Номенклатура діапазонів частот

Ступінь і характер дії ЕМП і випромінювань на організм людини залежить від напруги електричного і магнітного полів, густини потоку енергії, частоти коливань, від часу дії, режиму опромінення (безперервного або з перервами), розміру опромінювання поверхні тіл, індивідуальних особливостей організму, наявності інших шкідливих чинників

Струм, що протікає через тіло людини при дії електромагнітного поля визначається за формулою

де I_r – струм, який протікає через тіло людини в ЕМП;

Е – напруга електромагнітного поля;

k – коефіцієнт, який враховує всі вище перераховані фактори.

Людина може витримати тривалість дії ЕМП I_r = 50–60 мкА, що відповідає Е = 5 кВ/м при середньому рості людини Н = 1,5 м.

ЕМП діє так: в електромагнітному полі атоми і молекули поляризуються. Полярні молекули орієнтовані за напрямком поширення електромагнітного поля. При цьому з’являються іонні струми (в рідинах тканин, крові), струми провідності. Виникає тепловий ефект за рахунок поглинання енергії ЕМП. Надлишкова теплота діє на терморегуляцію організму і при цьому проявляються незворотні явища тощо. Місцеве перегрівання тканин на 1 % призводить до утворення тромбів, проходить зміна складу крові – підвищення вмісту лейкоцитів ( „перлиновий ланцюжок” ).

У результаті дії на організм людини електромагнітних випромінювань в діапазоні ЗО кГц - 300 МГц порушуються умовні рефлекси, спостерігається: загальна слабкість, підвищена втома, сонливість, порушення сну, головний біль та біль в ділянці серця. З'являється роздратованість, втрачається увага, сповільнюються рухово-мовні реакції. Виникає ряд симптомів, які свідчать про порушення роботи окремих органів - шлунку, печінки, підшлункової залози. Погіршуються харчові та статеві рефлекси, діяльність серцево-судинної системи, фіксуються зміни показників білкового та вуглеводневого обміну, змінюється склад крові, зафіксовані зміни на рівні клітин

На початку 60-х років у науково-технічній літературі з'явилися перші відомості про те, що люди, опромінені імпульсом НВЧ коливань, можуть постійно чути якийсь звук. Залежно від тривалості та частоти повторень імпульсів цей звук сприймається як щебет, цвірінчання чи дзюркіт у деякій точці всередині чи ззаду голови. Це явище викликало інтерес вчених, які розпочали систематичні дослідження на людях та тваринах. Під час дослідів люди повідомляли про свої відчуття.

При систематичній дії ЕМП високої та надвисокої частоти на організм людини спостерігається підвищення кров'яного тиску, трофічні явища (випадіння волосся, ламкість нігтів). ЕМП викликають зміну поляризації молекул та атомів, які є складовою частиною клітин, в результаті чого виникає небезпечний нагрів. Надмірне тепло може нанести шкоду як окремим органам, так і всьому організму людини. Професійні захворювання виникають у працівників при тривалому та інтенсивному опроміненні.

При інтенсивності випромінювань надвисокої частоти (НВЧ) близько 20 мкВт/см² спостерігається зменшення частоти пульсу, зниження артеріального тиску, тобто явна реакція на опромінення. Вона сильніша й може навіть виражатися у підвищенні температури шкіри в осіб, які раніше потрапляли під дію опромінення.

Із ростом інтенсивності відбуваються електрокардіографічні зміни, при хронічному впливі - тенденція до гіпотонії, до змін у нервовій системі. Потім спостерігається прискорення пульсу, коливання об'єму крові.
При інтенсивності 6 мВт/см² помічені зміни у статевих залозах, у складі крові, помутніння кришталика. Далі - зміни у здатності крові зсідатися, умовно-рефлекторній діяльності, вплив на клітини печінки, зміни у корі головного мозку. Потім - підвищення кров'яного тиску, розрив капілярів і крововиливи у легені та печінку.

Випромінювання інтенсивністю до 100 мВт/см² викликають стійку гіпотонію, стійкі зміни серцево-судинної системи, двосторонню катаракту. Подальше опромінення помітно впливає на тканини, викликає больові почуття. Якщо інтенсивність перевищує 1 Вт/см², це спричинює дуже швидку втрату зору, що є одним із серйозних ефектів дії НВЧ на організм людини. На більш низьких частотах такі ефекти не відбуваються, і тому їх треба вважати специфічними для НВЧ діапазону. Ступінь пошкодження залежить, в основному, від інтенсивності та тривалості опромінення.

Інтенсивне НВЧ опромінення відразу викликає сльозотечу, подразнення, звуження зіниці ока. Після короткого (1-2 доби) прихованого періоду спостерігається погіршення зору, що посилюється під час повторного опромінення і свідчить про кумулятивний характер пошкоджень. Спостереження за людьми доводять існування механізму відбудови пошкоджених клітин, який вимагає тривалого часу (10-20 діб). Зі зростанням часу та інтенсивності впливу пошкодження набувають незворотного характеру.

У разі прямого впливу на око випромінювання відбувається пошкодження рогівки. Але серед усіх тканин ока найбільшу чутливість в діапазоні 1...10 ГГц має кришталик. Сильні пошкодження кришталика зумовлені тепловим впливом НВЧ (при щільності потоку енергії понад 100 мВт/см2). За малої інтенсивності помутніння спостерігаються тільки у задній ділянці, за великої - по всьому об'єму кришталика.

Отже, електромагнітне випромінювання як хвороботворний чинник слід розглядати на підставі клінічних та експериментальних матеріалів. Сумісну дію цих випромінювань широкого діапазону можна класифікувати як окрему радіохвильову хворобу. Тяжкість її наслідків знаходиться у прямій залежності від напруженості ЕМП, тривалості впливу, фізичних особливостей різних діапазонів частот, умов зовнішнього середовища, а також від функціонального стану організму, його стійкості до впливу різних чинників можливостей адаптації.

Основним параметром, який характеризує біологічну дію ЕМП промислової частоти, є електрична напруга, а магнітна напругамаловпливає. В існуючих установках Н = 25 А/м, промислова частота – f = 50 Гц, а шкідлива біологічна дія проявляється при Н = 150-200 А/м.

Дія радіочастот на організм людини :

- сантиметрові і міліметрові хвилі діють на мозок людини;

- дециметрові і більш довгі визивають зміну живлення тканин;

- хвилі великої довжини спричиняють катаракту (зміну в кришталику ока).

Для попередження професійних захворювань, які виникають у результаті тривалої дії електромагнітних випромінювань, відповідно до ГОСТ 12.1.006-84 "ССБТ. Электромагнитное поле радиочастот» встановлені гранично допустимі рівні електромагнітних випромінювань..

Залежно від довжини хвилі весь радіодіапазон ЕМП розбитий на номери діапазонів і діапазони частот

Номер діапазону	Діапазон частот (виключаючи нижню, включаючи верхню межу)	Діапазон хвиль (виключаючи нижню, включаючи верхню межу)	Відповідний метричний розподіл діапазонів
	Від 30 до 300 кГц	від 10⁴ до 10³ м	Кілометрові хвилі (низькочастотні НЧ)
	Від 300 до 3000 кГц	від 10³ до 10² м	Гекзаметричні хвилі (середні частоти СЧ)
	Від 3 до 30 мГц	від 10² до 10 м	Декаметрові хвилі (високі частоти ВЧ)
	Від 30 до 300 мГц	від 10² до 1 м	Метрові хвилі (дуже високі частоти ДВЧ)
	Від 300 до 3000 мГц	від 1 до 0,1 м	Дециметрові хвилі (УВЧ)
	Від 3 до 30 гГц	від 10 до 1 см	Сантиметрові хвилі (надвисокі частоти НВЧ)
	Від 30 до 300 гГц	від 1 до 0,1 см	Міліметрові хвилі (надзвичайно високі частоти НЗВЧ)

ЕМП у 5 – 8 діапазонах частот оцінюється напруженістю поля (В/м).

Поле у 9 – 11 діапазонах частотот оцінюється ГПЕ (Вт/м²).

Відповідно до ГОСТ 12.1.002 – 75 встановлюються гігієнічні норми дії на людину електричного поля струмів промислової частоти (ГДР Е = 25 кВ/м).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Дія електромагнітного випромінювання на організм людини, його нормування	\|	Захист від електромагнітних випромінювань

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.138 сек.