• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Приведення параметрів електричної структури ґрунту до розрахункових сезонних умов

Приведення виміряних параметрів електричної структури ґрунту до сезонних умов проводиться за допомогою сезонного коефіцієнта питомого опору ґрунту і глибини залягання шару сезонних змін.

У разі, коли вимір параметрів електричної структури землі проводився не в розрахунковий сезон, отримані в результаті усереднювання основних і допоміжних вертикальних електричних зондувань (ВЕЗ) дані приводяться до розрахункових сезонних умов за допомогою сезонного коефіцієнта питомого опору землі k_с і глибини залягання шару сезонних змін h_с.з. Величини k_с і h_с.з залежать від кліматичної зони, в якій розташована підстанція (табл. 17.2)

Таблиця 17.2 — Значення сезонного коефіцієнта k_с і глибини залягання шару сезонних змін h_с.з

Приведення виміряних значень параметрів електричної структури землі до розрахункових сезонних умов виконується залежно від періоду, в який проводилися виміри, і розрахункового сезону, для якого виконується розрахунок ЗП підстанції. Для обліку цього чинника застосовують поняття розрахункового сезонного коефіцієнта питомого опору землі q_с .

Значення коефіцієнта q_с набуває наступних значень:

u якщо параметри електричної структури ґрунту вимірювалися в період, що відповідає найменшим значенням питомого опору верхніх шарів ґрунту, а розрахунковий сезон, що відповідає їх найбільшим значенням, то

; (17.3)

u - якщо параметри електричної структури ґрунту вимірювалися в розрахунковий сезон, то

; (17.4)

u - якщо параметри електричної структури ґрунту вимірювалися в період, що відповідає найбільшим значенням питомого опору верхніх шарів ґрунту, а розрахунковий сезон відповідає їх найменшим значенням, то

. (17.5)

Сезонний коефіцієнт встановлює ту граничну зміну значення питомого опору верхніх шарів ґрунту по відношенню до його виміряного значення, яка в даній кліматичній зоні може мати місце протягом року. При розрахунку ЗП умовно виділяються два розрахункові сезони: розрахунковий сезон, що відповідає найбільшим значенням питомого опору верхніх шарів ґрунту, і розрахунковий сезон, що відповідає найменшим значенням питомого опору верхніх шарів ґрунту. Для основної території України до першого розрахункового сезону відноситься період найбільшого промерзання верхніх шарів ґрунту (зимовий період), для південних районів – період найбільшого просихання верхніх шарів ґрунту (літній період).

При розрахунку ЗП за допустимим опором розтікання розрахунковим сезоном є сезон, що відповідає найбільшим значенням питомого опору верхніх шарів ґрунту.

Напруга дотику може набувати максимального значення в період як найбільших, так і найменших значень питомого опору верхніх шарів ґрунту. Тому для визначення розрахункового значення напруги дотику розрахунок необхідно проводити для двох вказаних розрахункових сезонів і приймати найбільше із отриманих значень.

Наведені в табл. 17.2 дані про сезонні коефіцієнти не враховують всього комплексу чинників, що впливають на їх значення: конструкції заземлювачів, вид електродів, їх кількість, глибина укладання, тривалість спостережень тощо.

У табл. 17.3 наведені максимальні (макс.) і середні (сер.) значення сезонних коефіцієнтів за даними ВЕІ і ХПІ.

Таблиця 17.3 — Значення сезонних коефіцієнтів з урахуванням часу вимірювань

Дані ВЕІ відносяться до середньої смуги європейської частини колишнього СРСР, вимірювання виконані в суглинках; дані ХПІ відносяться до України, вимірювання на глибині від 0 до 0,5 м виконані в ґрунтово-рослинному шарі, нижче 0,6 м — в глинистих ґрунтах.

У табл. 17.4 і 17.5 наведені для другої кліматичної зони значення сезонних коефіцієнтів; горизонтальних і сітчастих (табл. 17.4); вертикальних (табл. 17.5). k_c1, k_c2 і k_c3 характеризують вологість у шарі сезонних змін (k_c1 — підвищена, k_c2 — середня, k_c3 — знижена) [8].

Читайте також:

1. I. Доповнення до параграфу про точкову оцінку параметрів розподілу
2. III. Процедура встановлення категорій об’єктам туристичної інфраструктури
3. А) Теоретичне обґрунтування педагогіки
4. Адаптація організаційної структури до стратегії
5. Адаптивні організаційні структури управління.
6. Алгоритм розробки техніко-економічного обґрунтування будівництва нового та реконструкції діючих підприємств харчування.
7. Аналіз асортименту і структури продукції
8. Аналіз асортименту й структури випуску продукції.
9. Аналіз динаміки і структури валового нагромадження.
10. Аналіз динаміки і структури витрат підприємства
11. Аналіз динаміки та структури банківських доходів
12. Аналіз динаміки та структури валютних операцій

Переглядів: 492