• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Співвідношення між екологічною експертизою і процедурою оцінки впливу на навколишнє середовище

Тема 2

Запитання і завдання для самоперевірки

Що таке екологічна безпека ?

До якої групи заходів гарантування екологічної безпеки належить екологічна експертиза?

Проаналізуйте функції екологічної експертизи раніше і зараз.

Для чого необхідний відбір видів діяльності, які підлягають екологічній оцінці?

Які основні відмінності між екологічною експертизою і санкціонуванням та погодженням?

План:

1. Зв’язок між екологічною експертизою і оцінкою впливу на навколишнє середовище.

2. Обмежена та повна форма оцінки впливу на навколишнє середовище.

3. Попередня екологічна експертиза.

4. Перелік екологічно небезпечних видів діяльності, з яких повинна проводитися державна екологічна експертиза.

5. “Заява про екологічні наслідки діяльності”.

В більшості країн світу для прогнозування впливу екологічно небезпечних об’єктів і господарської діяльності запропонована процедура оцінки впливу проектів на навколишнє середовище” Environmental Impact Assesments” (ЕІА), яка у нас має назву “Оцінка впливу на навколишнє середовище”(ОВНС).

Який же зв’язок між екологічною експертизою і ОВНС ?

ОВНС– це не відособлений вид діяльності, який складається з окремих процедур, що реалізуються різними державними структурами, громадськими формуваннями, починаючи з розробки первинної документації, її первинної оцінки і закінчуючи видачею висновку на реалізацію господарської та іншої діяльності. Це специфічний процес прийняття рішень, реалізація яких може негативно впливати на стан навколишнього середовища.

Процедура ОВНС складається з самостійних процедур оцінки ступеня екологічної небезпеки рішень соціально-економічного, технічного і технологічного характеру. Вона може проводитися в обмеженій (простій) та повній (складній) формі. Обмежена форма ОВНС має місце у випадках, коли рішення, що підлягають оцінці не становлять високого ступеня екологічного ризику.

В цьому випадку процедура ОВНС включає такі етапи:

- підготовку ОВНС, яка здійснюється організацією-виконавцем (підготовка інформації про стан навколишнього середовища та його природних компонентів до початку планованої діяльності);

- попередня оцінка (попередня еколого-соціальна експертиза) з обов’язковим проведенням неофіційних відкритих дискусій, обговорень через засоби масової інформації чи залучення представників громадськості до складу експертних комісій чи груп;

- попереднє додаткове вивчення інваріантного впливу на навколишнє середовище, або так звану процедуру пошуку аналогічних видів діяльності;

- узагальнення інформації і передача її компетентним органам для прийняття рішень щодо можливості реалізації такої діяльності.

Викладене свідчить про те, що обмежена форма процедури ОВНС

передбачає підготовку інформації про стан навколишнього середовища та його природних компонентів до початку планованої діяльності, прогнозування та оцінку можливого впливу такої діяльності з урахуванням всіх варіантів, а також прогнозування нового стану навколишнього середовища згідно з цими варіантами, включаючи можливість зміни та відмови від цієї діяльності, складання оціночного документу і розгляд його експертними органами при обов’язковій участі громадськості та підготовку необхідної інформації для органів, що приймають рішення щодо здійснення господарської діяльності.

Якщо при проведенні процедури ОВНС буде встановлено, що така господарська діяльність може впливати на стан навколишнього середовища, то в обов’язковому порядку повинна проводитися повна форма ОВНС з оформленням “Заяви про екологічні наслідки діяльності”, її передача разом з іншими матеріалами діяльності на державну екологічну експертизу, а також проведення державної екологічної експертизи і підготовка висновків для органів, що приймають рішення щодо реалізації проекту.

Замовник і виконавець ОВНС організовують і фінансують пошукові і наукові роботи, необхідні для підготовки ОВНС. Це - характеристика сучасного стану навколишнього середовища в місці розміщення об’єкту, види та рівні впливу такої діяльності в умовах нормальної експлуатації та при аварійних ситуаціях, можливі соціально-економічні наслідки, що можуть бути зумовлені екологічними причинами, дані про залишкові рівні впливу та методи їх контролю.

Попередня екологічна експертиза звичайно проводиться з обов’язковим залученням представників громадськості, тому її особливістю є демократизм. Це самостійна процедура, яка може проводитися незалежними експертними комісіями, групами експертів або кількома організаціями. Форми участі експертних груп у розгляді результатів ОВНС проекту регламентуються спеціальними нормативними документами чи визначаються організацією, яка є ініціатором розгляду. Це–участь в обговореннях при проведенні неофіційних відкритих слухань, засідань, через засоби масової інформації, підготовка письмових зауважень і пропозицій та безпосередня робота представників громадськості в складі експертних комісій чи груп.

Попередня екологічна експертиза повинна дати оцінку альтернативних варіантів рішень, виходячи з особливостей застосовуваних технологій, врахування факторів розміщення, масштабу наміченої діяльності, можливостей кооперування з іншими видами діяльності щодо використання природних ресурсів, енергії, сировини, відходів виробництва. Зрозуміло, що попередня оцінка повинна стосуватися всіх варіантів рішень, в тому числі передбачати можливість “нульового варіанту”, тобто відмови від запланованої діяльності.

Попередня оцінка повинна стосуватися також найбільш значних наслідків для навколишнього середовища, здоров’я і умов проживання населення, зокрема рекреаційних, культурних, природноісторичних аспектів, економічних можливостей населення, наявних умов ведення різноманітної господарської діяльності і задоволення своїх життєвих потреб. При оцінці наслідків беруть до уваги прямі, побічні, первинні, вторинні впливи на стан навколишнього середовища, режим використання природних ресурсів та здоров’я людей в умовах нормального і екстремального функціонування об’єкта.

Визначення можливості зменшення негативного впливу господарської діяльності на навколишнє середовище передбачає необхідність оцінки ефективності пропонованих спеціальних природоохоронних заходів. Кількісний склад і конкретні види впливів залежать від особливостей господарської діяльності, стану навколишнього середовища в місці її реалізації, які в повній мірі можуть бути визначені шляхом вивчення аналогічних видів діяльності. Така процедура передбачає можливість вивірити екологічну обгрунтованість проектних рішень. Зокрема, процедура пошуку включає підготовку додаткової інформації за пропонованим проектом, підбір та наліз інформації про екологічні наслідки аналогічних видів діяльності (“оцінка прототипів”), систематизацію результатів післяпроектного аналізу ситуації в районі розміщення з метою встановлення достовірності прогнозованих впливів.

Процедура пошуку має виявити об’єкти впливу, їх масштаби, географію поширення, динамічні зміни в часі та ймовірність виникнення такого впливу. Методики, які застосовують при цьому: порівняльний аналіз, аналіз допущених помилок, застосування експертних оцінок.

У випадку, коли встановлено, що намічена господарська діяльність може справити екологічно небезпечний вплив, або коли цей вплив недостатньо вивчений, проводиться державна екологічна експертиза., основана на презумпції екологічної небезпеки будь-якої господарської діяльності, пов’язаної з використанням природних ресурсів.

В нормативно-правовому порядку визначено перелік екологічно небезпечних видів діяльності по проектах яких має готуватися “Заява про екологічні наслідки”, що підлягає разом з іншою документацією державній екологічній експертизі. До них належать:

- атомна промисловість і енергетика ( в тому числі видобування і

збагачення руди, виготовлення тепловиділяючих елементів для

атомних електростанцій, регенерація відпрацьованого ядерного

палива, зберігання чи утилізація радіоактивних відходів),

- біохімічне, біотехнічне та фармацевтичне виробництво,

- збір, обробка, зберігання, поховання, знешкодження і утилізація, транспортування та захоронення небезпечних промислових відходів,

- видобування нафти, нафтохімія і нафтопереробка ( включаючи всі види продуктопроводів),

- добування і переробка природного газу, будівництво газосховищ,

- хімічна промисловість ( включаючи виробництво засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив), текстильне виробництво ( з фарбуванням тканин і обробкою їх іншими хімічними засобами).

- металургія ( чорна і кольорова),

- вугільна, гірничовидобувна промисловість, видобування і переробка торфу, сапропелю,

- виробництво, зберігання, утилізація і знищення боєприпасів усіх видів, вибухових речовин і ракетного палива,

- виробництво електроенергії і тепла на основі органічного палива,

- промисловість будівельних матеріалів ( виробництво азбесту, скла, цементу, асфальтобетону).

- целюлозно-паперова промисловість,

- деревообробна промисловість (хімічна переробка деревини, виробництво деревостружкових і деревоволокнистих плит та інше з використанням синтетичних смол, консервування деревини просочуванням),

- машинобудування і металообробка ( з литтям із чавуну, сталі, кольорових металів та хімічною обробкою),

- будівництво гідроенергетичних та гідротехнічних споруд і меліоративних систем, включаючи хвостосховища та шламонакопичувачі,

- будівництво аеропортів, залізничних вузлів і вокзалів, автовокзалів, річкових і морських портів, залізничних і автомобільних магістралей, метрополітенів,

- тваринництво (тваринницькі комплекси продуктивністю більше як 5000 голів і птахофабрики),

- виробництво харчових продуктів (м’ясокомбінати, молокозаводи, цукрозаводи, спиртзаводи),

- обробка продуктів і переробка відходів тваринного походження (переробка шкіри, виготовлення клею і технічного желатину, утильзаводи),

- будівництво каналізаційних систем і очисних споруд,

- будівництво водозаборів поверхневих і підземних вод для централізованих систем водопостачання населених пунктів, водозабезпечення меліоративних систем, окремих промислових підприємств,

- інші окремі об’єкти, будівництво і експлуатація яких можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, які у кожному конкретному випадку визначаються Мінекобезпеки або його органами на місцях.

Закон України „Про державну екологічну експертизу” визначає, що “Заява про екологічні наслідки” є документом про гарантії додержання заходів щодо забезпечення екологічної безпеки екологічно шкідливої діяльності на весь прогнозований період її здійснення, включаючи процес ліквідації.

В “Заяві про екологічні наслідки” відображають основні результати ОВНС, висновки з них, обов’язки Замовника щодо заходів по збереженню навколишнього середовища. Її підписують замовник і організація, що розробляла проект господарської діяльності.

Тільки після проведення державної екологічної експертизи компетентні органи приймають рішення стосовно подальшої реалізації об’єкту.

Викладене дозволяє зробити деякі узагальнюючі висновки щодо співвідношення екологічної експертизи та ОВНС.

Перш за все, екологічна експертиза є обов’язковою стадією ОВНС, яка може проводитися на етапі попередньої оцінки при проектуванні наміченої діяльності у складі інших обгрунтувань проектних матеріалів, а також при оцінці “Заяви про екологічні наслідки” та інших проектних матеріалів, що відбивають технічні, економічні, соціальні параметри проекту з прогнозованими екологічними наслідками щодо його реалізації. Тому екологічна експертиза може розглядатися як складова частина ОВНС.

Процедура ОВНС проводиться переважно щодо планових та проектованих екологічно небезпечних рішень. В цьому аспекті – мета, завдання і принципи їх збігаються.

Разом з тим, функціональна спрямованість екологічної експертизи значно ширша і різноманітніша, оскільки вона може проводитися стосовно законопроектів, нормативно-технічної документації, щодо конкретних екологічних ситуацій, що склалися в окремих регіонах внаслідок негативного антропогенного вплив екологічно небезпечних об’єктів (АЕС,ТЕС). Треба мати на увазі, що сфера застосування екологічної експертизи необмежена. Вона може призначатися і проводитися при розгляді майнових та інших спорів, що виникають внаслідок заподіяної шкоди навколишньому середовищу, його окремим компонентам та здоров’ю людей.

Висновок:

процедура ОВНС застосовується тільки до проектів господарської діяльності. Вона здійснюється за допомогою різних форм екологічної експертизи.

Читайте також:

1. I визначення впливу окремих факторів
2. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
3. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
4. Аденогіпофіз, його гормони, механізм впливу
5. Аденогіпофіз, його гормони, механізм впливу, прояви гіпер- та гіпофункцій.
6. Аналіз відхилень від нормативів та їх впливу на прибуток
7. Аналіз відхилень – основний інструмент оцінки діяльності центрів відповідальності
8. Аналіз відхилень — основний інструмент оцінки діяльності центрів відповідальності
9. Аналіз впливу постачальників
10. Аналіз впливу факторів на зміну сумми гуртової реалізації
11. Аналіз методичних підходів до оцінки конкурентоспроможності фірми
12. Аналіз співвідношення активів із джерелами їх фінансування

Переглядів: 2063