Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Експеримент для визначення частоти думання про себе.

107-ми працівникам фірми у віці від 19-ти до 63 –х років роздали пейджери, і протягом тижня кожен день від 7.30 до 22.30 їм подавали сигнали 7– 9 разів на день з проханням відповісти на питання про свої дії, настрій і думки в даний момент. Потім зробили контент-аналіз відповідей. Серед думок про себе виділили такі категорії: “ Яка я лінива сьогодні цілий день” “Яка я товста”, “Болить”. В цілому люди дуже мало думають про себе. Тільки 8% відповідей були про себе. Здебільшого люди думали про побут, роботу, про час, про інших людей тощо. Відповіді «ні про що не думаю» або «ніяких думок» зустрічались частіше, ніж думки про себе.

Фокусування на своєму Я: теорія самоусвідомлення. Випадки, коли звертаємо увагу на самих себе: коли знаємо, що на нас дивляться люди, чуємо свій голос, записаний на магнітофон, бачимо своє зображення на відеокамері або коли дивимось у дзеркало. В наслідок цього ми бентежимось і починаємо спостерігати за собою, порівнюючи при цьому себе із нашими внутрішніми стандартами і цінностями.В цьому і полягає суть теорії самоусвідомлення. В наслідок цього порівняння постає необхідність змінити свою поведінку, якщо остання дотепер не співпадала із внутрішніми стандартами. Якщо ж корекція поведінки неможлива в силу різних причин, процес самоусвідомлення тут же припиняється. В цілому самоусвідомлення приводить людей до розуміння власних внутрішніх стандартів і керує їхньою поведінкою. Моє! Існують внутрішні стандарти-еталони як представники супер-его, люди діють іноді всупереч цим стандартам або просто забуваючи про них, і коли порівнюють свою поведінку з ними через різні причини, виявляються розбіжності. При їх виявленні відбувається два варіанти реакції, описані вище: корекція поведінки, думки, бажання або - припинення самоусвідомлення, тобто захист. Очевидно, що для розвитку необхідні зусилля для усунення захисту і подальший аналіз.

Каузальні теорії стосовно власних почуттів і мотивів.

Якщо замислитись над відповіддю на питання, чому я люблю цю людину, на рівень свідомості спливе певна відповідь. Але чи вона вичерпує усі причини? Знаючи про існування неусвідомлених мотивів, розуміємо, що відповідь є не вичерпною. В експерименті хотіли дослідити фактори впливу на сприйняття і судження. Р.Нісбетт, Т. Уілсон просили студентів протягом 5-ти тижнів спостерігати за своїм настроєм і записувати його причини, наприклад зв’язок з погодою або наскільки вони виспались. Загальний аналіз показав, що здебільшого люди помилялись.

Наприклад, вірили, що настрій залежить від кількості сну. Це помилкове судження. Частіше, це плід культури, в якій ми виросли, тобто знову ж це установки і каузальні ланцюжки як готові схеми пояснення будь-яких явищ, записані десь в пам’яті (інстанція супер-его), наприклад “розлука любов береже”, “В мене поганий настрій через те, що я не виспався”. (Моє! Насправді, важче витримувати обов’язок, коли не виспався, і треба було би вміти додати енергії, але цього не хочеться і немає навички, а ще, можливо “комусь” демонструється свій стан, щоб “той” пожалів і знизив тиск або відчув провину за свою вимогливість.) Вони, автоматичні схеми дозволяють не заглиблюватись і не аналізувати, а тим самим економити час, однак є загроза хибного судження і хибного само розуміння.

Ще один експеримент.Показували документальний фільм групі досліджуваних на фоні звучання електропили і криків про припинення роботи з електропилою, іншій групі – без завад. Різниця у враженнях зовсім незначна як цього сподівалися. Однак, своє зниження оцінки досліджувані з легкістю пояснювали шумом після того, як їм “підкинули “ цю ідею. Знову виявлений хибний каузальний ланцюжок, хибна приватна каузальна теорія.

Експеримент. Оцінювали якість колготок.Виявилось, що більше подобаються ті, що лежать справа, а не тому, що їх якість краща.

Пояснити це важко, і можна зробити висновок, що інтроспекція не дає точної відповіді на питання про причини вибору, стану, бажання тощо. Наслідкомцього єпомилкові рішення,наприклад, стосовно того, чи припинити стосунки з певною людиною, якщо вважати, що причиною непорозумінь є недостатня освіченість або “примітивність” партнера. Неврахування більш глибоких неусвідомлених причин, наприклад: “ в партнерові є щось особливе” - призводить до особистісно психологічно нерозв’язаних ситуацій, коли, все одно виникають почуття дискомфорту, наприклад суму, туги, болю чи образи, і як наслідок, розуміння неправильності зробленої дії чи вчинку. Це називають неспівпадінням обраної установки в поведінці і істинного мотиву, при цьому вибирається мотив, який легше приходить в голову і легше вербалізується. (Моє! Іншими словами, врахування лише раціональних (соціально прийнятних) мотивів у формування рішень про майбутнє є недостатнім для досягнення правильного бажаного результату, при якому буде досягнута внутрішня гармонія, спокій і самозадоволення. Важливо навчитися розпізнавати, розуміти, враховувати, скоріше, рахуватися із своїми ірраціональними мотивами і бажаннями. Тоді є більша імовірність прийняття гармонійного рішення, яке не буде викликати внутрішнього напруження, конфлікту і опору.)

Самопізнання шляхом спостереження за своєю поведінкою.

Застосовується у випадках, коли невпевнені у своїх почуттях, тобто є сумніви і невизначеність, наприклад. чи подобається мені певна музика. Це теорія самосприйняття Бема і Нешвіла.Вона підтверджується даними значної кількості досліджень Людина здійснює по відношенні до себе ту ж саму операцію спостереження, як і за іншими людьми, згідно з теорією атрибуції, щоб визначити причини їх поведінки, тобто їх установки і почуття. Приклад. Якщо я завжди включаю певну радіостанцію, де звучить рокмузика, не замислюючись, можна зробити висновок, що ця поведінка є індикатором моїх почуттів, тобто результат спостереження за поведінкою може допомогти ідентифікувати почуття. Це не стосується випадків, коли людина усвідомлює свою зацікавленість у тому, щоб слухати певну музику. І, звичайно, зрозуміло, що є випадки, коли я включаю певну музику, тому, що вона подобається моєму партнерові.

Мотивація і винагорода.Коли у людини є власний інтерес до певного виду діяльності, і, коли починається винагорода за цю діяльність, інтерес до роботи падає, і заняття можуть припинитися повністю. Приклад - заняття музикою. Дитині подобається грати на фортепіано. Батьки почали винагороджувати свою дитину грошима для того. щоб вона більше займалася, тобто до внутрішньої мотивації додалася зовнішня. Спочатку – це була гра, а потім вона перетворилася в роботу. Були такі ж експерименти з читанням. Імовірні міркування, після того як без винагороди дитина перестає читати: ”Я читав, щоб заробити гроші. Тепер в цьому немає нічого такого, що принесло б мені користь. Навіщо я маю читати? Краще пограю у відеогру”. Експеримент з математичною грою. Дітям 4-з 5-х класів вчителі розповідали про певну математичну гру з числами. У дітей виникла певна цікавість до гри, потім вчителі ввели систему заохочень, при якій діти могли заробляти бали і отримати сертифікат і нагороду. Внаслідок запровадження програм активність дітей значно зросла, зате після закінчення програм їхня активність щодо гри різко впала. Порівняння з контрольною групою показує власне на причину стимулювання , а не просте набридання. Ще приклад баскетболіста Біла Рассела, який описує зміну свого ставлення до гри з тих пір, як він почав грати за гроші. (Моє! Пояснень такому явищу може бути декілька: 1) просто набридло, наступило звикання, свого роду насичення, бо грали більше і азартніше, ніж контрольна група; 2) додаткова стимуляція призвела до виснаження мотиваційної енергії. Аналогія з вживанням алкоголю і наркотиків, що є над стимуляцією, і, що призводить до виснаження регуляторних механізмів у мотиваційній сфері. У прикладі з грою на фортепіано виникає почуття обов’язку, яке відбирає свободу і створює вимушеність, а також вплив сподівань батьків, які також створюють над стимуляцію, і психіка просто починає захисне гальмування активності, можна ще пригадати зростання артизму у дітей, яке трапляється не раз у надто активних батьків). Звідси висновок, що зовнішнє мотивування підриває внутрішнє, і люди втрачають інтерес до діяльності, якою раніше займалися з задоволенням. Цей результат називають ефектом переоцінки.Люди починають думати, що їх поведінка викликана привабливими зовнішніми причинами (винагородою), і така точка зору заставляє їх недооцінювати (знецінювати) ступінь зумовленості власної поведінки внутрішніми причинами.

Однак, винагорода – це потужний стимул для підвищення активності, і останні дослідження говорять про можливості уникнення ефекту переоцінки.1) винагорода шкодить, якщо первинна зацікавленість була надто високою, а коли первинний інтерес був низьким, винагорода буде призволити до ефекту; 2) якщо винагорода орієнтована не просто на виконання певної роботи, а на її якість, то це також може підвищити мотивацію, бо в цьому ніби то є послання: “Ти добре справився з завданням”, тобто треба нагороджувати за успішність. Однак в цьому має бути певна обережність, то люди можуть відчувати напруження, небезпеку і тривогу з приводу того, що їх гідно оцінили.

Існують досліди Бет Хеннесі щодо можливостей уникнення ефекту переоцінки в умовах постійної спокусливої системи стимуляції і нагород. Для цього дітям показували фільм, в якому діти говорили, що їм подобається отримувати нагороди, однак їм також подобається та робота, за яку вони отримали ці нагороди. В експерименті з двома групами дітей які вигадували історії, в групі, якій показували відеофільм креативність навіть зросла після введення винагород, а в групі, де не проводився мотиваційний тренінг, вона впала. Загальний висновок, що важливо нагадувати собі про цікавість самої роботи, а не лише винагороди за неї.

Самопізнання емоцій.Теорія Шахтера (1964) говорить про те, що ми розпізнаємо свої емоції так само як ми пізнаємо свою поведінку - через спостереження. Ми спостерігаємо за своїм внутрішнім станом, зокрема за тим, наскільки сильне збудження ми відчуваємо. Наприклад, зустрівши професора, в якого вчора відпрошувались із занять і поруч з ним красуню-дівчину, хлопець відчув сильне серцебиття. Це почуття незручності, страху чи закоханості? Теорія Шахтера двох факторна, тому що для отримання відповіді, необхідно зробити два кроки: 1) відчути фізіологічне збудження, 2) проінтерпретувати його, тобто знайти йому пояснення.

Експериментдля перевірки теорії. Досліджуваному роблять укол вітаміну супроксину і просять поспостерігати, як він буде впливати на зір. В цей час входить ніби то інший учасник експерименту, який говорить, що йому також ввели супроксин. Експериментатор їм двом дає анкету, яку необхідно заповнити, перш ніж аналізувати дію вітаміну на зір. В анкеті є питання, що за своїм змістом є дуже особистими і навіть нетактовними, наприклад, “із скількома мужчинами були позашлюбні зв’язки у вашої матері ?” Другий учасник починає показувати бурхливу гнівну реакцію на ці запитання, рве анкету і з обуренням виходить з кімнати. Що буде відчувати досліджуваний? Також розлютиться? Насправді експеримент полягав у перевірці того, як будуть реагувати і пояснювати причини свого гніву люди, яким ввели речовину епінефрин, що призводить до збудження (підвищується температура, частішає пульс, і дихання) і чи будуть відмінності з тими, кому ввели плацебо. В результаті експерименту виявилось, що останні реагували спокійніше, тобто з меншою люттю, ніж ті. що були під дією епінефрину. Найцікавіший висновок з експерименту Шахтера в тому, що емоції людей в чомусь довільні і залежать від найбільш імовірного пояснення.Шахтер і Сінгер перевірили цю ідею з двох сторін. 1. Вони довели, що якщо людині пояснити причину їх збудження ліками і описати, в чому власне буде проявлятися дія ліків, то людина не буде відчувати таку злість як попередні учасники, тобто емоцію можна попередити. 2. Можна заставити людей переживати зовсім іншу емоцію, якщо змінити імовірне пояснення їх збудження. В експерименті “другий” учасник показував позитивні емоції, грайливість, безпричинну радість, пускав літачки. І, якщо учасники не знали про дію на них введеної їм речовини, то вони пояснювали свій стан збудження щастям, радістю, і навіть приєднувались до гри.

Цей експеримент є одним із найвідоміших досліджень у соціальній психології, оскільки він показує, що емоції можуть бути результатом само сприйняття, коли люди вибирають найбільш імовірне пояснення свого збудження. Однак, останнє може бути хибним, неправильним, і люди можуть відчувати помилкову емоцію. В експерименті люди для пояснення своїх емоцій опирались лише на ситуацію і шукали причини в ній, хоча насправді їх збудження мало іншу причин, приховану від них.(Моє! Так психопатичні реакції деяких людей приписуються ними зовнішнім факторам, іншим людям, які “не так вчинили, погано себе повели тощо”. Істинна ж причина їх реакцій криється у надмірній внутрішній напруженості і внутрішній конфліктності, що виникла в силу різних обставин, можливо, ще при народженні або в ранньому дитинстві. Однак з часом, вони напрацьовують звичку. Рефлекс реагувати саме так, і не замислюватись над пошуком інших причин. Як показано в експерименті, лише одна поінформованість про джерела емоційного стану, дозволяє ним керувати і змінювати.)

Помилкова атрибуція збудження зустрічається досить часто і в повсякденному житті. Експеримент Д.Дантона і А. Арона в парку, де до мужчин підходить молода приваблива жінка і просить заповнити анкету, як частину психологічного проекту, що досліджує вплив пейзажу на творчі здібності людини. Вона пропонує їй передзвонити і зустрітися для детального пояснення суті проекту.

Досліджувані чоловіки перебували у двох станах: 1) вони переходили через підвісний міст і відчували страх і збудження, і в цей час до них підходила жінка з пропозиціями про анкету; 2) чоловіки сиділи на лавці вже дещо заспокоєні після переходу через міст. Виявилось, що подзвонила більша кількість тих, хто отримував пропозицію під час збудження при переході через міст, бо вони пояснювали своє збудження привабливістю жінки. (Моє! Чоловікам було неприємно відчувати тривожне збудження при переході через міст. Тому при зустрічі з привабливою жінкою, вони проектували своє збудження на неї, змінювали його знак на протилежний, тобто, позитивний.)

Теорія когнітивної оцінки емоцій.Почуття, які переживають люди залежать від того, як вони пояснюють причини події. Приклад. Подруга сповістила, що поступила в мед інститут. Емоції залежать від значення цієї інформації для другої подруги.

Подібна до двох факторної теорії Шахтера. Основна відмінність – у ролі збудження. Згідно з когнітивною теорією, збудження не завжди виникає спочатку, тобто першим, когнітивні оцінки самі по собі – достатня причина для емоційної реакції. Ці дві теорії не є несумісними, вони обидві вважають, що єдиний спосіб дізнатися про себе, це поспостерігати за подіями, а також за власною поведінкою та спробувати пояснити ці події.

Самопізнання через спостереженнями за іншими людьми. наше почуття “Я” коріниться у соціальній взаємодії. У експерименті з мапами шимпанзе, що помічали в дзеркалі червону мітку у себе на вусі чи лобі були зроблені дослідження щодо колосального впливу соціальної взаємодії на формування я-концепції. Г. Геллап виявив, що шимпанзе, що були вилучені із зграї і зростали в ізоляції, взагалі не реагували на своє зображення в дзеркалі, підтверджуючи, що в них взагалі було відсутнє відчуття “я”.


Читайте також:

  1. I визначення впливу окремих факторів
  2. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
  3. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
  4. Ne і ne – поточне значення потужності і частоти обертання колінчастого вала.
  5. Ocнoвнi визначення здоров'я
  6. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості
  7. Аналіз службового призначення деталей та конструктивних елементів обладнання харчових виробництві, визначення технічних вимог і норм точності при їх виготовленні
  8. Аналіз стратегічних альтернатив та визначення оптимальної стратегії формування фінансових ресурсів
  9. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
  10. Балансова теорія визначення статі. Диференціація статі і роль гормонів у цьому процесі.
  11. Безстатеве розмноження, його визначення та загальна характеристика. Спори — клітини безстатевого розмноження, способи утворення і типи спор.
  12. Біостратиграфічні методи визначення віку порід




Переглядів: 976

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Відмінності у визначенні Я. | Управління враженнями. Самопрезентації.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.