• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема. Непродуктивні втрати поживних речовин із грунту

Розробляючи системи удобрення в сівозміні та під окрему культуру, слід враховувати непродуктивні втрати поживних речовин. Значною витратною статтею поживних речовин з ґрунту є відчуження їх у результаті деструктивних процесів - ерозії і дефляції. У більшості методик із розрахунку доз добрив на цей показник звертають незначну увагу.

Ерозійна дія вітру є функцією його сили і вологості ґрунту, а також топографічних чинників місцевості, рослинного покриву та властивостей відкритого ґрунту і може коливатися в широких межах. Облік надходження поживних речовин у результаті дефляції є досить складним, і тому в розрахунках, як правило, його не беруть до уваги.

Показники втрат ґрунту в результаті ерозії досить різні. Вони відбуваються також у результаті техногенної ерозії, під якою розу­міють налипання ґрунту на коренеплоди, бульби, колеса тракторів і автомобілів, сільськогосподарську техніку та безповоротне відчу­ження з агроландшафту під час збирання врожаю. Ці втрати зрос­тають під час виконання польових робіт у дощову погоду.

Фактичні середньорічні втрати ґрунту, наприклад, у Терно­пільській, Івано-Франківській та Львівській областях, за різними оцінками, становлять 10-15 т/га, а допустимі межі змиву для ґрунтів чорноземного типу - від 3 до 5 т/га. Враховуючи, наприклад, що в чорноземі міститься приблизно 0,2% азоту, 0,1% фосфору і 2% калію, неважко визначити їх втрати в результаті ерозії.

Вважається, що для збереження і підвищення родючості ґрунту ці неминучі втрати поживних речовин під час ерозії повинні бути компенсовані внесеними добривами. При цьому необхідно враховувати, що втрати калію досить значні, а тому доцільно повертати в ґрунт лише його рухомі форми - 10% від валового вмісту в ґрунті, який втрачений.

Певну кількість елементів живлення виносять з ґрунту разом із бур'янами, які видаляються з поля під час збирання врожаю культур. Цей показник становить близько 10-15% від виносу елементів живлення культурними рослинами в сівозміні.

Водночас із відчуженням у фунт також надходить певна кількість елементів живлення:

- з атмосферними опадами - азоту 10 - 20 кг, фосфору - 0,5, калію –5кг/га за рік;

- з насіннєвим матеріалом (у польовій сівозміні) азоту 3-4кг, фосфору - 2, калію - 2 кг/га за рік.

Азот також надходить у результаті симбіотичної фіксації бобовими: люцерною близько 300 кг/га, конюшиною - 150 —160, соєю - 100, викою - 80, горохом - 60 кг/га тощо.Врахувавши всі можливі статті надходження і втрат елементів живлення, можна визначити їх незворотне відчуження з ґрунту (Табл. 1).

Розроблена система застосування добрив повинна забезпечувати прогресуюче підвищення потенційної ефективної родючості ґрунту в кожному полі, що створить умови для постійного зростання врожайності сільськогосподарських культур і продуктивності сіво­зміни загалом. Тому дози внесення добрив повинні забезпечувати не лише повернення відчужених елементів живлення, а й сприяти підвищенню вмісту їх рухомих форм у ґрунті до оптимального рівня (Табл. 2).

Таблиця 1

Надходження і втрати елементів живлення

Таблиця 2

Оптимальні значення вмісту рухомих форм фосфору і калію

Внесені в ґрунт фосфорні і калійні добрива виявляють значну післядію, а рівень використання їх поживних речовин у часі наближається до 100%, оскільки втрати фосфору і калію з ґрунту практично виключаються.

Норму добрив, необхідну для підвищення вмісту рухомих форм елемента живлення до запланованого рівня, розраховують за формулою:

Д = 0,1 □ Н (В_о-В_ф), кг/га,

де В_о - оптимальне значення вмісту в ґрунті рухомих форм елемента, мг/кг (див. табл. 3);

В_ф- фактичний вміст рухомих форм елемента живлення в ґрунті, мг/кг;

Н - норматив добрив (кг/га), що сприяє підвищенню вмісту рухомих форм елемента в ґрунті на 10 мг/кг, кг/га (Табл. 3).

Як видно з формули, варіюючи дозами фосфорних добрив, можна збільшити або зменшити період, за який можна досягти наміченого рівня вмісту рухомих фосфатів у ґрунті. Але при цьому дози фосфорних добрив повинні бути такими, щоб не перевищувались екологічно безпечні нормативи інтенсивності балансу фосфору. За низького вмісту рухомих фосфатів у ґрунті та рівня врожайності культур, наведених у табл. 11.12, це 250 кг/га Р₂О₅ сівозмінної площі, за середнього - 200, підвищеного - 130 кг/га Р₂О_5.

Таблиця 3

Нормативи внесення добрив, що забезпечують збільшений вмісту рухомих форм фосфору і калію на 10 мг/кг ґрунту

На чорноземних ґрунтах система застосування калійних добрим повинна бути з урівноваженим балансом, тому що середньозважений вміст у них рухомого калію перевищує 120 мг/кг. На земельних ділянках з його підвищеним вмістом та рівнем врожайності культур, наведеним у табл. 11.12, насиченість калійними добривами на І їй сівозмінної площі може бути тимчасово знижено до 90 кг К₂0, мі ділянках з високим вмістом - до 70 кг, що відповідає екологічні» безпечним нормативам.

Застосування азотних добрив і динаміка характеристики азотного режиму ґрунту не зовсім однозначні. Азот мінеральних добрив практично не має післядії, а вміст рухомих форм азоту в ґрунті досить динамічний. Тому мету системи удобрення щодо азоту можна сформулювати як підвищення ефективності біогенної фіксації азоту, максимальне повернення його в ґрунт з рослинними рештками та органічними добривами для зниження навантаження з бону синтетичних азотних добрив на одиницю площі до екологічно безпечних меж. При цьому необхідно максимально наблизити строки їх застосування до періоду найінтенсивнішого засвоєння азоту рослинами, а дози внесення корегувати за результатами оперативної ґрунтової та рослинної діагностики.

Правильність зроблених розрахунків необхідної кількості внесення добрив оцінюють балансом поживних речовин та його інтенсивністю у сівозміні. Розрахунки проводять за формою (Табл. 4).

Таблиця 4

Очікуваний баланс поживних речовин у сівозміні, кг/га

При цьому баланс розраховують як різницю між сумою статей надходження і сумою статей втрат елементів живлення з ґрунту, а інтенсивність балансу - за формулою:

І_б= Н : В х 100,%,

де Н - надходження елемента живлення у ґрунт, кг/га;

В - його відчуження, кг/га.

Встановлено, що екологічно безпечна інтенсивність балансу люту на дерново-підзолистих і сірих лісових ґрунтах складає 105 - 110%, на чорноземах - 70 - 100%.

Орієнтовні екологічно безпечні нормативи інтенсивності балансу фосфору і калію, залежно від вмісту їх рухомих форм у ґрунтах, подано в (Табл. 5).

Правильне застосування добрив особливо важливе за інтен­сивних технологій вирощування сільськогосподарських культур, оскільки ґрунт є одним із найвразливіших компонентів природно- анпропогенних ландшафтів.

Сучасний низький рівень застосування добрив в Україні є однією з причин прояву деградаційних процесів в еволюції ґрунтового покриву.

Таблиця 5

Екологічно безпечні нормативи інтенсивності балансу фосфору і калію залежно від забезпеченості ними ґрунтів

Тому теорія і практика їх застосування потребує подальшого розвитку за допомогою переусвідомлення багатьох усталених поло- жень, вирішення складних і спірних питань на основі найновіших досягнень науки з метою розробки механізмів, які б забезпечували підвищення родючості ґрунту і вирішення проблем екологічно) стійкості агроекосистем щодо здатності протягом усього часу у експлуатації зберігати необхідну біологічну продуктивність м високої якості вирощеної продукції.

Читайте також:

1. II. За зміною ступенів окиснення елементів, які входять до складу реагуючих речовин
2. IV. Агротехніка квітково-декоративних рослин відкритого грунту.
3. IV. Запасні речовини
4. L2.T4. Транспортування рідких, твердих та газоподібних речовин.
5. L2.T4/1.Переміщення твердих речовин по території хімічного підприємства.
6. R – розрахунковий опір грунту основи, це такий тиск, при якому глибина зон пластичних деформацій (t) рівна 1/4b.
7. X. Нестачі і втрати від псування цінностей
8. Аварії з викидом (загрозою викиду) сильнодіючих отруйних речовин на об'єктах економіки.
9. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
10. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
11. Аваріїз витоком сильнодіючих отруйних речовин.
12. Агрегатні стани речовини

Переглядів: 819