Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Згадаємо секторну структуру економіки

Валові інвестиції відповідають категорії валового нагромадження в СНР. Валове нагромадження охоплює валове нагромадження основного капіталу (суттєво розширено в новій СНР 1993 р.), зміну запасів матеріальних обігових коштів і сальдо придбання матеріальних цінностей.

Інвестиції на заміщення вибуття основних засобів (або реінвестиції) в макроекономічних розрахунках відповідають амортизації.

Взаємодію С,З,та І також можна прослідкувати на прикладі аналізу структури ВВП в СНР

Найбільш поширеним в мікроаналізі є аналіз структури ВВП за кінцевим використанням — за сукупними витратами. Така структура описується формулою

  (3.5)

де GDP — валовий внутрішній продукт; С — споживчі витрати; Іg — валові інвестиції; G — державна закупівля товарів і послуг; NX — чистий експорт.

Споживчі витрати (С) — це витрати домашніх господарств на споживчі товари і послуги.

В розвинутих країнах ,як уже було сказано, частка споживання домашніх господарств у ВВП найвища порівняно з іншими компонентами сукупних витрат і становить більше половини сукупного попиту. В кейнсіанській теорії відводиться важлива роль споживанню домашніх господарств у забезпеченні виходу економіки з кризи.

Валові інвестиції (Іg) включають чисті інвестиції (Іп) та амортизацію (А):

. (3.6)

Чисті інвестиції є джерелом розширеноговідтворення.

Це — інвестиції на

· устаткування,

· на будівельні об’єкти виробничого та невиробничого призначення,

· інвестиції для технічного переозброєння,

· реконструкції та модернізації.

· Крім того, до чистих інвестиції відносяться інвестиції у запаси.

Співвідношення між валовими інвестиціями та амортизацією є індикатором стану економіки. Можливі три варіанти такого співвідношення.

1. Іg > А Іп > 0 Це ознака зростаючої економіки, коли відбувається розширене відтворення, а чисті інвестиції є його джерелом.
2. Іg = А Іп = 0 Таке співвідношення характеризує статичну економіку, коли виробляється рівно стільки капіталу, скіль­ки необхідно для його заміщення. Чисті інвестиції відсутні, відтворення просте. Якщо за таких умов не будуть вжиті відповідні макроекономічні заходи, то економіка від стану застою може вступити в кризу.
3. Іg < А Іп < 0 Це співвідношення характеризує дуже несприятливу ситуацію стагнації економіки, коли відбувається деінвестування, тобто абсолютне скорочення інвестицій. У такі періоді скорочується виробнитцво та зайнятість, виробничі потужності не завантажені, не використовуються повною мірою. Як результат — відсутність стимулів до заміщення зношеного капіталу, а тим більш — до його розширення. Амортизація починає перевищувати валові інвестиції.

 

Раніше придбання матеріальних цінностей враховувалося у складі кінцевого споживання. З 1993 р. — це нова категорія у СНР. До цінностей належать предмети, вартість яких з часом зростає (дорогоцінні метали і каміння, антикваріат, колекції, ювелірні вироби). На валові інвестиції в розвинутих країнах припадає приблизно 15—20 % валового внутрішнього продукту.

Державні закупівлі (G) —це витрати держави і некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства. До них належать витрати на заробітну плату державних працівників (у бюджетній сфері), витрати на придбання кінцевої продукції підприємств (за державним замовленням), а також витрати на товари й послуги колективного споживання. Держава здійснює свої витрати за рахунок надходження податків до бюджету або за рахунок позик на фінансовому ринку.

Державні закупівлі не збігаються із державними витратами. Останні крім державних закупівель включають також державні трансферти, і темпи їх зростання можуть перевищувати темпи зростання ВВП. Державні трансферти отримують у вигляді пенсій, стипендій, різних видів грошової допомоги особи, які не створювали у поточному році ВВП. Тому врахування трансфертів у ВВП штучно збільшувало б його обсяг. Отже,

  (3..7)

де G — державна закупівля; Ge — державні витрати; TR — трансферти.

На державну закупівлю в розвинутих країнах припадає приблизно до 20 % ВВП.

Державна закупівля стимулює сукупний попит, отже, здатна позитивно впливати на макроекономічну динаміку. Саме збільшити державну закупівлю під час Великої депресії пропонував Кейнс, обґрунтувавши її мультиплікативний вплив на сукупний попит, отже, і на ВВП. Державна закупівля під час депресії компенсує недостатній приватний попит державним.

Галузева структура державних закупівель (дивись схему міжгалузевого балансу) дозволяє визначити галузі, які найбільше потребують підтримки з боку держави під час спаду у вигляді державної закупівлі.

Чистий експорт (NX) — це величина, на яку закордонні витрати на вітчизняні товари й послуги перевищують витрати країни на іноземні товари й послуги. Чистий експорт може бути додатним і від’ємним:

  (3.8)

де NX — чистий експорт; ЕX — експорт; ІМ — імпорт.

На його частку припадає приблизно 2 % ВВП.

Квадрант ІІІ міжгалузевого балансу характеризує структуру ВВП за доходами — структуру валової доданої вартості:

  (4.9)

де W — заробітна плата з відрахуванням на соціальне страхування; A — амортизація; Dc — прибуток підприємств; Dp — змішаний дохід (некопоративний прибуток); T — чисті податки (податки мінус субсидії).

Інституційні сектори економіки являють собою господарські одиниці, які знаходяться в межах економіки і володіють активами, беруть на себе зобов’язання та можуть займатися господарською діяльністю з іншими господарськими одиницями.

У національних рахунках, рекомендованих ООН у 1993 р., розрізняють шість секторів економіки:

1) сектор нефінансових корпорацій (НФК), який охоплює підприємства всіх форм власності, які займаються виробництвом товарів та нефінансових послуг і фінансують свою діяльність як за рахунок власних коштів, кредитів на фінансовому ринку, так і за рахунок державного бюджету. Сектор НФК включає три групи галузей: добувну, переробну та сферу послуг;

2) сектор фінансових корпорацій (ФК), який охоплює корпораційні організації, що займаються фінансово-посередницькою діяльністю: банки, страхові організації, довірчі товариства, недержавні пенсійні фонди тощо;

3) сектор загальнодержавного управління (ЗДУ), який охоплює органи державного управління місцевого, регіонального, центрального рівнів, які здійснюють законодавчу та виконавчу владу, стягують податки та фінансують державні витрати. До цього сектору також належать некомерційні бюджетні організації, які надають:

а) індивідуальні безкоштовні або пільгові неринкові послуги у сфері освіти, охорони здоров’я, мистецтва та культури тощо;

б) колективні неринкові послуги у сфері науки, оборони, державного управління, підтримання громадського порядку тощо. До сектору ЗДУ належать державні фонди, які утворюються з обов’язкових внесків;

4) сектор домашніх господарств (ДГ), який охоплює окремих фізичних осіб, сім’ї, що є споживачами товарів і послуг;

5) сектор некомерційних організацій, які обслуговують домашні господарства (НКО), що охоплює орагнізації, створені домашніми господарствами за рахунок власних внесків для забезпечення своїх політичних, релігійних, професійних інтересів (політичні партії, церква, професійні спілки);

6) сектор закордон(З), який охоплює суб’єктів господарювання, що розташовані за кордоном, але здійснюють економічні операції з резидентами даної країни.

.. По кожному сектору окремо аналізують:

· виробництво ВВП;

· кінцеве використання ВВП;

· ВВП за доходами.

Виробництво ВВП по секторах розраховується як різниця між валовим випуском і проміжним споживанням секторів. Визначається вартісний обсяг ВВП по секторах, а також питома вага ВВП і проміжного споживання у валовому випуску в розрізі секторів економіки. Валовий випуск — це повна ринкова вартість вироблених у країні за рік товарів і послуг. Проміжне споживання включає вартість використаних у секторах для виробничих потреб матеріалів, сировини, електроенергії, палива тощо, яка повністю переноситься на створений продукт.

ЩОДО Кінцевого використання ВВП ,то воно складається з

· кінцевих споживчих витрат,

· валового нагромадження

· та чистого експорту.

До складу кінцевих споживчих витрат (С) входять споживчі витрати секторів домашніх господарств (СДГ), загальнодержавного управління (СЗДУ) та некомерціних організацій (СНКО):

(3.10)

У структурі ВВП за категоріями використання найвагомішу частку становлять кінцеві споживчі витрати (як правило, більше 60—70 %), а з них — споживчі витрати домашніх господарств.

Споживчі витрати формуються

· з доходів найманих працівників,

· змішаного доходу від особистого підсобного господарства та інших видів діяльності.

Може спостерігатися скорочення частки кінцевих споживчих витрат домашніх господарств, але це є ознакою збільшення заощаджень.

Розраховується також рівень споживчих витрат на душу населення, який зіставляється з межею малозабезпеченості.

Аналізують також структуру споживчих витрат домашніх господарств, визначаючи

· частку витрат на продукти харчування,

· на послуги,

· на придбання непродовольчих товарів тощо.

При цьому треба пам’ятати, що зміни в структурі споживання населення можуть відбуватися й під впливом постійного зростання тарифів на енергопостачання, комунальні послуги, послуги транспорту і зв’язку, тобто не бути прогресивними.


Читайте також:

  1. Аварії з викидом (загрозою викиду) сильнодіючих отруйних речовин на об'єктах економіки.
  2. Аграрний комплекс національної економіки.
  3. Адміністративної економіки.
  4. АТ – одна з найбільш зручних форм колективного підприємства в умовах ринкової економіки. Першим АТ вважають створену у 1602 році Голандсько –Ост - Індську компанію.
  5. Взаємозалежність суб'єктів світової економіки — об'єктивна передумова координації економічної політики
  6. Визначення пріоритетів стабілізації розвитку економіки та державне управлінське забезпечення.
  7. Відкритість національної економіки і конвертованість моделей національних економічних систем
  8. Відповідь: Функції суб’єктів ринкової економіки
  9. Вплив домішок і швидкості охолодження на структуру та властивості чавунів
  10. Вплив на грошову пропозицію банківського і небанківського секторів економіки. Депозитний і грошовий мультиплікатори
  11. Вплив на розвиток ринку праці в умовах адміністративно-командної економіки
  12. Вплив розвитку ринкової економіки на європейську економічну думку. Зародження класичної політичної економії




Переглядів: 1117

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Тема 3. Макроекономічний аналіз споживання, заощадження та інвестицій | Аналіз динаміки і структури валового нагромадження.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.031 сек.