Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Аналіз динаміки і структури валового нагромадження.

Висока частка споживання секторів ЗДУ і НКО у кінцевих споживчих витратах і ВВП є чинником

· зростання бюджетного дефіциту,

· грошово-кредитної емісії,

· провокує гіперінфляцію,

· зменшує споживання домашніх господарств,

· призводить до зростання централізації економіки.

Сумарні витрати секторів загальнодержавного управління і некомерційних організацій називають невиробничими витратами.

Під час аналізу визначається індекс централізації економіки(Іц.ек.), який характеризує співвідношення індексів реальних кінцевих невиробничих витрат секторів ЗДУ та НКО (ІЗДУ(р) + ІНКО(р)) та індексу реальних кінцевих споживчих витрат сектору ДГ (ІДГ(р)):

(3.11)

Індекси реальних кінцевих споживчих витрат секторів ЗДУ, НКО і ДГ розраховуються за формулами:

(3.12)

(3.13)

(3.14)

де ІЗДУ(н), ІНКО(н), ІДГ(н) — індекси номінальних кінцевих споживчих витрат відповідних секторів.

Аналіз охоплює зіставлення динаміки ВВП реального і темпів зміни кінцевих споживчих витрат сектору ЗДУ, а також темпів інфляції. Рівень державного споживання визначає зв’язок між темпами економічного зростання й темпами інфляції.

У країнах з рівнем державного споживання менше 10 % навіть значна інфляція не може перешкодити економічному зростанню.

Надмірне державне споживання в умовах низької монетизації економіки сприяє виникненню такого негативного явища, як зростання вартості грошей. Зростаючі номінальні відсоткові ставки, які значно перевищують рівень інфляції і впливають на реальну відсоткову ставку за кредит, зменшують попит на інвестиції. Крім того, надмірне вилучення коштів на фінансування державних потреб призводить до занепаду виробництва, оскільки супроводжується скороченням витрат на валове нагромадження основного капіталу і зменшує темпи його оновлення.

 

 

Валове нагромадження для всієї економіки (ВН) — це сума валового нагромадження основного капіталу (ВНОК), зміни запасів матеріальних обігових коштів (ЗОБ), сальдо придбання цінностей лише по сектору домашніх господарств (ЦДГ):

  (3.15)

Валове нагромадження основного капіталу (ВНОК) складається з валового нагромадження основного капіталу всіх секторів економіки, крім закордону:

  (3.16)

Запаси матеріальних обігових коштів розраховуються для всіх секторів, крім фінансових корпорацій і закордону:

  (3.17)

Запаси матеріальних обігових коштів є невеликим за розміром елементом ВВП, але необхідними для нормального функціонування підприємств. За умов сталого економічного розвитку достатньою є частка цієї складової ВВП в межах 4—5 %. Але за умови гіперінфляції частка запасів матеріальних обігових коштів значно збільшується. Це пояснюється тим, що в умовах інфляційних очікувань запаси матеріальних ресурсів перетворюються у засіб нагромадження вартості, отриман-
ня підприємствами додаткових прибутків за рахунок їх пере-
оцінки.

Отже, ВВП за кінцевим використанням (ВВПкв) по секторах дорівнює:

  (3.18)

Чистий експорт (NX) визначається як різниця між експортом (ЕX) та імпортом (ІM) і стосується тільки сектору «закордон»:

  (3.19)

Окремо аналізується структура експорту та імпорту. Якщо у структурі експорту переважає продукція сировинних галузей, то це не сприяє прогресивним структурним зрушенням в економіці, а свідчить про поглиблення технологічного відставання національ­ного виробництва.

Під час аналізу визначаються абсолютні значення кінцевого використання ВВП та його компонентів у цілому по економіці та по окремих секторах, стурктура кінцевого використання у відсотках до ВВП, також використаного в економіці та по секторах, структура кожного компонента кінцевого використання в розрізі окремих секторів.

Результати обчислень систематизуються у табл. 3.1.

Таблиця 3.1


Читайте також:

  1. ABC-XYZ аналіз
  2. II. Багатофакторний дискримінантний аналіз.
  3. III. Процедура встановлення категорій об’єктам туристичної інфраструктури
  4. SWOT-аналіз у туризмі
  5. SWOT-аналіз.
  6. Tема 4. Фації та формації в історико-геологічному аналізі
  7. V. Нюховий аналізатор
  8. АВС (XYZ)-аналіз
  9. Автомати­зовані інформаційні систе­ми для техніч­ного аналізу товар­них, фондових та валют­них ринків.
  10. Адаптивні організаційні структури управління.
  11. Алгоритм однофакторного дисперсійного аналізу за Фішером. Приклад
  12. Альтернативна вартість та її використання у проектному аналізі




Переглядів: 714

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Згадаємо секторну структуру економіки | ВВП за категоріями використання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.