Сутність, призначення та види фінансового посередництва.

Тема 9. Фінансові посередники грошового ринку

Стабільність банків та механізм її забезпечення.

Банківська стабільність означає здатність банку відповідати за своїми зобов’язаннями і забезпечувати прибутковість на рівні, достатньому для нормального функціонування у конкурентному середовищі. На створення необхідних умов для стабільної діяльності банків спрямована система економічних нормативів регулювання банківської діяльності, яка впроваджена НБУ і є обов’язковою для всіх КБ. Найважливіші економічні нормативи: нормативи капіталу, зокрема мінімальний розмір статутного капіталу, норматив платоспроможності і норматив достатності капіталу. Нормативи ліквідності: миттєвої загальної ліквідності, а також відношення високоліквідних активів до робочих активів. Прибутковість як елемент банківської стабільності залежить від співвідношення доходів і витрат. Найпоширеніші показники прибутковості банку: прибутковість банківських активів (ROA); прибутковість акціонерного капіталу (ROE); процентна маржа (SPRED), чистий прибуток на одну акцію (ЧПа) та чиста процентна маржа (ЧПМ). Прибутковість відіграє важливу роль, оскільки досягнення задовільного рівня прибутку дає змогу поповнювати капітал, формує основу життєдіяльності та зростання банку, забезпечує прийнятний рівень дивідендних виплат акціонерам. Рівень прибутковості пов’язаний з рівнем ризику. Вищий рівень ризику відкриває потенційні можливості отримання підвищеного прибутку, але не виключає можливості втрат.Розрахункові формули:

ROA = чистий прибуток / активи банку (1)

ROE = чистий прибуток / акціонерний капітал (2)

SPRED = (процентні доходи / дохідні активи) – (процентні витрати / платні пасиви) (3)

Фінансові посередники – сукупність фінансових установ (банки, страхові компанії, кредитні спілки, пенсійні фонди), чиї функції полягають в акумулюванні коштів громадян та юридичних осіб і подальшому їх наданні на комерційних засадах в розпорядження позичальників. Фінансове посередництво –це специфічний вид діяльності на грошовому ринку, що полягає в акумуляції його суб’єктами в обмін на свої зобов’язання вільних грошових капіталів і розміщення їх від свого імені в дохідні активи. Внаслідок цієї діяльності :

- на ринку з’являються нові фінансові інструменти і загальний асортимент їх значно розширюється, що посилює стимули до формування вільних грошових капіталів;

- урізноманітнюється трансформація грошового капіталу, що сприяє кращій адаптації його руху до потреб розширеного відтворення;

- скорочуються витрати економічних суб’єктів на забезпечення руху свого грошового капіталу;

- зменшуються ризики економічних суб’єктів, пов’язані з використанням свого грошового капіталу.

Фінансові посередники діють на ринку від свого імені і за власний рахунок, створюючи власні зобов’язання і власні вимоги. Їх прибутки формуються як різниця між доходами від розміщення акумульованих коштів і витратами, пов’язаними з їх залученням. Їх економічне призначення полягає в забезпеченні базовим суб’єктам (кредиторам і позичальникам) грошового ринку максимально сприятливих умов для їх успішного функціонування.

Види фінансових посередників : банки (які через грошово-кредитний мультиплікатор здатні впливати на пропозицію грошей) і небанківські фінансово-кредитні установи (які такої здатності не мають). Економічна відмінність між ними полягає в тому, що суб’єкти другої групи є чистими посередниками, вони не можуть розмістити в активи більше коштів, ніж самі акумулювали.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Розрахунково-касове обслуговування клієнтів та банківські послуги.	\|	Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.