Реорганізація – як засіб оптимізації підприємницької діяльності. Види реорганізації.

Тема 6. Реорганізація акціонерних товариств.

Дочірні підприємства

6.1 Реорганізація – як засіб оптимізації підприємницької діяльності. Види реорганізації.

6.2 Створення та правові аспекти діяльності підприємств при реорганізації.

6.3 Особливості виконання заходів для реорганізації АТ в різних формах.

6.4 Дочірні підприємства: їх сутність і порядок функціонування.

6.5 Банкрутство та ліквідація товариства.

У теперішній час існує певний стереотип, що реорганізація відбувається в якихось екстремальних для товариства випадках. Процедура реорганізації, ліквідації і, звісно, банкрутства, сприймаються як «НП». При цьому мови про покращання роботи внаслідок цих заходів узагалі не йдеться. Найголовніше завдання, яке ставить керівництво під час проведення цих заходів – збереження життєдіяльності загалом. Дуже рідко все це відбувається без «маленької війни». А тим часом, усі ці три моменти є інструментами власника і менеджерів для досягнення оптимального режиму роботи товариства, його фінансової стабільності тощо. Ґрунтовні знання про ці речі та вміле застосування цих знань на практиці значно розширить можливості товариства досягнути очікуваного результату.

Сутність реорганізації полягає в правонаступництві однієї юридичної особи за всіма зобов’язаннями (під час злиття, приєднання, перетворення) чи частини зобов’язань (під час виділення, поділу) іншої юридичної особи.

Розрізняють такі форми реорганізації товариства: злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення[26].

6.2 Створення та правові аспекти діяльності підприємств при реорганізації.

Для товариства будь-яка з форм реорганізації можлива лише за рішенням Загальних зборів акціонерів. Рішення повинні ухвалюватися більшістю в 3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у зборах. Під час чотирьох з п’яти можливих форм реорганізації виникає нова юридична особа - правонаступник, до якого застосовуються всі вимоги законодавства, що поширюються на знову створені юридичні особи. Наприклад, товариство, яке знову виникло внаслідок реорганізації, повинно мати статутний фонд розміром не менше 1250 мінімальних зарплат, які діють на момент його реєстрації. Це необхідно враховувати при вивченні питання економічної доцільності реорганізації кожного конкретного підприємства.

Дуже важливим документом, що складається в процесі реорганізації, є передавальний акт чи розподільний баланс[27], який, залежно від форми реорганізації, повинен містити відповідні положення про правонаступництво за всіма зобов’язаннями реорганізованої юридичної особи щодо всіх його кредиторів і боржників[28]. Передавальний акт чи розподільний баланс затверджується органом, який ухвалив рішення про реорганізацію. Наприклад, у разі поділу за рішенням Загальних зборів акціонерів розподільний баланс затверджується Загальними зборами акціонерів; у разі примусового поділу товариства в арбітражному порядку за ініціативою Антимонопольного комітету розподільний баланс затверджується в судовому порядку. Жоден нормативний акт не регламентує змісту цих документів, проте вочевидь, вони повинні містити положення про правонаступництво[29]. При цьому, у випадках злиття, приєднання і перетворення припускається загальне формулювання про правонаступництво, тоді як у разі поділу і виділення необхідно перелічити кожне зобов’язання щодо кожного конкретного кредитора і боржника з вказівкою, до якої з юридичних осіб воно переходить у порядку правонаступництва.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Роль фондової біржі та систем позабіржової торгівлі в регулюванні руху акцій. Фінансове посередництво в системі корпоративного управління.	\|	Поділ та виділення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.