Концепція ефективності розглядається з урахуванням ефектів прямих та зворотних зв’язків з позиції загальної рівноваги. Критерії ефективності були запропоновані італійським вченим В. Парето. Його вчення базувалось на твердженні, що суспільство знаходиться у стані загальної рівноваги і соціальної ефективності розподілу ресурсів, що вимагає ефективного розподілу у сфері виробництва при мінімальному використанню ресурсів і ефективному розподілу в сфері споживання, яке забезпечує максимальне задоволення потреб.
Види ефективності:
- ефективність у виробництві;
- ефективність у обміні;
- ефективність у споживанні.
Разом вони характеризують систему ефективності розміщення ресурсів. Ефективність у виробництві досягається при такому розподілі ресурсів між галузями, який унеможливлює її перерозподіл, що збільшував би виробництво одного блага без зменшування будь – якого іншого. Це досягається коли гранична норма заміни факторів виробництва для всіх виробників однакова (співвідношення цін на ресурси).
MRTСLK ( x ) = MRTСLK ( y ) = ;
Ефективність у обміні означає досягнення такого розподілу благ між споживачем, за якого не можливо розподілити блага між споживачами покращивши становище одного не погіршуючи становище іншого.
Співвідношення цін на блага для усіх споживачів повинно бути однаковим і = граничній нормі заміни благ для кожного споживача.
MRSxy( B ) = MRSxy( C ) = ;
Ефективність функціонування економіки досягається в цілому тоді, коли ресурси між галузями розподілені таким чином, коли все те, що вироблено економікою буде повністю спожито суспільством.
Ринковий механізм не завжди в змозі досягнути загальної ефективності функціонування економікою. Причинами цього можуть бути: