намір.

4. Реалізація самого акту спілкування.

Принцип ситуативності. Під час навчання говоріння проблема комунікативної ситуації є ключовою в організації сучасного навчального процесу. Повинна постійно забезпечуватися новизна ситуацій. Вона створюється за допомогою змін подій, взаємовідносин співбесідників (говорячий – слухаючий і навпаки).

В навчальному процесі використовуються як реальні так і штучно створені комунікативні ситуації. Ті чи інші ситуації повинні стимулювати мовленнєвий вплив.

Створити комунікативну ситуацію, це означає в першу чергу активізувати учнів й надати їм мовну підтримку:

– визначення предмета спілкування;

– забезпечення учнів заздалегідь необхідним лексико-граматичним матеріалом, навичками та вмінням використовувати їх в говорінні.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Труднощі, пов’язані з умовами сприймання	\|	Штучна ситуація

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.