Економічна теорія добробуту – загальна назва нормативного аспекту економічної теорії, яка вивчає умови економічного оптимуму. Основними положеннями цієї теорії є 1 та 2 теореми економічного добробуту.
1 теорема економіки добробуту – за певних умов конкурентні ринки ведуть до оптимального за Парето розміщення ресурсів, тобто конкурентна економіка досягає певної точки на кривій виробничих можливостей.
2 теорема економіки добробуту – будь – який оптимум за Парето може бути досягнутий конкурентною економікою, тобто будь який оптимум за Парето відповідає системі цін і розміщенню ресурсів між учасниками, які можуть привести до цього стану як до конкурентної рівноваги.