Харків 2014

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЦИВІЛЬНОГО

ЗАХИСТУ УКРАЇНИ

Кафедра управління та організації діяльності

В сфері цивільного захисту

ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Харків 2014

1. Вибух газопароповітряної суміші

Однією з найбільш серйозних небезпек пожежавибухонебезпечних виробництв є газопарова хмара, яка утворюється при миттєвому руйнуванні резервуарів для зберігання або випаровуванні розлитих рідин. Утворення газопарової хмари може привести до появи трьох типів небезпек:

• вибуху газопароповітряної суміші;

• крупної пожежі;

• токсичній дії.

Суміш вуглеводневих продуктів (метану, етилену, пропану, парів бензину, циклогексану та ін.) з киснем повітря називається газопароповітряною сумішшю (ГППС). Ця суміш може або вибухати або горіти. Займистість і вибух тісно зв'язані один з одним і тому важко передбачити, що відбудеться при займанні ГППС - вибух або пожежа, оскільки це залежить від певної концентрації вуглеводнів в об'ємі повітря. Дана властивість ГППС визначається концентраційними межами займання даної речовини і характеризується кількістю газу в 1м³ повітря, при якому можливе займання газоповітряної суміші. Так, наприклад, спалах суміші пропану з повітрям відбувається за наявності в 1 м³ повітря не менше 95 л газу, а вибух при значно менших концентраціях: у 1м³повітря не більше 21 л пропану.

При аварійних вибухах ГППС розміри зон руйнувань і параметри надмірного тиску повітряної ударної хвилі залежать від кількості вибухонебезпечної речовини і її физико-хімічних властивостей. Физико-хімічні характеристики найбільш поширених газо- і пароповітряних сумішей, що утворюються при аваріях в хімічній і нафтохімічній промисловості, приведені в табл. 1.3.

Таблиця 1.3 - Физико-хімічні характеристики найбільш поширених газо- і пароповітряних сумішей

Горючий компонент ГППС	Тип сумі-ші	Молеку-лярна маса речов.	r_СТХ кг/м³	С_стх %	С_нкпд %	Об'ємні концентраційні межі займання суміші %	P_max кПа
						С_нпв	С_впв
Водень	ГПС		0,933	29,59
Метан	ГПС		1,232	9,45	-
Етан	ГПС		1,250	5,66	2,87	2,9
Пропан	ГПС		1,315	4,03	-	2,1	9,5
Бутан	ГПС		1,328	3,13	2,57	1,8	9,1
Гексан	ППС		1,340	2,16	1,98	1,2	7,5
Ацетилен	ГПС		1,278	7,75	-	2,5
Етилен	ГПС		1,285	6,54	9,7	3,0
Пропилен	ГПС		1,314	4,46	3,32	2,2	10,3
Бензол	ППС		1,350	2,84	-	1,4	7,1
Толуол	ППС		1,350	2,23	-	1,3	6,7
Циклогексан	ППС		1,340	2,28	-	1,2	10,6
Ацетон	ППС		1,210	4,99	-	2,2	13,0
Аміак	ГПС		1,180	19,72	-
Окисел вуглецю	ГПС		1,280	29,59	-	12,5
Вінілхлорид	ГПС	62,5	1,40	7,75	-	-	-
Бензин (авіаційний)	ППС	93,6	1,35	2,1	1,5	1,2	7,5	-

При вибуху газо- або пароповітряної суміші утворюється повітряна ударна хвиля.

Територія, що піддалася дії ударної хвилі, називається осередком вибуху. Його зовнішня межа проходить через точки на місцевості з надмірним тиском у фронті ПУХ DРф = 3 кПа. У осередку вибуху ГППС прийнято виділяти наступні кругові зони, рис.2.1.

В межах зони ПУХ, з метою прогнозування наслідків вибуху, виділяють зони руйнувань.

Зона повних руйнувань - DРф =100 кПа, 100% втрат серед населення, повне руйнування будівель і споруд.

Зона сильних руйнувань - DРф =70 кПа, до 90% втрат серед незахищеного населення, повне і сильне руйнування будівель і споруд.

Зона середніх руйнувань - DРф =30 кПа, до 20% втрат серед незахищеного населення, середнє і сильне руйнування будівель і споруд.

Зона слабких руйнувань - DРф =15 кПа, слабке і середнє руйнування будівель і споруд.

Зона руйнування легко скидних конструкцій будівель і споруд - DРф =3 кПа. Зовнішня межа даної зони визначає безпечну евакуаційну відстань.

Характер дії ПУХ на людину, будівлі і споруди залежить від типу вибуху. Розрізняють два основні типи - детонаційний і дефлаграційний вибухи. Тому при прогнозуванні наслідків аварій на пожежовибухонебезпечних об'єктах необхідно заздалегідь ідентифікувати найбільш вірогідний режим вибухового перетворення ГППС.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема 10. Технології захисту інформації	\|	Оцінка інженерної обстановки при детонаційних вибухах ГППС

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.