1. Літературно-естетична концепція буття людини і сутності мистецтва П.Тичини.
2. Поняття “кларнетизму” П.Тичини в сучасній літературознавчій дискурсії. Рання лірика П.Тични в оцінці В.Стуса.
3. Збірка “Сонячні кларнети” як художня цілісність:
a) метафорична концепція збірки, естетична та етична її програма;
b) нерозривна єдність людини і природи в ранній ліриці П.Тичини;
c) культура людських почуттів в інтимній ліриці;
d) Тичина – поет національного пробудження («Дума про трьох вітрів», «Золотий гомін», «Скорбна мати»);
4. Поетична збірка «Замість сонетів і октав» – сповідь поета-гуманіста.
5. Збірка “Плуг” – поезія революційної перебудови.
6. Мотиви та образна система збірки «Вітер з України».
7. Творчість П. Тичини в умовах посилення тоталітарного тиску. Риси соцреалізму в збірках “Партія веде”, “Чуття єдиної родини” та ін. Переборення соцреалістичних стереотипів у поемі «Похорон друга».
Завдання: 1. Виписати музичні терміни зі збірки «Сонячні кларнети» та прокоментуйте їх термінологічне значення і художню функцію в художньому тексті.
2. Зробити мікроаналіз однієї з ранніх поезій П.Тичини.