Зміни в адміністративно-політичному устрої України в другій

половині XVIII ст.

Аналізуючи розвиток сільського господарства, охарактеризуйте нові явища в цій галузі (поліпшення системи землеробства, удосконалення знарядь праці, вирощування нових культур : картоплі, соняшника, кукурудзи, цукрових буряків). Це було тісно пов'язане із зростанням поміщицького і старшинського землеволодінь за рахунок щедрих царських пожалувань. Зазначте, що поміщицькі господарства почали втрачати натуральний характер і втягувалися у товарно-грошові відносини. Підкресліть, що друга половина XVIII ст. - це час різкого посилення феодального гніту. Згадайте універсал К.Розумовського 1760 р. про обмеження права переходу селян до іншого власника, його підтвердження царським указом 1763 р., царські укази про введення подушного податку в 1776 р. на Слобожанщині, в 1783 р. на Лівобережжі, нарешті, указ Катерини П. від "З травня 1783 р., що юридичне оформив кріпосне право на Лівобережжі та Слобожанщині.

З'ясуйте також зміни у розвитку ремесла, промислів, торгівлі, їх подальший розвиток сприяв зміцненню економічних зв'язків, зростанню капіталістичних відносин. Збільшилася кількість мануфактур (у другій половині XVIII ст. на Лівобережній та Слобідській Україні їх налічувалося близько 250). Аналогічні процеси переживали міста : зросла їх кількість, чисельність населення, сталися зміни у складі жителів. Правове становище міст регламентувала "Жалувана грамота" від 1785 р. Згідно з цим царським указом в містах діяли магістрати, обиралися думи, скликалися міські зібрання.

Зростання товарності господарств як поміщицьких, старшинських, так і селянських сприяло розвитку торгівлі. Про це свідчили чумацький промисел, розширення мережі ярмарків, базарів, крамниць. Ліквідація митних кордонів (1754 р.) посилила господарський наступ Російської імперії в Україну. Отже, поширення вільнонайманої праці, зростання мануфактур, розвиток товарно-грошових відносин свідчили про зародження капіталістичних відносин в надрах феодалізму.

Розкрийте суть централізаторської політики російського царизму, назвавши основні її заходи, серед яких остаточне скасування гетьманства (указ Катерини від 10 листопада 1764 р.). Підкресліть, що автономія часів гетьмана К.Розумовського (1750 - 1764 рр.) мала скоріше номінальний характер. Замість гетьманського правління була створена друга малоросійська колегія (1764 - 1786 рр.), яку очолив президент генерал-губернатор П.О. Рум'янцев. Головне її завдання і полягало в остаточній ліквідації автономних прав, якими все ще користувалася Лівобережна Україна. Серед усіх цих заходів були ліквідація воєнно-польового адміністративного устрою і запровадження поділу на намісництва - Харківське, Київське, Чернігівське і Новгород-Сіверське у 1765 та 1781 рр. Ліквідовані Слобідський та Лівобережний козацькі полки указом військової колегії від 28 листопада 1783 р. і реорганізовані в регулярні полки російської армії. Крім того, скасувалася традиційна судова система, встановилися імперські органи управління, норми і звичаї, поширювалась чинність "Жалуваної грамоти дворянству" (1785 р.).Все це свідчило про ліквідацію автономного устрою українських земель у складі Російської імперії.

Національно-визвольна й антикріпосницька боротьба в Україні у другій половині XVIII ст.

Характеризуючи народні рухи цього періоду, підкресліть, що вони були непростим явищем щодо складу учасників, їх політичних поглядів та ідеологічних установок. 3’ясуйте причини, що привели до вибуху антифеодальної та визвольної боротьби селянства, міщанства й козацтва: відновлення на Правобережжі влади шляхетської Польщі, посилення соціального і національного гноблення українського народу. Ця боротьба набула нових форм на Волині та Поділлі, а до середини століття охопила Київщину, діставши назву гайдамаччина. Зрештою гайдамацькі рухи вилилися у грандіозне повстання, яке увійшло в історію під назвою Коліївщина (1768р.).

Підкресліть, що за характером Коліївщина мала національне і релігійне забарвлення, об’єктивно переслідувала антифеодальні й національно-визвольні цілі.

Соціальне і політичне підґрунтя Коліївщини: утиски народних має феодалами, різке посилення релігійно-національного гноблення, насильницьке ополячення та окатоличення українців, перебування на Правобережжі російського війська, запрошеного Польщею та ін.

Розкриваючи зміст подій 1768 р. на Київщині, Поділлі, Галичині та Волині дайте стислу характеристику ватажкам Коліївщини - М.Залізняку та Ґонті, виявити склад учасників руху, їх дії. Щодо наслідків народного повстання необхідна зауважити, що цей стихійний рух сприяв росту національної самосвідомості українців, об'єктивно впливав на возз'єднання Правобережної України і Лівобережною.

Зазначте, що рух протесту охопив і Прикарпатську Україну, де ще в 30-40 рр, XVIII ст. діяли загони опришків. Відзначте, що причини руху опришків подібні до причин Коліївщини, але склад учасників дещо інший: лише безземельне селянство. Використовуючи тактику партизанської боротьби, опришки визволялися від шляхетського гніту, захищали православну віру. Змалюйте портрет легендарного керівника цього руху Олекси Довбуша, розкрийте роль його послідовників В.Баюрака, І.Бойчука.

Антифеодальна боротьба посилювалася на Лівобережжі, Слобожанщині та Запорожжі, особливо під впливом селянської війни 1773 - 1775 рр. під проводом О Пугачова. Це діяльність загонів народного месника Семена Гаркуші (1776 -1784 рр.), повстання в с.Турбах на Полтавщині 1789 - 1793 рр., яке очолили брати Рогачко та С. Помазан. Згадайте й про виступи робітних людей на Слобожанщині, зокрема повстання на Глушківській мануфактурі 1797 - 1798 рр., страйк на Бахмутських та Торських соляних заводах 1765 р. Зверніть увагу на причини їх поразки.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Україна в першій половині XVIII ст.	\|	Входження Північного Причорномор’я та Правобережної України до складу Росії

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.