Номенклатура солей

За сучасною номенклатурою назва солі утворюється із назви катіону (металу чи основного залишку) з зазначенням ступеня окиснення металу, якщо він може бути непостійним і назви аніона (кислотного залишку). Наприклад, СаСO₃ – кальцій карбонат, МgСl₂ – магній хлорид, Сr₂(SO₄)₃ – хром (IIІ) сульфат.

Назви кислих солей утворюються додаванням до назви катіона назви гідроген-аніона, яка вказує на наявність атомів гідрогену в кислотному залишку, при необхідності – з використанням відповідних числівників, які відповідають кількості атомів гідрогену. Наприклад, NаНSO₃ – натрій гідрогенсульфат, Са(Н₂РO₄)₂ – кальцій дигідроген фосфат.

Як уже відмічалось, солі взаємодіють з кислотами і з лугами.

При взаємодії двох розчинних у воді солей утворюються дві нові солі, одна з яких повинна випадати в осад:

Ва(NO₃)₂ + К₂SO₄ = 2KNO₃ + ВаSO₄

Реакція металу з сіллю менш активного металу приводить до утворення іншої солі і витіснення менш активного металу. Вихідна сіль повинна бути розчинною у воді, а метал – знаходитись в ряду стандартних електронних потенціалів ліворуч металу, що витісняється із солі:

Fе + СuSO₄ = FеSO₄ + Сu

Середні солі можна отримати багатьма способами. Наприклад:

СаО + Н₂SO₄ = СаSO₄ + Н₂O

СаО + СO₂ = CаСO₃

Р₂O₅ + 6NаОН = 2Nа₃РO4 + 3Н₂O

Zn(ОН)₂ + 2HNO₃ = Zn(NO₃)₂ + 3Н₂O

Ва(ОН)₂ + К₂СO₃ = ВаСO₃ + 2КОН

Мg + 2НСl = МgСl₂ + Н₂

Н₂SO₄ + ВаСl₂ = ВаSO₄ + 2НСl

Рb(NО₃)₂ + Na₂SO₄ = РbSO₄ + 2NaNO₃

Сu + 2АgNO₃ = 2Аg + Сu(NO₃)₂

2Na + Cl₂ = 2NaCl

Кислі солі можна отримати таким чином:

При взаємодії основ з надлишком кислоти:

NaОН + Н₃РO₄ = NаН₂PО₄ + Н₂O

При взаємодії середньої солі з кислотою:

Na₃РO₄ + 2Н₃РO₄ = 3NaН₂РO₄

Основні солі можна отримати таким чином:

При взаємодії з надлишком основи:

Н₂SO₄ + 2Сu(ОН)₂ = (СuОН)₂SO₄ + 2Н₂O

При взаємодії середньої солі з недостачею лугу:

2СuSO₄ + 2NаОН = (СuОН)₂SO₄ + Nа₂SO₄

Перетворення кислих і основних солей в середні відбувається:

при дії лугу на кислу сіль: NаНSO₃ + NaОН = Na₂SO₃ +Н₂O

Са(Н₂РO₄)₂ + 2Са(ОН)₂ = Са₃(РO₄)₂ + 4H₂O

при дії кислоти на основну сіль:

(СuОН)₂SO₄ + Н₂SO₄ = 2СuSO₄ + 2H₂O

До небезпечних вантажів відносяться речовини, матеріали, вироби, відходи виробництва і іншої діяльності, які через властиві їм властивості і особливості за наявності певних чинників в процесі перевезення, при виробництві навантажувально-розвантажувальних робіт і зберіганні можуть завдати шкоди природному довкіллю, послужити причиною вибуху, пожежі або ушкодження транспортних засобів, пристроїв, будівель і споруд, а також загибелі, травмування, отруєння, опіків або захворювання людей, тварин і птахів.

Правила, що регламентують вимоги до перевезення усіх категорій небезпечних вантажів, називаються МОПОГ. Складені на підставі Міжнародного кодексу морського перевезення небезпечних вантажів (МКМПОГ), розробленого ІМО.

Є 9 класів небезпечних вантажів. Багато речовин з класів неорганічних сполук відносяться до небезпечних вантажів.

Так Клас 5 – окиснюючі речовини, які здатні легко виділяти кисень, підтримувати горіння, а також можуть, у відповідних умовах або в суміші з іншими речовинами, викликати самозаймання і вибух. Це такі солі, як нітрати, перманганати, пер хлориди, хлорати.

Клас 8 - їдкі і корозійні речовини, які викликають ушкодження шкіри, поразку слизових оболонок очей і дихальних шляхів, корозію металів і ушкодження транспортних засобів, споруд або вантажів, а також можуть викликати пожежу при взаємодії з органічними матеріалами або деякими хімічними речовинами;

- підклас 8.1 -кислоти,

- підклас 8.2 - луги;

- підклас 8.3 - різні їдкі і корозійні речовини.

Правила регламентують вимоги до упаковки і маркування небезпечних вантажів. Для усіх класів небезпечних вантажів, встановлений ярлик небезпеки міжнародного зразка, який наносять на кожне вантажне місце, вказуючи умовним символом вид небезпеки. У алфавітному покажчику Правил пойменовані усі вантажі, що допускаються до перевезення. Вони також містять таблицю сумісності вантажів. Крім того, в МОПОГ обумовлені додаткові питання: технічні умови навантаження, вивантаження, зберігання і укладання небезпечних вантажів, заходи техніки безпеки і першої допомоги при нещасних випадках, міри попередження небезпечних наслідків із-за псування тари і упаковки небезпечних вантажів.

Рекомендована література

5. Михайличенко Я.И. Курс общей и неорганической химии. – М., 1965 г..

6. Потапов В.М., Хомченко П.Г. Хімія. – М.: Вища школа, 1987 р.

7. Глінка М.Л. Загальна хімія, Київ, 2001 р.

8. Пилипенко А.Т., Починок В.Я. «Справочник по химии», «Наукова думка», Киев , 1991 р.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Властивості кислот	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.