• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Аналіз динаміки і структури валового нагромадження.

Висока частка споживання секторів ЗДУ і НКО у кінцевих споживчих витратах і ВВП є чинником

· зростання бюджетного дефіциту,

· грошово-кредитної емісії,

· провокує гіперінфляцію,

· зменшує споживання домашніх господарств,

· призводить до зростання централізації економіки.

Сумарні витрати секторів загальнодержавного управління і некомерційних організацій називають невиробничими витратами.

Під час аналізу визначається індекс централізації економіки(І_ц.ек.), який характеризує співвідношення індексів реальних кінцевих невиробничих витрат секторів ЗДУ та НКО (І_ЗДУ(р) + І_НКО(р)) та індексу реальних кінцевих споживчих витрат сектору ДГ (І_ДГ(р)):

(3.11)

Індекси реальних кінцевих споживчих витрат секторів ЗДУ, НКО і ДГ розраховуються за формулами:

(3.12)

(3.13)

(3.14)

де І_ЗДУ(н), І_НКО(н), І_ДГ(н) — індекси номінальних кінцевих споживчих витрат відповідних секторів.

Аналіз охоплює зіставлення динаміки ВВП реального і темпів зміни кінцевих споживчих витрат сектору ЗДУ, а також темпів інфляції. Рівень державного споживання визначає зв’язок між темпами економічного зростання й темпами інфляції.

У країнах з рівнем державного споживання менше 10 % навіть значна інфляція не може перешкодити економічному зростанню.

Надмірне державне споживання в умовах низької монетизації економіки сприяє виникненню такого негативного явища, як зростання вартості грошей. Зростаючі номінальні відсоткові ставки, які значно перевищують рівень інфляції і впливають на реальну відсоткову ставку за кредит, зменшують попит на інвестиції. Крім того, надмірне вилучення коштів на фінансування державних потреб призводить до занепаду виробництва, оскільки супроводжується скороченням витрат на валове нагромадження основного капіталу і зменшує темпи його оновлення.

Валове нагромадження для всієї економіки (ВН) — це сума валового нагромадження основного капіталу (ВН_ОК), зміни запасів матеріальних обігових коштів (З_ОБ), сальдо придбання цінностей лише по сектору домашніх господарств (Ц_ДГ):

Валове нагромадження основного капіталу (ВН_ОК) складається з валового нагромадження основного капіталу всіх секторів економіки, крім закордону:

Запаси матеріальних обігових коштів розраховуються для всіх секторів, крім фінансових корпорацій і закордону:

Запаси матеріальних обігових коштів є невеликим за розміром елементом ВВП, але необхідними для нормального функціонування підприємств. За умов сталого економічного розвитку достатньою є частка цієї складової ВВП в межах 4—5 %. Але за умови гіперінфляції частка запасів матеріальних обігових коштів значно збільшується. Це пояснюється тим, що в умовах інфляційних очікувань запаси матеріальних ресурсів перетворюються у засіб нагромадження вартості, отриман-
ня підприємствами додаткових прибутків за рахунок їх пере-
оцінки.

Отже, ВВП за кінцевим використанням (ВВП_кв) по секторах дорівнює:

Чистий експорт (NX) визначається як різниця між експортом (ЕX) та імпортом (ІM) і стосується тільки сектору «закордон»:

Окремо аналізується структура експорту та імпорту. Якщо у структурі експорту переважає продукція сировинних галузей, то це не сприяє прогресивним структурним зрушенням в економіці, а свідчить про поглиблення технологічного відставання національ­ного виробництва.

Під час аналізу визначаються абсолютні значення кінцевого використання ВВП та його компонентів у цілому по економіці та по окремих секторах, стурктура кінцевого використання у відсотках до ВВП, також використаного в економіці та по секторах, структура кожного компонента кінцевого використання в розрізі окремих секторів.

Результати обчислень систематизуються у табл. 3.1.

Таблиця 3.1

Читайте також:

1. ABC-XYZ аналіз
2. II. Багатофакторний дискримінантний аналіз.
3. III. Процедура встановлення категорій об’єктам туристичної інфраструктури
4. SWOT-аналіз у туризмі
5. SWOT-аналіз.
6. Tема 4. Фації та формації в історико-геологічному аналізі
7. V. Нюховий аналізатор
8. АВС (XYZ)-аналіз
9. Автомати­зовані інформаційні систе­ми для техніч­ного аналізу товар­них, фондових та валют­них ринків.
10. Адаптивні організаційні структури управління.
11. Алгоритм однофакторного дисперсійного аналізу за Фішером. Приклад
12. Альтернативна вартість та її використання у проектному аналізі

Переглядів: 1508