• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Номенклатура і склад статей витрат

Кошторис витрат — це зведений план усіх витрат підприємства на плановий період виробничо-фінансової діяльності. Він є загальною сумою витрат виробництва за видами ресурсів, які буде використано в плановому періоді незалежно від місця. У зведений кошторис включають витрати підрозділів основного виробництва, підрозділів виробничої інфраструктури та витрати на утримання адміністративно-управлінського персоналу.

Зведений кошторис узгоджує всі витрати за основними розділами річного плану діяльності підприємства в грошовій формі. Взаємозв’язок кошторису на виробництво з іншими розділами внутрішньофірмового планування ілюструє рис. 7.1.

Витрати на виробництво продукції у вартісному вираженні формують виробничу собівартість.

Планування витрати на виробництво виконують у такій послідовності:

· складають кошторис витрат і калькулюють собівартість продукції та послуг допоміжних цехів;

· формують баланс розподілу продукції та послуг допоміжного виробництва за калькуляційними напрямами й за внутрішньозаводськими підрозділами;

· складають кошториси та розраховують:

ü витрати на сировину, матеріали, купівельні комплектуючі вироби, напівфабрикати, технологічне паливо й енергію в основному виробництві;

ü основну та додаткову заробітну плату робітників, зайнятих у виробництві продукції, з відрахуванням на соціальні заходи;

ü кошториси витрат цехів допоміжного виробництва;

ü кошториси витрат, пов’язаних із підготовкою та освоєнням виробництва нової продукції;

ü кошториси витрат на утримання, експлуатацію та ремонт устаткування;

ü кошториси витрат, пов’язаних із відшкодуванням зношування спеціальних інструментів і пристроїв цільового призна­чення;

ü кошториси загальновиробничих витрат.

Рис. 7.1. Схема взаємозв’язку кошторису на виробництво
з іншими розділами плану внутрішньофірмового планування

Складаючи зведений кошторис, ураховують усі операційні витрати планового періоду.

У процесі розроблення кошторису витрат на виробництво застосовують три основні методи:

1) кошторисний — на основі розрахунку витрат у межах усього підприємства за даними інших розділів плану;

2) зведений — додаванням кошторисів витрат виробництва окремих цехів;

3) калькуляційний — на основі планових розрахунків за всією номенклатурою продукції, робіт і послуг з розподілом комплексних статей на прості елементи витрат.

У практиці вітчизняних підприємств кошторисний метод є найпоширенішим, його застосування забезпечує взаємозв’язок і приведення в єдину систему розрахунків зведеного кошторису.

Розрахунки витрат на сировину, матеріали, куповані напівфабрикати й комплектуючі вироби, технологічне паливо та енергію в основному виробництві складають на основі даних про обсяги виробництва окремих виробів і технічно обґрунтованих норм витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції або робіт, затверджених для планового періоду.

У планових розрахунках можуть використовуватися укрупнені натуральні норми витрат на одиницю продукції або групові норми, розроблені для використання на ряді робочих місць, які мають однакові або подібні виробничі умови, застосовують одно­рідну сировину або матеріали й виробляють однакову продукцію.

На підставі натуральних норм витрат і ціни на матеріальні ресурси визначають норми витрат у вартісному вираженні (з урахуван­ням вартості зворотних відходів).

Витрати електроенергії оцінюють на підставі середньої вартос­ті відповідних видів енергії, яка склалася на підприємстві, із чинних тарифів на енергію, придбану в сторонніх підприємств і організацій, і планової собівартості енергії, яку виготовляють власні енергоцехи.

На підприємствах з великою номенклатурою виробів у планових розрахунках можуть використовуватися зведені норми витрат сировини, матеріалів, палива й енергії на технологічні потреби у вартісному вираженні на виріб у цілому. У цьому разі розрахунки витрат на сировину та матеріали здійснюють виходячи з номенклатурного плану виробництва та зведених норм матеріальних витрат у вартісному вираженні.

Форму кошторису витрат на виробництво наведено в табл. 7.2.

Таблиця 7.2

Читайте також:

1. D-петля, що складається з 8–12 залишків, декілька з яких – дигідроуридинові.
2. I. При підготовці до переговорів визначите склад делегації і її керівника.
3. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
4. II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
5. II. За зміною ступенів окиснення елементів, які входять до складу реагуючих речовин
6. III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників туристських подорожей
7. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
8. Автокореляція залишків – це залежність між послідовними значеннями стохастичної складової моделі.
9. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
10. Автоматичне регулювання витрати помпових станцій
11. Автомобільний пасажирський транспорт – важлива складова єдиної транспортної системи держави
12. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики

Переглядів: 1759