• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Головні визначення – безпека, загроза, небезпека, надзвичайна ситуація, ризик.

ПЛАН.

Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек.

Лекція № 1.

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

КОЛЕДЖ

для підготовки молодших спеціалістів

з спеціальностей

5.05100101 – Радіотехнічні вимірювання

5.05100102 – Електротеплотехнічні вимірювання

5.05100103 – Механічні вимірювання

5.05070205 – Обслуговування та ремонт електроустаткування автомобілів і тракторів

5.14010201 – Обслуговування та ремонт електропобутової техніки

Одеса

20__

Укладач: Добряк Л.О.

Розглянуто та схвалено на засіданні циклової комісії загальнотехнічних дисциплін

Протокол №___від_________20__р.

Голова комісії___________Л.О.Лебединська

1. Визначення дисципліни, мета, завдання цієї науки.

2. Головні визначення – безпека, загроза, небезпека, надзвичайна ситуація, ризик.

3. Таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек.

4. Види небезпек: мікро- та макро-біологічна, вибухопожежна, гідродинамічна, пожежна, радіаційна, фізична, хімічна, екологічна.

1.Визначення дисципліни, мета, завдання науки.

Безпека життєдіяльності — це одна з молодих наук, які по­чали розвиватися в Україні за роки незалежності. Кожна наука має власний методологічний апарат, структуру досліджень, мову. Виходячи з цього, безпека життєдіяльності це така ха­рактеристика життя і діяльності людини, що відображає зба­лансованість чинників, які загрожують життю людини, та чин­ників, які запобігають наслідкам дії таких загроз. Основними чинниками які характеризують загрози є чинники небезпеки та безпеки. Серед характеристик сфери життя людини БЖД є од­нією з найважливіших. Як більш загальну характеристику цієї сфери життя людини використовують термін «Якість життя».

Вся сукупність видів людської активності узагальнюється поняттям діяльність. Саме діяльність і відрізняє людину від інших живих істот, вона є формою активності, яка притаманна лише людині, тобто необхідною умовою існування людського суспільства. Діяльністю займаються всі: діти, дорослі, люди похилого віку, тому безпека діяльності стосується всіх людей. Форми діяльності можуть бути самими різноманітними. Вони охоплюють практичні, інтелектуальні і духовні процеси, які протікають в побуті, громадській, культурній, виробничій, на­уковій, освітній та інших сферах життя.

Життєдіяльність можна означити як процес існування та самореалізації індивіда в єдності його життєвих потреб і мож­ливостей.

“Безпека життєдіяльності” - це інтегрована дисципліна гуманітарно-технічного спрямування, яка узагальнює дані відповідної науково-практичної діяльності, формує поняттєво-категорійний, теоретичний і методологічний апарат, необхідний для вивчення у подальшому охорони праці, захисту навколишнього середовища, цивільної роботи та інших дисциплін, що вивчають конкретні небезпеки і способи захисту від них.

Мета вивчення дисципліни – забезпечити відповідні сучасним вимогам знання студентів про загальні закономірності виникнення і розвитку небезпек, надзвичайних ситуацій, їх властивості, можливий вплив на життя і здоров'я людини та сформувати необхідні, в майбутній практичній діяльності спеціаліста, вміння і навички для їх запобігання і ліквідації, захисту людей та навколишнього середовища.

З а в д а н н я д и с ц и п л і н и “Безпека життєдіяльності” - навчити студентів:

1. ідентифікувати потенційні небезпеки, тобто розпізнавати їх вид, визначати просторові та часові координати, величину та імовірність їх прояву;

2. визначати небезпечні, шкідливі та вражаючі фактори, що породжуються джерелами цих небезпек;

3. планувати заходи щодо створення здорових і безпечних умов життя та діяльності у системі “людина – життєве середовище”;

4. прогнозувати можливість і наслідки впливу небезпечних та шкідливих факторів на організм людини, а вражаючих факторів на на безпеку системи “людина – життєве середовище”;

5. використовувати нормативно-правову базу захисту особистості та навколишнього середовища, прав особи на працю, медичне забезпечення, захист у надзвичайних ситуаціях тощо;

6. розробляти заходи та застосовувати засоби захисту від дії небезпечних, шкідливих та вражаючих факторів;

7. запобігати виникненню надзвичайних ситуацій, а в разі їх виникнення приймати адекватні рішення та виконувати дії, спрямовані на їх ліквідацію;

8. використовувати у своїй практичній діяльності громадсько-політичні, соціально-економічні, правові, технічні, природоохоронні, медико-профілактичні та освітньо-виховні заходи, спрямовані на забезпечення здорових і безпечних умов існування людини в сучасному навколишньому середовищі.

Безпека життєдіяльності (БЖД) – галузь науково-практичної діяльності, спрямованої на вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їх властивостей, наслідків впливу їх на організм людини, основ захисту здоров'я та життя людини і середовища її проживання, а також на розробку і реалізацію відповідних засобів та заходів щодо створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини.

В центрі уваги БЖД – система “людина – життєве середовище”. Під життєвим середовищем розуміють частину зовнішнього середовища, що оточує людину, підтримує її існування, створює умови для діяльності і суспільних відносин і безпосередньо впливає на її життя та здоров'я. Розгляд системи “людина – життєве середовище” можливий на загальному (комплексному) рівні, так і стосовно підсистем меншого масштабу, що враховують певні особливості та відповідну направленість відносин між двома складовими системами.

Людина є одним з елементів – суб'єктом – зазначеної системи, в якій під терміном “людина” розуміється не лише одна істота, індивід, а й група людей, колектив, мешканці населеного пункту, регіону, країни, суспільство, людство загалом.

Життєве середовище - другий елемент системи “людина – життєве середовище”, її об'єкт.Життєве середовище є частиною Всесвіту, де перебуває або може перебувати в даний час людина і функціонують системи її життєзабезпечення.

Основним поняттям безпеки життєдіяльності є поняття без­пеки.

Безпека — це стан діяльності, при якому з певною ймовір­ністю виключається прояв небезпек. Безпека — це мета, а без­пека життєдіяльності — засоби, шляхи, методи її досягнення.

ДСТУ 2293-99 визначає термін “безпека” як стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди.

Безпека людини – це поняття, що відображає саму суть людського життя, її ментальні, соціальні і духовні надбання. Безпека людини – невід'ємна складова характеристика стратегічного напряму людства, що визначений ООН як “сталий людський розвиток” (Sustainable Human Development) – такий розвиток, який веде не тільки до економічного, а й до соціального, культурного, духовного зростання. що сприяє гуманізації менталітету громадян і збагаченню позитивного загальнолюдського досвіду.

Небезпечності — це складові будь-якого процесу, або явища, що характеризуються фізичними, хімічними та біологічними діями з несприятливими наслідками для людини та навколиш­нього середовища. Вони мають такі характерні ознаки: загроза функціонуванню органів і організму людини в цілому (загроза життю), зміна психіки, поведінкових реакцій, матеріальні втра­ти, шкода здоров'ю, забруднення навколишнього середовища.

За природою походження небезпечності бувають абіотичні, біотичні і антропічні — вплив сучасної діяльності людини з не­гативним проявом наслідків; небезпечності, які пов'язані з від­даленою минулою діяльністю людини називаються антропоген­ними. В класифікаціях небезпечностей окремо виділяють со­ціально економічний напрямок: технічні, природноекологічні, соціально-економічні та військові. В окрему групу небезпечнос­тей виділяють реальні та потенційні (приховані) небезпечності.

Небезпека— це умова чи ситуація, яка існує в навколишньому середовищі і здатна призвести до небажаного вивільнення енер­гії, що може спричинити фізичну шкоду, поранення чи пошкодження. Небезпека — важливе поняття курсу безпека життє­діяльності, що об'єднує явища, процеси, об'єкти, здатні в певних умовах наноси­ти збитки здоров'ю людини. Небезпека властива всім системам, які ма­ють енергію або хімічні, біологічні чи інші, несумісні з життєдіяльністю людини компоненти. Небезпеки підстерігають людей не тільки на виробництві, а в усіх сферах діяльності, тому вивчення проблеми травматизму у виробни­чій сфері в системі загальної безпеки життєдіяльності є лише часткою загальної проблеми БЖД. Причин виникнення небез­пек є дуже багато, але найголовнішою серед них є людина. При розпізнаванні небезпек виходять з принципу «все впливає на все», тобто джерелом небезпеки може бути все живе і неживе, а підлягати небезпеці також може все живе і неживе.

Небезпека – негативна властивість живої та неживої матерії, що здатна спричиняти шкоду самій матерії: людям, природному середовищу, матеріальним цінностям;

Надзвичайна ситуація (НС) — порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат.

Надзвичайні ситуації, які можуть виникати на території України і здійснювати негативний вплив на функціонування об'єктів економіки та життєдіяльність населення, поділяються за такими основними ознаками:

· за сферою виникнення;

· за галузевою ознакою;

· за масштабами можливих наслідків.

Ри́зик— можливість того, що все відбуватиметься не так, як очікується, можливість припуститися помилки.

Вивчення, оцінка і зменшення ризиків в усі часи мали велике значення у господарській діяльності. З точки зору здорового глузду людині не дано знати все, знання кожної людини і людства в цілому обмежені, а життя має безліч проявів. Тому ризики завжди будуть присутні в людській діяльності

Читайте також:

1. I визначення впливу окремих факторів
2. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
3. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
4. Ocнoвнi визначення здоров'я
5. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості
6. Аналіз службового призначення деталей та конструктивних елементів обладнання харчових виробництві, визначення технічних вимог і норм точності при їх виготовленні
7. Аналіз стратегічних альтернатив та визначення оптимальної стратегії формування фінансових ресурсів
8. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
9. Базові (головні, стратегічні) психологічні проблеми управління.
10. Балансова теорія визначення статі. Диференціація статі і роль гормонів у цьому процесі.
11. Безстатеве розмноження, його визначення та загальна характеристика. Спори — клітини безстатевого розмноження, способи утворення і типи спор.
12. Біостратиграфічні методи визначення віку порід

Переглядів: 3591