Виявлення та збирання слідів біологічного походження.

Речові докази, їх визначення та походження.

Питання, які підлягають вирішенню при дослідженні крові, волосся, сперми та інших виділень організму людини.

Виявлення та збирання слідів біологічного походження.

Речові докази, їх визначення та походження.

План лекції

Згідно зі ст. 78 КПК України речовими доказами є предмети, які були знаряддям вчинення злочину, зберегли на собі сліди злочину, або були об’єктом злочинних дій та всі інші предмети, які можуть бути засобами для розкриття злочину і виявлення винних або для спростування обвинувачення чи пом’якшення відповідальності.

Вже з визначення поняття речових доказів зрозуміло, що досить значна їх частина має досліджуватися у лабораторних відділеннях бюро судово-медичної експертизи. Це речові докази біологічного походження. Частина речових доказів має криміналістичний характер. Це такі, що сприяють встановленню характеру ушкодження, механізму травми, ототожненню особи, наприклад, методом зіставлення рентгенограм черепа загиблої людини з її прижиттєвою фотографією; встановленню конкретного знаряддя злочину та ін. Такі речові докази досліджуються у медико-криміналістичних відділеннях судово-медичної лабораторії.

Інша група речових доказів має біологічне походження, тобто являє собою виділення організму людини чи тварини або частини їх органів і тканин. Це кров, сперма, волосся, слина, піт, пото-жирові нашарування, сльози, молоко, молозиво, лохії, навколоплідні води, сироподібна змазка, меконій, сеча, а також нігті, кістки, частини шкіри, м’язової тканини, мозку та інших внутрішніх органів. Речові докази біологічного походження досліджуються в імунологічних, цитологічних, гістологічних, токсикологічних відділеннях, де працюють фахівці, котрі після закінчення медичних вищих навчальних закладів отримали спеціальність судово-ме6дичних експертів через інтернатуру, а потім пройшли спеціалізацію з судово-медичної імунології, цитології, криміналістики, гістології, токсикології.

Пересилати вилучені на місці пригоди речові докази слідчий повинен з своєю постановою. Водночас речові докази, отримані судово-медичним експертом під час розтину чи при обстеженні потерпілих та обвинувачених осіб, як правило відправляються до відповідних відділень самим судово-медичним експертом разом з направленням, а отримані результати дослідження враховуються ним при складанні підсумків.

Оскільки судово-медичний експерт або лікар-експерт допомагають слідчому у виявленні слідів біологічного походження, вони повинні добре знати, де ці сліди шукати та який вигляд ці сліди можуть мати.

Якщо через нанесені рани витекла велика кількість крові, то на місці події утворюються калюжі, а після їх усмоктування та висихання на великій площі залишаються темно-коричневі кірки. З часом колір плями крові змінюється в такій послідовності – червоний, темно-червоний, коричневий, бурий, сірий.

При падінні крапель крові на горизонтальну площину утворюються плями. Якщо краплі падають з незначної висоти, плями мають круглу форму, а при падінні з більшої висоти (більше 1 метра) краї плями стають зазубреними тим більшою мірою, чим з більшої висоти краплі падають. Врешті-решт плями набувають зірчастої форми.

Плями від бризок крові з предмета, що рухається, чи від падіння крапель на похилу площину мають форму знаків оклику або зерняткоподібну форму. При чому їх гострі кінці вказують напрямок руху предмета з якого падали бризки а на похилій поверхні гострі кінці спрямовані донизу.

Патьоки крові на вертикальних і похилих поверхнях характеризуються тим, що їх нижня частина завжди товща за верхню і через те темніша.

Помарки та мазки утворюються при витиранні вкритих кров’ю рук чи знарядь травми до рушників, ганчірки тощо або від притиснення до них предметів, забруднених кров’ю, їх ковзанні.

Від притиснення вкритих кров’ю рук, ніг чи взуття до якихось площин чи предметів утворюються відбитки, за якими іноді можна ототожнити особу.

Плями, що просочують одяг, оббивку меблів, килими і т. ін., можуть утворитися при попаданні на них значної кількості крові.

Нерідко сліди крові замиваються і їх можна виявити у помийних відрах і тазах у вигляді води рожевого забарвлення. У разі замивання слідів крові на підлозі, останні можуть зберігатися під плінтусами, у шпаринах між дошками, під підлогою. Плями крові на стелі і стінах часто забілюють або заклеюють шпалерами. Іноді злочинець залишає помарки чи відбитки закривавлених рук на водопровідних кранах, дзеркалах, одвірках, дверних замках, тощо. На одязі сліди крові, яких намагалися позбутися найчастіше зберігаються на внутрішніх поверхнях манжетів, кишень, застібках штанів, на носових хустках, краватках, у рантах взуття. На знарядді злочину кров може бути виявлена, наприклад, у місцях з’єднання клинка ножа з рукояткою, молотка з ручкою, тощо. У підозрюваної особи або в жертви кров може залишитися у піднігтьовому вмісті.

Для виявлення крові на темних тканинах чи поверхнях предметів треба застосовувати добре освітлення, часом – бокове або відбите. На світлих поверхнях сліди крові навіть за мить можна виявити в ультрафіолетових променях внаслідок того, що фарбуючи речовина крові, поглинаючи промені набуває темно-коричневого кольору і стає схожою на оксамит.

Своєрідного вигляду набувають сліди крові, якщо речові докази, на яких вони мають місце, перебували у вологому середовищі: вони загнивають, покриваються пліснявою стають сірими чи зеленуватими. На сонці кров’яні плями вигорають набуваючи вигляду іржи.

При пошуках слідів на великих площах доцільно застосувати методи попереднього виявлення крові:

- ультрафіолетові промені: з люміналом, який наноситься на край плями виникає блакитний спалах який триває 1 хвилину;

- хімічні реакції: а) з перекисом водню (каталаза і пероксидаза крові з перекисом водню утворюють дрібнобульбашкову білу піну); б) з бензидином утворюється синє забарвлення.

Сліди спермальної рідини, найчастіше у випадках зґвалтування або розпусних дій, виявляються на постелі (ковдри, простирадла), на одязі потерпілої, особливо на білизні, на тілі зґвалтованої (шкірі живота, лобка, стегон). Іноді сліди сперми вдається виявити на місці вчинення статевого злочину – у парках, лісі, тощо, якщо потерпіла особа точно вказує таке місце. Підсохлі спермальні плями мають білястий колір, тканинам ці виділення надають щільності накрохмаленої білизни. Краще виявляються на темних тканинах і предметах.

Для виявлення слідів сперми можна застосувати ртутно-кварцеву лампу, у променях якої спермальні плями дають білясто-блакитну флюоресценцію.

Волосся має значення як речовий доказ у разі вчинення тяжких злочинів (вбивство, зґвалтування, нанесення тяжких тілесних ушкоджень). На місці події можуть виявитися як поодинокі волосини, так і їх жмут. Важливим речовим доказом є волосся, виявлене в руках жертви, на білизні зґвалтованої і т. ін., бо вони може належати злочинцеві. Волосся, що може походити від потерпілої особи інколи виявляється на одязі підозрюваного.

Збирати волосся можна або пальцями, або пінцетом з гумовим наконечниками, що не пошкодити об’єкти. При зґвалтуваннях проводиться зчісування волосся з лобка потерпілої та підозрюваного.

Основні правила вилучення, пакування і направлення речових доказів такі.

Опис, вилучення і направлення речових доказів на експертизу проводить слідчий. Судово-медичний експерт залучається для надання допомоги в шуканні, описі, правильному вилученні та пакуванні речових доказів.

При огляді вилучених речових доказів необхідно:

- провести ретельний огляд, опис і фотографування речових доказів до їх вилучення; сліди, які виявлені на предметах, спочатку оглядаються неозброєним оком, а потім за допомогою лупи, при цьому не можна торкатися руками до ділянок зі слідами; при описі речового доказу слід вказати точну його назву, матеріал, з якого він виготовлений, форму і розміри (іноді вагу), колір, фасон (якщо це одяг), ступінь зношення і забруднення (для одягу).

- вилучити предмет цілком, якщо він не громіздкий (одяг, сокира, праска, ніж, рушниця і т. ін.); при більших його габаритах (наприклад, автомобіль, двері, стіл) вилучити частину предмета зі слідами і частину без слідів для контрольного дослідження шляхом відпилювання, відрізання, зіскобу (гірше), чи змиву (в крайньому випадку);

- при виявлені слідів крові на снігу чи в суміші з водою треба перенести їх в посудину на дно якої покласти марлю чи іншу чисту тканину, яка вбирає рідину; марль з кров’ю слід висушити і направити для контрольного дослідження шматочки марлі без крові;

- - згортки крові рекомендується переносити на марлю, помістивши їх в скляний посуд;

- вилучати та пакувати предмети можна тільки з сухими слідами (плямами). Вологі предмети і плями слід висушити в затемненому місці, яке захищена від її прямого сонячного світла.

- оберігати речові докази від попадання сторонніх речовин, дії прямого сонячного світла, високої температури, тертя, вологи;

Пакування речових доказів. Всі плями (інші сліди) необхідно покрити білою тканиною чи поліетиленовою плівкою., чистим папером, пришити чи приколоти їх. При експертизі накладень папір не застосовувати. Найкращий матеріал для пакування – поліетиленові мішки.

За загальними правилами кожний предмет чи йог частина повинні пакуватися окремо. Предмет (предмети одягу) спочатку завертають в чистий папір чи попередньо поміщають в поліетиленовий мішок, потім необхідно перев’язати та опечатати; на згортку повинно бути вказано, що знаходиться в пакеті, кому належить (потерпілому, обвинуваченому і т. ін.) звідки, ким і коли вилучено.

М’які предмети складають по можливості плямами досередини (з прокладкою з чистого паперу); пакети з предметами однієї особи можуть зложені в загальний згорток, який також опечатується і на ньому вказуються предмети, які вложені. Згортки поміщають у фанерний ящик для посилок чи картонний.

Направлення речових доказів. Разом з речовими доказами експерту судово-медичної лабораторії повинні бути направлені:

- постанова про призначення експертизи;

- копія протоколу огляду місця події;

- копія протоколу огляду та вилучення речових доказів;

- оригінали та копії протоколів огляду потерпілого, обвинуваченого чи іншої особи, розтину трупа.

- протоколи вилучення зразків крові, слини, волосся.

При призначенні судово-медичної експертизи слідів крові чи сперми слідчий повинен направити зразки крові (рідкої чи в плямах), зразки сухої (чи в плямах) слини постраждалої особи та всіх підозрюваних. Отримання слідчим зразків для порівняльного дослідження передбачено ст. 199 КПК України.

Зразки крові беруться в присутності слідчого судово-медичним експертом лабораторії чи іншим лікарем у маніпуляційному кабінеті поліклініки. В останньому випадку складається протокол, який підписує лікар, медсестра і слідчий. Кров беруть з пальця і вени 2-3 мл. Зразок крові з трупа береться під час розтину з порожнини серця чи великих судин.

Слина збирається в пробірку після полоскання рота – 2-3 мл., центрифугується, потім надосадкова рідина виливається на марлю і висушується. Зберігати рідку слину не можна, навіть в холодильнику. Найкраще зразок слини відібрати в судово-медичній лабораторії.

Зразки волосся у трупа беруться шляхом виривання з 6 ділянок голови та інших ділянок. У живих осіб волосся зрізається ножицями (15-20 штук з кожної ділянки).

На флакони і пакети з зразками наклеюються етикетки з зазначенням дати взяття зразка і прізвища особи, у якої взятий зразок.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Заключна частина.	\|	Питання, які підлягають вирішенню при дослідженні крові, волосся, сперми та інших виділень організму людини.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.