Поняття інформації. Види наукової інформації

Під інформацією розуміємо відомості, що передаються усно, письмово або іншим шляхом, у тому числі за допомогою технічних засобів.

Інформація як об’єкт зберігання, накопичення, переробки і передавання має тісні зв’язки з іншими галузями діяльності: статистикою, бібліотекознавством, бібліографією, кореспонденцією, діловодством та ін.

Інформація поділяється на наукову, науково-технічну, економічну, природничу, медичну, статистичну тощо.

Наукова інформація є наслідком науково-дослідницької діяльності, яка формується в процесі пізнання навколишнього світу і відображає його закономірності.

Закон про інформацію, прийнятий у травні 1992 року, визначає основні види інформації, джерела і режим доступу до неї. Так, основними видами інформації, в тому числі й наукових досліджень є статистична інформація (кількісна характеристика подій і явищ у всіх сферах життя України); масова інформація (публічно оголошувана, друкована та аудіовізуальна інформація); інформація про діяльність державних органів влади; правова інформація, інформація про особу (національність, освіта, сімейний стан, релігійна приналежність, стан здоров’я, адреса, дата і місце народження); інформація довідково-енциклопедичного характеру; соціологічна інформація (спирається на результати соціальних опитувань, спостережень, інших соціологічних досліджень).

Передача інформації через проміжний об’єкт-посередник здійснюється за допомогою різного роду документів, які поділяють на письмові, що містять інформацію у вигляді тексту, фонетичні – запис звуків, графічні – запис зображень, що не складають алфавіт.

Письмові документи поділяються на два види рукописні і друковані. До рукописних належить такий документ як дисертація на здобуття наукового ступеня, що виконується машинописним способом, але за формою представлення інформації є рукописом, що вказується на титульному листі. Рукописом вважається і дипломна робота. Монографія, видрукувана типографським способом, може становити текст дисертації. Наприклад, монографія Соломії Павличко “Дискурс модернізму в українській літературі” є її дисертаційною розробкою на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук.

За характером інформації письмові документи поділяються на первинні і вторинні. Первинні документи містять безпосередньо результати проведеного наукового дослідження: рукописні звіти, статті, монографії тощо.

Вторинні документи є результатом синтетичної переробки початкових документів. До них належать різні бібліографічні, реферативні, оглядові та інші документи. Між первинними і вторинними документами немає різкого відокремлення.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Класифікація наукових теорій	\|	Види інформаційних видань

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.