МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тема. Непродуктивні втрати поживних речовин із грунтуРозробляючи системи удобрення в сівозміні та під окрему культуру, слід враховувати непродуктивні втрати поживних речовин. Значною витратною статтею поживних речовин з ґрунту є відчуження їх у результаті деструктивних процесів - ерозії і дефляції. У більшості методик із розрахунку доз добрив на цей показник звертають незначну увагу. Ерозійна дія вітру є функцією його сили і вологості ґрунту, а також топографічних чинників місцевості, рослинного покриву та властивостей відкритого ґрунту і може коливатися в широких межах. Облік надходження поживних речовин у результаті дефляції є досить складним, і тому в розрахунках, як правило, його не беруть до уваги. Показники втрат ґрунту в результаті ерозії досить різні. Вони відбуваються також у результаті техногенної ерозії, під якою розуміють налипання ґрунту на коренеплоди, бульби, колеса тракторів і автомобілів, сільськогосподарську техніку та безповоротне відчуження з агроландшафту під час збирання врожаю. Ці втрати зростають під час виконання польових робіт у дощову погоду. Фактичні середньорічні втрати ґрунту, наприклад, у Тернопільській, Івано-Франківській та Львівській областях, за різними оцінками, становлять 10-15 т/га, а допустимі межі змиву для ґрунтів чорноземного типу - від 3 до 5 т/га. Враховуючи, наприклад, що в чорноземі міститься приблизно 0,2% азоту, 0,1% фосфору і 2% калію, неважко визначити їх втрати в результаті ерозії. Вважається, що для збереження і підвищення родючості ґрунту ці неминучі втрати поживних речовин під час ерозії повинні бути компенсовані внесеними добривами. При цьому необхідно враховувати, що втрати калію досить значні, а тому доцільно повертати в ґрунт лише його рухомі форми - 10% від валового вмісту в ґрунті, який втрачений. Певну кількість елементів живлення виносять з ґрунту разом із бур'янами, які видаляються з поля під час збирання врожаю культур. Цей показник становить близько 10-15% від виносу елементів живлення культурними рослинами в сівозміні. Водночас із відчуженням у фунт також надходить певна кількість елементів живлення: - з атмосферними опадами - азоту 10 - 20 кг, фосфору - 0,5, калію –5кг/га за рік; - з насіннєвим матеріалом (у польовій сівозміні) азоту 3-4кг, фосфору - 2, калію - 2 кг/га за рік. Азот також надходить у результаті симбіотичної фіксації бобовими: люцерною близько 300 кг/га, конюшиною - 150 —160, соєю - 100, викою - 80, горохом - 60 кг/га тощо.Врахувавши всі можливі статті надходження і втрат елементів живлення, можна визначити їх незворотне відчуження з ґрунту (Табл. 1). Розроблена система застосування добрив повинна забезпечувати прогресуюче підвищення потенційної ефективної родючості ґрунту в кожному полі, що створить умови для постійного зростання врожайності сільськогосподарських культур і продуктивності сівозміни загалом. Тому дози внесення добрив повинні забезпечувати не лише повернення відчужених елементів живлення, а й сприяти підвищенню вмісту їх рухомих форм у ґрунті до оптимального рівня (Табл. 2).
Таблиця 1 Надходження і втрати елементів живлення
Таблиця 2 Оптимальні значення вмісту рухомих форм фосфору і калію
Внесені в ґрунт фосфорні і калійні добрива виявляють значну післядію, а рівень використання їх поживних речовин у часі наближається до 100%, оскільки втрати фосфору і калію з ґрунту практично виключаються. Норму добрив, необхідну для підвищення вмісту рухомих форм елемента живлення до запланованого рівня, розраховують за формулою: Д = 0,1 □ Н (Во-Вф), кг/га, де Во - оптимальне значення вмісту в ґрунті рухомих форм елемента, мг/кг (див. табл. 3); Вф- фактичний вміст рухомих форм елемента живлення в ґрунті, мг/кг; Н - норматив добрив (кг/га), що сприяє підвищенню вмісту рухомих форм елемента в ґрунті на 10 мг/кг, кг/га (Табл. 3). Як видно з формули, варіюючи дозами фосфорних добрив, можна збільшити або зменшити період, за який можна досягти наміченого рівня вмісту рухомих фосфатів у ґрунті. Але при цьому дози фосфорних добрив повинні бути такими, щоб не перевищувались екологічно безпечні нормативи інтенсивності балансу фосфору. За низького вмісту рухомих фосфатів у ґрунті та рівня врожайності культур, наведених у табл. 11.12, це 250 кг/га Р2О5 сівозмінної площі, за середнього - 200, підвищеного - 130 кг/га Р2О5. Таблиця 3 Нормативи внесення добрив, що забезпечують збільшений вмісту рухомих форм фосфору і калію на 10 мг/кг ґрунту
На чорноземних ґрунтах система застосування калійних добрим повинна бути з урівноваженим балансом, тому що середньозважений вміст у них рухомого калію перевищує 120 мг/кг. На земельних ділянках з його підвищеним вмістом та рівнем врожайності культур, наведеним у табл. 11.12, насиченість калійними добривами на І їй сівозмінної площі може бути тимчасово знижено до 90 кг К20, мі ділянках з високим вмістом - до 70 кг, що відповідає екологічні» безпечним нормативам. Застосування азотних добрив і динаміка характеристики азотного режиму ґрунту не зовсім однозначні. Азот мінеральних добрив практично не має післядії, а вміст рухомих форм азоту в ґрунті досить динамічний. Тому мету системи удобрення щодо азоту можна сформулювати як підвищення ефективності біогенної фіксації азоту, максимальне повернення його в ґрунт з рослинними рештками та органічними добривами для зниження навантаження з бону синтетичних азотних добрив на одиницю площі до екологічно безпечних меж. При цьому необхідно максимально наблизити строки їх застосування до періоду найінтенсивнішого засвоєння азоту рослинами, а дози внесення корегувати за результатами оперативної ґрунтової та рослинної діагностики. Правильність зроблених розрахунків необхідної кількості внесення добрив оцінюють балансом поживних речовин та його інтенсивністю у сівозміні. Розрахунки проводять за формою (Табл. 4). Таблиця 4 Очікуваний баланс поживних речовин у сівозміні, кг/га
При цьому баланс розраховують як різницю між сумою статей надходження і сумою статей втрат елементів живлення з ґрунту, а інтенсивність балансу - за формулою: Іб= Н : В х 100,%, де Н - надходження елемента живлення у ґрунт, кг/га; В - його відчуження, кг/га. Встановлено, що екологічно безпечна інтенсивність балансу люту на дерново-підзолистих і сірих лісових ґрунтах складає 105 - 110%, на чорноземах - 70 - 100%. Орієнтовні екологічно безпечні нормативи інтенсивності балансу фосфору і калію, залежно від вмісту їх рухомих форм у ґрунтах, подано в (Табл. 5). Правильне застосування добрив особливо важливе за інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур, оскільки ґрунт є одним із найвразливіших компонентів природно- анпропогенних ландшафтів. Сучасний низький рівень застосування добрив в Україні є однією з причин прояву деградаційних процесів в еволюції ґрунтового покриву. Таблиця 5 Екологічно безпечні нормативи інтенсивності балансу фосфору і калію залежно від забезпеченості ними ґрунтів
Тому теорія і практика їх застосування потребує подальшого розвитку за допомогою переусвідомлення багатьох усталених поло- жень, вирішення складних і спірних питань на основі найновіших досягнень науки з метою розробки механізмів, які б забезпечували підвищення родючості ґрунту і вирішення проблем екологічно) стійкості агроекосистем щодо здатності протягом усього часу у експлуатації зберігати необхідну біологічну продуктивність м високої якості вирощеної продукції. Читайте також:
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|