• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Визначення понять біогеоценоз, фітоценоз

ОСНОВИ БІОГЕОЦЕНОЛОГІІ І ЛІСОВОЇ ФІТОЦЕНОЛОГІЇ

1. Визначення понять біогеоценоз, фітоценоз.

2. Взаємодія між рослинами у фітоценозах.

3. Рослини та їх консорти.

4. Організація фі тоценозів.

5. Динаміка фітоценозів.

6. Класифікація рослинності. Синтаксономічні одиниці.

Ліси у житті людини відіграють величезну роль. Надзвичайно важливими, крім постачання деревини, є їх водоохоронні, гідрологічні, ґрунтозахисні, санітарно-гігієнічні та інші корисні функції. Це ліси пом'якшують клімат, в результаті чого підвищується ефективність сільськогосподарського виробництва. Ліси є найбільш ефективним засобом підтримання природного стану біосфери, як середовища життя і діяльності людей.

Разом з тим ліси є джерелом деревини, цінної сировини для різних галузей виробництва. Якщо врахувати що найсильніший вплив живої природи на неживу здійснюється саме через ліси, то стає зрозумілим їх велике значення в житті людини.

Що стосується України, то площа лісів становить близько мільйона гектарів (980 тис. га), або 16% території. Запас деревини в лісах України близько 750 млн.м³ або всього-на всього 0,4 % від світового. На душу населення в нас припадає 0,18 га лісу та 14 м³ деревини.

Питання про ліс - основне серед екологічних проблем людства. Особливо загрозливе становище тропічних лісів - легень планети.

Лісова рослинність найбільш різнобічна щодо різних напрямків використання. Тому питання про будову рослинних угруповань, в т.ч. лісових є актуальним.

Щоб говорити про примноження і раціональне використання лісової рослинності треба її добре знати. І рубання, і догляд за насадженнями, і всі інші лісогосподарські заходи будуть ефективними лише тоді, коли спеціаліст буде орієнтуватися у будові і взаємодії різних компонентів лісу: дерев і чагарників, кліматичних, ґрунтових, гідрологічних умов; лісової фауни, мікрофлори і т.д. Адже кожна ділянка лісу – це єдність організмів і факторів середовища.

Вже здавна, з самого початку виникнення лісознавства ботаніки і лісівники почали виділяти такі єдності, тільки називали їх по-різному: мікрокос, біокос, біо­ценоз, біогеоценоз, екосистема, фація тощо.

Корифей наукового лісівництва в Росії Г.Ф. Морозов на початку XX сторіччя дав таке визначення лісу: "Лісом ми будемо називати таку сукупність деревних рослин, в якій спостерігається не тільки взаємовплив одних на одних, але також і на зайнятий грунт і атмосферу".

Отже, він підкреслює що ліс – це своєрідна єдність організмів і факторів середовища. А для того щоб успішно вести лісове господарство, потрібно знати природу лісу у всій її всебічності.

Вчення Г.Ф.Морозова розвинув В.М. Сукачов і створив науку про біогеоценози – біогеоценологію.

За В.М.Сукачовим (1964), біогеоценоз – це сукупність на певному проміжку земної поверхні однорідних природних явищ - атмосфери, гірської породи, рослинності, тваринного світу і світу мікроорганізмів, грунту і гідрологічних умов, що має свою особливу специфіку взаємодії цих складових компонентів і певний тип обміну речовиною та енергією між собою та іншими явищами природи, що є внутрішньо суперечливою діалектичною єдністю, яка знаходиться у постійному русі, розвитку.

Як видно з рис. 1, біогеоценоз має п'ять основних складових:

• фітоценоз – сукупність багатоклітинних рослин, що займають певну площу;

• зооценоз – сукупність всіх багатоклітинних тварин на даній території;

• мікробоценоз – сукупність одноклітинних організмів на цій же території;

• едафотоп – грунтові умови;

• кліматоп – атмосферні умови.

Читайте також:

1. I визначення впливу окремих факторів
2. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
3. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
4. Ocнoвнi визначення здоров'я
5. Агрофітоценоз
6. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості
7. Аналіз службового призначення деталей та конструктивних елементів обладнання харчових виробництві, визначення технічних вимог і норм точності при їх виготовленні
8. Аналіз стратегічних альтернатив та визначення оптимальної стратегії формування фінансових ресурсів
9. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
10. Балансова теорія визначення статі. Диференціація статі і роль гормонів у цьому процесі.
11. Безстатеве розмноження, його визначення та загальна характеристика. Спори — клітини безстатевого розмноження, способи утворення і типи спор.
12. Біостратиграфічні методи визначення віку порід

Переглядів: 2200