ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИЧОК ЧАСТО ВЖИВАНИХ ПОНЯТЬ

ПРИ ВИКОНАННІ БКР[3]

Аналіз – 1. Метод наукового дослідження предметів, явищ та ін. шляхом розкладу, розчленування їх у думці на складові частини; прот. синтез. // Розгляд чого-небудь. 2. Визначення складу і властивостей якої-небудь речовини, дослідження їх.

Аналізування – Дія за знач. аналізувати.

Диверсифікування (диверсифікація) – 1. Надання чому-небудь різнобічного, комбінованого, багатогалузевого характеру. // Поширення господарчої діяльності на нові сфери (розширення номенклатури продукції, видів наданих послуг тощо). 2. Стратегія зменшення ризику фірми за допомогою розподілу інвестицій та інших ресурсів між декількома напрямками діяльності - виробництвом різнорідних товарів та наданням різних послуг. // Проникнення фірм у галузі, які не мають прямого виробничого зв'язку або функціональної залежності від основної галузі їх діяльності.

Завдання – 1. Наперед визначений, запланований для виконання обсяг роботи, справа і т. ін. // Настанова, розпорядження виконати певне доручення. 2. Мета, до якої прагнуть; те, що хочуть здійснити.

Ідея – 1. Поняття, уявлення, що відбивають дійсність у свідомості людини та виражають ставлення її до навколишнього світу. 2. Основний принцип світогляду; переконання. 3. Думка про що-небудь, міркування з приводу чогось. // Задум, план, намір. 4. Основна думка, що визначає зміст твору.

Критерій – Підстава для оцінки, визначення або класифікації чогось; мірило. ** Критерій істини, філос. — мірило істинності, вірогідності людських знань, їх відповідності об’єктивній дійсності.

Метод – 1. Спосіб пізнання явищ природи та суспільного життя. // Підхід митця, письменника (школи, течії і т. ін.) до вивчення життя і відображення його у своїх творах. 2. Прийом або система прийомів, що застосовується в якій-небудь галузі діяльності (науці, виробництві тощо). // Спосіб дії, боротьби і т. ін.

Методика – 1. Сукупність взаємопов’язаних способів та прийомів доцільного проведення будь-якої роботи. 2. Вчення про методи викладання певної науки, предмета.

Методологія – 1. Вчення про науковий метод пізнання й перетворення світу; його філософська теоретична основа. 2. Сукупність методів дослідження, що застосовуються в будь-якій науці відповідно до специфіка об’єкта її пізнання.

Механізм – 1. Пристрій, що передає або перетворює рух. 2. Внутрішня будова, система чого-небудь. 3. Сукупність станів і процесів, з яких складається певне фізичне, хімічне чи інше явище.

Модель – відображення в схемі, формулі, взірці тощо характерних ознак об'єкту, який досліджується. Вона є спрощеною конкретною управлінською ситуацією, іншими словами в моделях певним чином відображаються реальні події, обставини тощо

Новизна – 1. Властивість і якість за знач, новий. 2. Усе нове, що недавно пізнали, усвідомили, відчули і т. ін., що було невідомим, непізнаним.

Огляд – 1. Дія за знач, оглядати і рідко оглядатися. 2. Обстеження з метою перевірки, контролю, виявлення чого-небудь недозволеного і т. ін. 3. мед. Обслідування з метою з'ясування стану здоров’я. 4. Офіційне обстеження військових частин командуванням. 5. Стисле повідомлення про ряд подій, явищ і т. ін., поєднаних спільною темою. 6. Публічне ознайомлення з чим-небудь (з метою оцінки, перевірки і т. ін.).

Оглядання – Дія за знач. оглядати іоглядатися.

Особливість – Характерна риса, ознака, властивість кого-, чого-небудь. // Своєрідність, специфіка чого-небудь.

Оцінка – 1. Дія за знач, оцінити, оцінювати. 2. Вартість, ціна чого-небудь. 3. Думка, міркування про якість, характер, значення і т. ін. кого-, чого-небудь. 4. Прийняте позначення якості знань і поведінки учнів.

Оцінювання – Дія за знач. оцінювати.

Підхід – 1. Дія за знач, підійти, підходити. 2. Місце, по якому підходять, наближаються до чого-небудь. 3. Сукупність способів, прийомів розгляду чого-небудь, впливу на кого-, що-небудь, ставлення до кого-, чого-небудь. // перев. мн., розм. Замасковані прийоми, виверти, до яких удаються з якоюсь метою.

Показник – 1. Свідчення, доказ, ознака чого-небудь. 2. перев. мв. Наочні дані про результати якоїсь роботи, якогось процесу; дані про досягнення в чому-небудь. // Дані, які свідчать про кількість чого-небудь. 3. рідно. Те саме, що покажчик 1.** Показник степеня, мат. - цифра чи літера, що вказує, до якого степеня підноситься число або вираз.

Проблема – Складне теоретичне або практичне питання, що потребує вирішення.

Результат – Остаточний, кінцевий підсумок якого-небудь заняття, діяльності, розвитку і т. ін. // Наслідок якої-небудь дії, якогось явища і т. ін. // Сума, яку одержують після певних математичних дій. // Показник чого-небудь.

Рисунок – 1. Те саме, що малюнок. 2. Мистецтво зображення, відтворення чого-небудь рисуванням. 3. Те саме, що креслення. 4. Обрис, контур чого-небудь. 5. Характерні особливості виконання, художнього втілення якого-небудь мистецтва.

Робота – 1. Дія за знач, робити. 2. Чиєсь виконання чого-небудь, чийсь труд. 3. тільки мн., з означ. Та чи інша діяльність щодо виготовлення, створення, обробки чого-небудь. // Місце, де відбувається така діяльність. // Примусова праця як метод покарання, впливу на засуджених. 4. Коло занять, обов'язків, те, чим зайнятий хто-небудь; справа, діло. 5. Праця, заняття, служба на якому-небудь підприємстві, в якійсь установі як засіб існування, джерело заробітку. 6. Те, що підлягає виконанню, здійсненню. // Заходи для виконання, здійснення чого-небудь. // Те, над чим працює хто-небудь; предмет праці. 7. з означ. Спосіб, манера, стиль виконання, виготовлення чого-небудь. 8. Продукт чиєїсь праці; виріб, твір. 9. фіз. Кількісна характеристика перетворення будь-якого виду енергії на інші її види.

Розвиток – 1. Дія за знач, розвивати і розвиватися. 2. Процес, унаслідок якого відбувається зміна якості чого-небудь, перехід від одного якісного стану до іншого, вищого. 3. Ступінь освіченості, культурності, розумової, духовної зрілості.

Розрахунок – 1. Дія за знач, розрахувати, розраховувати. // Результат обчислення яких-небудь даних. 2. Виплата грошей за роботу, за борговими зобов'язаннями, оплата рахунків і т. ін. 3. перен. Відплата, покарання, помста. 4. Припущення, що будується на яких-небудь міркуваннях, фактах і т. ін. 5. Корисливе міркування з метою одержання якої-небудь вигоди. 6. рідко. Обслуга гармати, кулемета і т. ін.

Розширення – 1. Дія за знач. розширити і розширюватися. 2. Потовщена, збільшена частина чого-небудь.

Розширити док., перех. 1. Робити ширшим, більшим за площею, далі відсуваючи межі чого-небудь. // Збільшувати розміри чого-небудь. 2. Сприяти зростанню чого-небудь кількісно, в обсязі і т. ін., робити повнішим, різнобічнішим. 3. Розповсюджувати, поширювати, посилювати дію чого-небудь.

Схема – 1. Спрощене зображення в загальних рисах системи, будови чого–небудь або взаємо розташування, зв’язку частин чогось. // План будови, організації чого-небудь. 2. Виклад, опис, зображення чого-небудь у загальних, головних рисах, без деталізації, подробиць. // Готова трафаретна формула чого-небудь; чийсь образ у спрощеному, збідненому вигляді.

Таблиця – 1. Відомості, цифрові дані, розташовані в певному порядку за графами. 2. рідко. Класна дошка. 3. рідко. Те саме, що вивіска. 4. Дошка, пластина з пам'ятним написом тощо.

Теорія – 1. Логічне узагальнення досвіду, суспільної практики, яке ґрунтується на глибокому проникненні в суть досліджуваного явища та розкриває його закономірності. 2. Учення про певну сукупність явищ, галузь знань, створене на підставі такого узагальнення. 3. Сукупність узагальнених положень, які становлять певну науку чи розділ науки. // Сукупність наукових положень, необхідних для опанування певного ремесла, мистецтва, розуміння чого-небудь тощо. // Припущення, здогад щодо певного явища науки; гіпотеза. 4. Загальні засади певної науки, ремесла, а також абстраговане знання цих засад. 5. Сукупність поглядів, суджень кого-небудь, з яких випливають певні правила поведінки. // Загальні міркування, що не ґрунтуються на реальній дійсності.

Формула – 1. Загальне коротке визначення якогось положення, відношення, закону і т. ін., яке можна застосувати до відповідного конкретного випадку. // Стислий, точний словесний вислів, визначення чого-небудь. // Встановлений, незмінний текст чого-небудь; усталена форма викладу. // Усталені, поширені в межах певної території чи соціального коду короткі побутові висловлювання (вітання, побажання, заклинання тощо). 2. Виражене буквами, числами, знаками умовне позначення відношення будь-яких величин, елементів і т. ін. // мат. Вираження відношення між величинами, записане за допомогою математичних знаків. // хім. Вираження якісного і кількісного складу молекули речовини, записане хімічними знаками і коефіцієнтами.

Явище – 1. Будь-який вияв змін, реакцій, перетворень і т. Ін., що відбуваються в навколишньому природному середовищі. // мед. Симптом, ознака якого-небудь захворювання. // філос. Зовнішній вияв сутності предметів, процесів; безпосереднє відбиття речі в почуттєвому сприйнятті. ** Природні явища; Явища природи - ознаки, зміни, зумовлені, спричинені законами природи. 2. Подія, факт. // Властивість, особливість кого-, чого-небудь. // Сфера, галузь. // Незвичайна, видатна людина. // Рідкісна, виняткова тварина.

Небезпечно надмірно довіряти експерту: [10]

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ПРИ ВИКОНАННІ БКР	\|	Деталізований опис етапів навчального процесу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.