• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Заходи по запобіганню деградації і раціональному використанню земель.

Проблема оптимального землекористування. Основи земельного законодавства.

Землекористування — це форма використання землі з метою добування з неї корисних властивостей або доходу шляхом віль­ного господарювання, раціональної організації території, захисту земель від процесів руйнування й забруднення, використання на­явних на ділянці загальнопоширених корисних копалин. Такі цілі можуть конкурувати одна з одною. Тому бажано планувати й регу­лювати всі види землекористування на комплексній основі. Комп­лексний підхід слід застосовувати на двох рівнях: з одного боку, слід ураховувати всі екологічні й соціально-економічні фактори (у тому числі вплив різних економічних і соціальних секторів на навколишнє середовище й природні ресурси); з іншого боку, усі компоненти навколишнього середовища й ресурсів (як, наприклад, повітря, вода, біота, земля, геологічні й природні ресурси).

Земля — основний ресурс сільськогосподарського виробництва. Від того, наскільки раціонально вона використовується, залежить кількість і якість одержуваної сільськогосподарської продукції. Тому треба сприяти найбільш оптимальному землекористуванню, під яким розуміють забезпечення в процесі виробництва макси­мального ефекту в здійсненні цілей землекористування з урахуван­ням охорони земель і оптимальної взаємодії з природними факто­рами. Для виконання цих завдань фахівці ООН рекомендують: роз­робити політику, яка стимулює раціональне землекористування й управління земельними ресурсами з урахуванням інтересів міс­цевого населення; переглянути заходи, необхідні для обмеження передачі продуктивних орних земель під інші види використання; розробити стимули для заохочення найбільш оптимального земле­користування.

З метою припинення деградації й підвищення родючості сіль­ськогосподарських земель, а також забезпечення їх відтворення, слід використовувати комплекс агротехнічних заходів, зокрема впроваджувати сучасні технології, відновити систему застосування мінеральних і органічних добрив, використовувати засоби захисту рослин. Значним резервом підвищення ефективності використання земельних ресурсів є розробка й упровадження досконалішої струк­тури посівних площ. Також слід провести заходи з рекультивації порушених земель, захисту їх від ерозії, підтоплення, висушуван­ня, зрушень, вторинного засолення й заболочування, забруднення промисловими відходами й хімічними речовинами та іншими ви­дами деградації.

До правових форм запобігання деградації земель сільськогоспо­дарського призначення відносять: економічне стимулювання, зе­мельний контроль, моніторинг земель, планування і прогнозуван­ня, земельний кадастр. Так, земельний кадастр, як інформаційна база даних про земельні ресурси, необхідна для розробки науково обґрунтованого й більш ефективного комплексу заходів, спрямова­них на запобігання деградації земель сільськогосподарського при­значення.

Раціональне використання земельних ресурсів вимагає, щоб ко­жен природокористувач орієнтувався на їх дбайливе господарське освоєння з найбільшою вигодою. Вимоги до такого використання земель виражені в правових формах, обов'язковість яких у разі не­виконання забезпечується можливістю державного примусу.

Система правових, організаційно-господарських, агротехніч­них заходів, які забезпечують правильну організацію земельної те­риторії, називається землеустроєм. Його основні завдання поляга­ють у такій організації земельної території, яка б відповідала всім вимогам агротехнічної науки, забезпечувала еколого-економічне обґрунтування впроваджених сівозмін, упорядкування угідь, а та­кож розробку заходів щодо охорони земель.

Предметом дискусії є співвідношення раціонального викорис­тання й охорони землі. Наразі визначилися два напрямки, за яки­ми можна згрупувати основні погляди щодо зазначеної проблеми. На думку представників першої групи, раціональне використання землі й охорона землі — різні й самостійні явища у сфері взаємовід­носин суспільства й природи. Представники другої вважають, що раціональне використання землі включає також її охорону в про­цесі використання. Такий висновок роблять у зв'язку з тим, що сучасне розуміння використання землі визнає його раціональним у разі виконання конкретним суб'єктом комплексу заходів з охо­рони земель.

Читайте також:

1. II. Загально-шкільні заходи
2. А. Заходи, які направлені на охорону навколишнього середовища та здоров’я населення.
3. Адміністративно-запобіжні заходи
4. Архітектурно- планувальні заходи по поліпшенню стану міського середовища .Аналіз циклу життя споруди
5. Бар’єри стратегічного планування та заходи щодо їх подолання
6. Винищувальні дезінсекційні заходи
7. Витоки повітря і заходи боротьби з ними
8. Вплив господарської діяльності на ґрунт. Заходи по його покращенню.
9. Всього ж на кін. XIX ст. сільська буржуазія становила біля 25% сільського населення і зосереджувала в своїх руках 40% селянських земель.
10. Гарантії законності - умови суспільного життя і заходи, що приймаються державою для забезпечення режиму законності і стабільного правопорядку.
11. Гідродинамічні аварії. Методика оцінки інженерного cтану при них і заходи захисту населення та території
12. Господарство первісних племен на території Українських земель. Трипільська культура

Переглядів: 3309