• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Теоретичні відомості

Електричний заряд– характеристика елементарних частинок, що визначає їх участь в електромагнітній взаємодії. Електричний заряд об’єктів є мірою їх електромагнітної взаємодії. тоді їх називають зарядженими.

Існує два види електричних зарядів – їх умовно прийнято називати позитивним (наприклад, заряд протона) і негативним (наприклад, заряд електрона). Найменший електричний заряд мікрочастинок називають елементарним – його значення . Тому електричні заряди мають дискретну природу– заряди частинок (тіл) кратні елементарному заряду.

Електричний заряд підлягає закону збереження: сумарний заряд ізольованої системи залишається незмінним за будь-яких процесів, які відбуваються в такій системі, тобто

або . (40.1)

Встановлено, що однойменно заряджені тіла відштовхуються, а різнойменно – притягуються.

Закон Кулона: два точкових заряди взаємодіють із силою, прямо пропорційною добутку модулів зарядів і обернено пропорційною квадрату відстані між ними та напрямленою вздовж прямої, що їх з’єднує:

, (40.2)

де e – діелектрична проникність середовища.

У SІ ,

де e₀ – електрична стала (e₀ = 8,85×10^-12 ).

Під точковим зарядом розуміють заряд точкового тіла.

У SІ заряд вимірюється в кулонах (Кл). Кулон – заряд, що проходить через поперечний переріз провідника за 1 c за сили струму 1 А.

Електричне поле– форма існування матерії, складова електромагнітного поля; існує навколо нерухомих зарядів (стаціонарне електричне поле) або виникає в результаті зміни магнітного поля (вихрове електричне поле).

Силовою характеристикою поля є напруженість.

Напруженість електричного поля – векторна силова характеристика поля, що визначається силою , яка діє з боку поля на одиничний позитивний заряд , розміщений у цьому полі і співпадає з нею за напрямом:

. (40.3)

Лінії, дотичні до яких у будь-якій точці співпадають з напрямом напруженості поля в цій точці, називаються силовими лініями електричного поля.

Силові лінії починаються (виходять) на позитивних зарядах і закінчуються (входять) на негативних.

Електричне поле, напруженість якого в кожній точці має одну і ту ж величину та напрям, називають однорідним. Прикладом однорідного поля є поле, створене двома паралельними різнойменно зарядженими пластинами.

Величина напруженість елекричного поля, створеного точковим зарядом, в деякій точці простору прямо пропорційна величині заряду і обернено пропорційна квадрату відстані від заряду до точки, де визначається напруженість, тобто:

. (40.4)

Для визначення напруженості електричного поля, створеного декількома зарядами, користуються принципом суперпозиції полів: у вакуумі напруженість електричного поля, створеного системою нерухомих зарядів, дорівнює векторній сумі напруженостей електричних полів, створених кожним із цих зарядів зокрема.

Наприклад, напруженість поля, створеного зарядами –q i +q в деякій точці, може бути визначена як векторна сума напруженостей, створених кожним зарядом зокрема: . В загальному для n зарядів

. (40.5)

Напруженість у SІ вимірюється у вольтах на метр (В/м) або ньютон на кулон (Н/Кл), розмірність – .

Диполь– два однакових за величиною, але протилежних за знаком точкових заряди q, розташованих на відстані L (L - плече диполя).

Дипольний (електричний) момент– це добуток заряду на плече – . Вектор спрямований від негативного до позитивного заряду. Напруженість електричного поля диполя обчислюється з використанням принципу суперпозиції полів.

Величина, що визначається відношенням роботи, виконаної при переміщенні позитивного заряду з нескінченності в дану точку поля ( ) (з точки поля в нескінченність) до величини цього заряду ( ), називається потенціалом ( ):

або , так як . (40.6)

Потенціал – скалярна величина.

Різниця потенціалів дорівнює роботі, яку потрібно виконати полю (або проти поля), щоб перемістити одиничний позитивний заряд з однієї точки в іншу, тобто . Різницю потенціалів двох точок поля називають напругою (U), тобто . Потенціал і різниця потенціалів в СІ вимірюються у вольтах (В). 1 В – потенціал такої точки поля, що коли перемістити з нескінченності у дану точку заряд 1 Кл, то виконується робота 1 Дж. .

Для графічного зображення розподілу потенціалів електростатичного поля користуються еквіпотенціальними лініями (поверхнями).

Лінії (поверхні), потенціали яких однакові в усіх точках, називають еквіпотенціальними . Еквіпотенціальні лінії (поверхні) завжди перпендикулярні до силових ліній електричного поля.

Інтерфейс програми “Точкові заряди”

Читайте також:

1. IX. Відомості про військовий облік
2. IX. Відомості про військовий облік
3. V Практично всі психічні процеси роблять свій внесок в специфіку організації свідомості та самосвідомості.
4. Активне управління інвестиційним портфелем - теоретичні основи.
5. Білковий обмін: загальні відомості
6. Біографічні відомості
7. Боротьба з проявами національної самосвідомості
8. Вальниці ковзання. Загальні відомості
9. Види правосвідомості
10. Виникнення і розвиток свідомості у людини.
11. Виникнення людської свідомості. Мова і свідомість.
12. Від них необхідні відомості, документацію і пояснення з питань охоро1

Переглядів: 829