• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Теоретичні відомості

Передача електричної енергії постійним струмом від джерела живлення з напругою , до споживача з опором (рис. 1.1) здійснюється лінією передачі, опір якої дорівнює сумі опорів обох проводів:

Як правило, значення опорів обох проводів приймають такими, що дорівнюють один одному: Якщо знехтувати струмом витоку між проводами лінії передачі через недосконалу ізоляцію, що допускається для ліній з низькими значеннями напруги на виході, то струм у лінії визначається за законом Ома:

.

Рис. 1.1. Схема лінії електропередачі

Опір навантаження може змінюватися від нуля до нескінченності. Якщо , то джерело буде підключене тільки до опору лінії; такий режим називають режимом короткого замикання (КЗ).

Якщо , то електричне коло буде розімкненим. Такий режим називають неробочим режимом холостого ходу (ХХ).

Режим називають узгодженим.

Якщо , то струм буде максимальним,

Якщо (узгоджений режим роботи лінії електропередачі), то

Якщо , то

Отже, при зміні від 0 до струм ліній передачі змінюється від максимуму до нуля. При струм буде дорівнювати половині струму КЗ.

Напруга на опорі споживача

Якщо , то (режим КЗ), при ; (узгоджений режим), а при , (режим ХХ).

Витрата напруги у лінії передачі

Якщо то (режим КЗ), при , то (узгоджений режим), а при ,
(режим ХХ).

Потужність, яка споживається приймачем і яку називають корисною потужністю, знаходиться так:

і дорівнює нулю в режимах ХХ і КЗ, оскільки в режимі ХХ струм , а в режимі КЗ напруга дорівнює нулю.

У малопотужних колах інформаційного призначення необхідно в навантаженні одержати максимальну потужність сигналу, який несе корисну інформацію незалежно від коефіцієнта корисної дії. Для визначення значення опору навантаження , при якому в ньому виділяється максимальна потужність, візьмемо похідну від Р_н по і для визначення екстремуму функції прирівняємо її до нуля:

Звідси .Отже, якщо опір приймача електроенергії дорівнює опору проводів лінії електропередачі , то потужність, яку джерело енергії може віддавати в навантаження має максимальне значення:

Втрата потужності у лінії передачі визначається, як:

де – потужність джерела живлення.

Якщо , то (режим КЗ).

Якщо , то (режим ХХ).

Отже, потужність втрат у лінії передачі змінюється від значення потужності джерела живлення в режимі КЗ до нуля в режимі ХХ.

Коефіцієнт корисної дії (ККД) лінії електропередачі визначається відношенням корисної потужності до потужності джерела живлення:

Якщо , то (режим КЗ).

Якщо , то (режим ХХ).

Якщо , то (узгоджений режим).

Отже, ККД лінії передачі змінюється від нуля, до одиниці. В узгодженому режимі . Такий режим використовується в малопотужних колах інформаційного призначення, автоматиці.

Для передачі електричної енергії використовується режим з високим ККД.

На рис. 1.2 зображені теоретичні залежності , , , при .

а б

Рис. 1.2. Основні залежності струму, напруг, потужностей від

навантаження в лінії електропередач

Читайте також:

1. IX. Відомості про військовий облік
2. IX. Відомості про військовий облік
3. V Практично всі психічні процеси роблять свій внесок в специфіку організації свідомості та самосвідомості.
4. Активне управління інвестиційним портфелем - теоретичні основи.
5. Білковий обмін: загальні відомості
6. Біографічні відомості
7. Боротьба з проявами національної самосвідомості
8. Вальниці ковзання. Загальні відомості
9. Види правосвідомості
10. Виникнення і розвиток свідомості у людини.
11. Виникнення людської свідомості. Мова і свідомість.
12. Від них необхідні відомості, документацію і пояснення з питань охоро1

Переглядів: 439