Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






ТЕМА 4. Правовий статус окремих суб’єктів господарського права

 

4.1. Правовий статус фізичної особи-підприємця.

4.2. Правовий статус державних підприємств.

4.3. Правовий статус комунальних підприємств.

4.4. Правовий статус приватних підприємств.

4.5. Правовий статус господарських товариств.

4.6. Правовий статус господарських об’єднань.

4.7. Правовий статус інших суб’єктів господарювання.

4.8. Правовий статус негосподарських організацій. Некомерційна господарська діяльність.

 

4.1. Правовий статус фізичної особи-підприємця

 

Найпростіша форма здійснення підприємницької діяльності – форма здійснення підприємництва фізичними особами.

Спеціального нормативного акта, який визначав би правовий статус громадянина-підприємця, сьогодні не існує. Загальне визначення фізичної особи – підприємця міститься у підпункті 3.8.1 Класифікації організаційно-правових форм господарювання ДК 002:2004 Державного класифікатора України, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28.05.2004 р. № 97, відповідно до якого підприємцем є фізична особа, яка є громадянином України, іноземним громадянином, особою без громадянства, що здійснює підприємницьку діяльність

Характеристика правового статусу громадянина-підприємця

Громадянином-підприємцем є фізична особа. Згідно зі ст. 24 ЦК України фізичною особою вважається людина як учасник цивільних відносин (особистих немайнових і майнових відносин – див. ст. 1 ЦК України). Громадянин, який бажає займатися підприємницькою діяльністю, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур до свого статусу фізичної особи, якого він набув з моменту народження, набуває додаткової ознаки – «суб’єкт підприємницької діяльності».

Він може бути позбавлений статусу суб’єкта підприємницької діяльності (добровільно або примусово), проте його статус як фізичної особи від цього не змінюється.

Громадянин-підприємець у жодному разі не може набути статусу юридичної особи.

Згідно зі ст. 50 ЦК України право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом та, відповідно, набувати статусу громадянина-підприємця має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Відповідно до ст. 34 ЦК України повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла 18 років (повноліття). У разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона набуває повної цивільної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу.

Крім того, повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла 16 років і працює за трудовим договором, а також неповнолітній особі, яка записана матір’ю або батьком дитини. У цьому разі надання повної цивільної дієздатності провадиться за рішенням органу опіки та піклу­вання за заявою зацікавленрї особи за письмовою згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника, якщо немає такої згоди, то повна цивільна дієздатність може бути надана за рішенням суду.

Також повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла 16 років і бажає займатися підприємницькою діяльністю. За наявності письмової згоди на це батьків (усиновлювачів), піклувальника або органу опіки та піклування така особа може бути зареєстрована як підприємець. У цьому разі фізична особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як підприємця.

Громадянин-підприємець самостійно діє на ринку, вступаючи у відносини, набуваючи при цьому відповідних прав та обов’язків.

Громадянин-підприємець здійснює діяльність у межах універсальної правоздатності – права займатися підприємницькою діяльністю, передбаченого ст. 42 Конституції України. Це означає можливість особи займатися будь-яким видом підприємницької діяльності, здійснення якого не суперечить законодавству. Він діє без установчих документів на відміну від юри­дичної особи.

Проте законодавство містить обмеження щодо можливості провадження приватними підприємцями певних видів діяльності (про це йшлося у темі 3, пит. 3.2).

Громадянин-підприємець має змогу обрати спосіб оподаткування доходів за спрощеною системою. Застосування єдиного податку при оподаткуванні доходу приватного підприємця регулюється Указом Президента України від 03.07.1998 р. № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва».

Громадянин-підприємець має змогу не відкривати банківський рахунок, працювати виключно за готівкові кошти і використовувати готівковий виторг на свій розсуд.

Фізична особа набуває статусу суб’єкта підприємницької діяльності за умови її державної реєстрації в порядку, визначеному законом.

 

4.2. Правовий статус державних підприємств

Правове становище підприємств державної форми власності регулює ГК України.

Підприємства державної форми власності можуть бути унітарного та корпоративного типу. До унітарного типу належать державне комерційне підприємство і казенне підприємство, до корпоративного типу – державне (національне) акціонерне товариство (корпоратизоване підприємство).

Державне унітарне підприємство – це таке підприємство унітарного типу, яке діє на базі відокремленої частини державної власності без поділу її на частки, створюється в розпорядчому порядку компетентним органом держави і входить до сфери управління зазначеного органу.

Ознаки державного унітарного підприємствазакріплені в ст. 73 ГК України.

1. Державне унітарне підприємство утворюють компетентні органи державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і воно входить до сфери їхнього управління. 2. Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. 3. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління. 4. Найменування державного унітарного підприємства повинно містити слова «державне підприємство». 5. Державне унітарне підприємство не несе відповідальності за зобов’язаннями власника й органу влади, до сфери управління якого воно входить. 6. Органом управління державного унітарного підприємства є керівник підприємства, якого призначає орган, до сфери управління якого входить підприємство, і є підзвітним цьому органові. 7. Законом можуть бути визначені особливості статусу керівника державного унітарного підприємства, в тім числі визначено підвищену відповідальність керівника за результати роботи підприємства. Державні унітарні підприємства діють як державні комерційні підприємства або казенні підприємства.

Державне комерційне підприємство – це таке підприємство унітарного типу, яке діє з метою отримання прибутку на базі відокремленої частини державного майна (без поділу його на частки), закріпленого за підприємством на праві господарського відання, створюється в розпорядчому порядку компетентним органом держави, входить до сфери управління зазначеного органу і несе відповідальність за власними зобов’язаннями усім закріпленим за ним майном.

Основні ознаки державного комерційного підприємства містяться в статтях 74-75 ГК України.

· Наявність статусу суб’єкта підприємницької діяльності, який діє на підставі статуту на принципах підприємництва, зазначених у ст. 44 Господарського кодексу.

· Основний правовий титул майна – право господарського відання, відповідно до якого державне комерційне підприємство володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним уповноваженим органом з обмеженням правочинності щодо розпорядження майном, визначених законом і статутом підприємства.

· Найменування державного унітарного комерційного підприємства повинно містити слова «державне підприємство» та вказівку на орган влади, до сфери управління якого входить це підприємство (господарське міністерство/відомство).

· Обов’язковість формування засновником, функції якого виконує уповноважений орган держави (галузеве міністерство/відомство чи державне господарське об’єднання), статутного фонду з дотриманням вимог закону щодо його мінімального розміру до реєстрації цього підприємства як суб’єкта господарювання.

· Обов’язковість формування підприємством з дотриманням визначених законом нормативів і порядку спеціальних (цільових) фондів: амортизаційного, резервного, фонду розвитку виробництва, фонду споживання (оплати праці), інших фондів, передбачених статутом підприємства тощо.

Казенне підприємство – це таке державне унітарне підприємство, яке діє на базі відокремленої частини державної власності, що не підлягає приватизації, створюється за рішенням Кабінету Міністрів України і входить до сфери управління органу, уповноваженого управляти відповідним державним майном.

Особливості правового становища казенних підприємств визначають статті 76-77 ГК України, а також низка постанов Кабінету Міністрів України, зокрема: від 16.06.1998 р. № 914 «Про Типовий статут казенного підприємства», від 30.06.1998 р. № 987 «Про перетворення державних підприємств у казенні» та ін.


Читайте також:

  1. I визначення впливу окремих факторів
  2. IV. Обов'язки і права керівника та заступника керівника подорожі
  3. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
  4. А/. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права.
  5. Аграрна реформа 1861 р. Скасування кріпостного права в надніпрянській Україны.
  6. Аграрна реформа 1861 р. Скасування кріпостного права в надніпрянській Україны.
  7. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
  8. АДАПТОВАНА ДО РИНКУ СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ (НАБОРУ) ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПЕРСОНАЛУ. ВІДБІР ТА НАЙМАННЯ НА РОБОТУ ПРАЦІВНИКІВ ФІРМИ
  9. Адміністративне право як галузь права
  10. Адміністративно-правовий захист об’єктів інтелектуальної власності
  11. Адміністративно-правовий захист права інтелектуальної власності
  12. Адміністративно-правовий спосіб захисту прав




Переглядів: 1689

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Фактично реалізовані заходи з боку держави щодо підтримки підприємництва. | Правовий статус комунальних підприємств

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.