• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Правова основа екологічної експертизи

Тема 3

Запитання і завдання для самоперевірки

Проаналізуйте зв’язок між екологічною експертизою і оцінкою впливу на навколишнє середовище.

У яких випадках проводиться обмежена та повна форма оцінки

впливу на навколишнє середовище?

Яке завдання попередньої екологічної експертизи?

Наведіть перелік екологічно небезпечних видів діяльності, з яких повинна проводитися державна екологічна експертиза.

З яких розділів складається “Заява про екологічні наслідки

діяльності”?

План:

1. “Декларація про державний суверинітет України”, Конституція України та Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” - як основа для формування законів про екологічну експертизу.

2. Закон України “Про екологічну експертизу”.

3. Мета та завдання екологічної експертизи.

4. Принципи екологічної експертизи.

5. Об’єкти екологічної експертизи.

6. Суб’єкти екологічної експертизи.

7. Форми екологічної експертизи.

8. Об’єкти державної екологічної експертизи.

9. Державне регулювання та управління в галузі екологічної експертизи.

10. Статус експерта екологічної експертизи.

11. Права та обов’язки замовників екологічної експертизи.

12. Строки проведення екологічної експертизи.

13. Висновки екологічної експертизи.

14. Фінансування екологічної експертизи.

15. Відповідальність сторін при проведенні екологічної експертизи.

Правова основа екологічної експертизи була закладена в “Декларації про державний суверинітет України”, прийнятій Верховною Радою 16 липня 1990р.[ 2 ]. В розділі 7 ”Екологічна безпека” говориться: “Українська РСР самостійно встановлює порядок організації охорони природи та порядок використання природних ресурсів, має право заборонити будівництво та припинити функціонування будь-яких підприємств, установ, організацій та інших об’єктів, які спричиняють загрозу екологічній безпеці; дбає про екологічну безпеку громадян, про генофонд народу.”

Конституція України, прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996р. [ 3 ], в розділі 1, ст.16 проголошує, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, а також, що збереження генофонду Українського народу є обов’язком держави;

в розділі 2, ст.50 говориться, що

- кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на

відшкодування завданої порушенням цього права шкоди, кожному

гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля,

якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її

поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена; кожен

зобов’язаний не заподіювати шкоду природі, відшкодовувати завдані

збитки.

В розділі 6, ст. 116 говориться, що Кабінет Міністрів України забезпечує проведення політики у сферах охорони природи, екологічної безпеки і природокористування, а в ст. 119 сказано:

“ місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують виконання програм охорони довкілля”.

В Законі України “Про охорону навколишнього природного середовища”, прийнятого 25 червня 1991р. в розділі 6,ст. 26 “Обов’язковість екологічної експертизи“ говориться, що проведення екологічної експертизи є обов’язковим у процесі законотворчої, інвестиційної, управлінської, господарської та іншої діяльності, що впливає на стан навколишнього природного середовища [ 4 ].

Закон України “Про екологічну експертизу”, прийнятий ВР України 9 лютого 1995р [ 5 ] визначає екологічну експертизу в Україні як вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об’єднань громадян, що грунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об’єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати на стан оточуючого середовища.

Завдання екологічної експертизи – регулювання суспільних відносин для забезпечення екологічної безпеки довкілля.

Це включає в себе:

- визначення ступеня екологічного ризику і безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності;

- організацію комплексної, науково обгрунтованої оцінки об’єктів екологічної експертизи;

- встановлення відповідності об’єктів вимогам екологічного законодавства, санітарних норм, будівельних норм і правил;

- проведення оцінки впливу діяльності, об’єктів на стан навколишнього природного середовища, здоров’я людей і природні ресурси;

- здійснення оцінки ефективності та достатності заходів охорони оточуючого середовища;

- підготовку об’єктивних, науково обгрунтованих висновків.

Мета екологічної експертизи полягає у запобіганні негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього середовища і здоров’я людей, а також оцінці ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічних ситуацій на окремих територіях і об’єктах.

Основними принципами екологічної експертизи є:

- презумпція потенційної екологічної небезпеки будь-якої господарської діяльності, що планується та іншої діяльності;

- обов’язковість проведення державної екологічної експертизи до прийняття рішення про реалізацію об’єкту екологічної експертизи;

- комплексність оцінки впливу на навколишнє середовище господарської та іншої діяльності та її наслідків;

- гарантування безпечного для життя і здоров’я навколишнього природного середовища;

- збалансованість екологічних, економічних, медико-біологічних і соціальних інтересів та врахування громадської думки;

- наукова обґрунтованість, комплексність, варіантність, об’єктивність і законність висновків екологічної експертизи, превентивність;

- гласність, участь громадських організацій, врахування громадської думки;

- екологічна безпека, територіально-галузева і економічна доцільність реалізації об’єктів екологічної експертизи, запланованої чи здійснюваної діяльності;

- достовірність і повнота інформації, що представляється на екологічну експертизу;

- незалежність експертів екологічної експертизи при здійсненні ними своїх повноважень в галузі екологічної експертизи;

- відповідальність учасників екологічної експертизи і зацікавлених осіб за організацію, проведення, якість екологічної експертизи;

- державне регулювання, законність.

Об’єктами екологічної експертизи є:

- передпланові матеріали, проекти генеральних планів забудови територій, розміщення виробничих сил, в тому числі територій з особливим режимом природокористування і ведення господарської діяльності;

- техніко-економічні обґрунтування проектів будівництва, реконструкції, ліквідації та ін. підприємств та організацій;

- проекти комплексних схем охорони та використання природних ресурсів,

- матеріали обстеження для надання статусу об’єкту, що підлягає особливій охороні або зони, що потребує відповідної реабілітації;

- проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, екологічні обґрунтування ліцензій та сертифікатів, проекти нормативної технічної та інструктивно-методичної документації в галузі охорони навколишнього середовища та використання природних ресурсів;

- документація по провадженню нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукції, реалізація яких може призвести до порушення екологічних нормативів, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища, в тому числі і тієї, що ввозиться з закордону;

- екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах, а також діючі об’єкти та комплекси, що мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища;

- військові, оборонні та інші об’єкти, інформація про які становить державну таємницю.

Особливим об’єктом екологічної експертизи є людина, її життя

та здоров’я у взаємозв’язку з навколишнім середовищем. Така експертиза називається еколого-санітарною. Її завдання встановити причинний зв’язок між станом здоров’я людини, його змінами і шкідливими впливами навколишнього середовища у зв’язку з антропогенною діяльністю. Проведення еколого-санітарної експертизи має принципове значення для вирішення питання про відшкодування громадянам за нанесену шкоду здоров’ю у зв’язку з несприятливим впливом навколишнього середовища. Близька до неї еколого-нормативна експертиза. Її завдання – встановити відповідність вимогам екологічної безпеки нормативів якості навколишнього природного середовища, гранично допустимих концентрацій, викидів, скидів шкідливих речовин, впливу шуму, вібрації, магнітних полів. В процесі такої експертизи перевіряється ефективність показників якості навколишнього середовища з точки зору здоров’я людини, охорони його генетичного фонду.

Суб’єктами екологічної експертизи є:

- спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології і природних ресурсів, його органи на місцях, створювані ними спеціальні установи, організації та еколого-експертні підрозділи чи комісії;

- інші державні органи, місцеві Ради народних депутатів та органи виконавчої влади;

- громадські організації;

- інші юридичні та фізичні особи, які залучаються до проведення екологічної експертизи (фахівці в даній галузі або міжнародні експерти).

Замовники екологічної експертизи зобов’язані оголосити через засоби масової інформації про проведення екологічної експертизи і після її завершення повідомити про її висновки.

Для врахування громадської думки суб’єкти екологічної експертизи проводять публічні слухання або відкриті засідання.

Громадськість приймає участь у екологічній експертизі шляхом

- виступів у засобах масової інформації;

- подання письмових зауважень, пропозицій, рекомендацій;

- включення представника громадськості до складу експертних комісій;

- проведення громадської експертизи.

Підготовка висновків екологічної експертизи і прийняття рішень щодо подальшої реалізації об’єкту здійснюється з урахуванням громадської думки.

Основні форми екологічної експертизи, що здійснюються в Україні - державна, громадська і інші екологічні експертизи.

Громадяни мають право:

- вимагати від відповідних органів надання своєчасної, повноцінної та достовірної інформації про стан навколишнього середовища та міри по його охороні;

- висувати пропозиції про проведення державної і громадської екологічної експертизи господарської і іншої діяльності, реалізація якої торкається екологічних інтересів населення, що проживають на даній території,

- надсилати у письмовій формі аргументовані пропозиції з екологічних аспектів планованої господарської та іншої діяльності,

- отримувати від органів, що проводять державну екологічну експертизу інформацію про результати її проведення, оскаржувати висновки експертної комісії в суді або арбітражному суді, тобто вимагати відміни рішень про розміщення, будівництво, експлуатацію екологічно небезпечних об’єктів, обмеження, призупинення, припинення чи перепрофілювання їх діяльності.

Громадська екологічна експертиза може проводитися

незалежно від проведення державної екологічної експертизи одних і тих же об’єктів екологічної експертизи. Це означає що вона може проводитися до і після державної екологічної експертизи або одночасно з нею.

Громадські об’єднання, що проводять громадську екологічну експертизу, мають право:

- отримувати від замовника документацію, що підлягає

екологічній експертизі у відповідності з законом;

- знайомитися з нормативно-технічною документацією, що

встановлює вимоги до проведення державної екологічної

експертизи;

- брати участь у якості спостерігачів через своїх представників в засіданнях експертних комісій державної екологічної експертизи і брати участь у обговореннях ними висновків громадської експертизи.

Висновки державної екологічної експертизи є обов’язковими для виконання.

Висновки громадської і інших екологічних експертиз мають рекомендаційний характер і можуть бути враховані при проведенні державної екологічної експертизи.

Інші екологічні експертизи здійснюються за ініціативою юридичних або фізичних осіб на договірній основі з еколого-експертними органами – наприклад, спеціальна екологічна експертиза.

Державна екологічна експертиза організується і проводиться еколого-експертними підрозділами або спеціально створюваними комісіями спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та охорони природних ресурсів із залученням інших органів виконавчої влади, та при необхідності інших фахівців і міжнародних експертів.

Проведення державної екологічної експертизи обов’язкове для видів діяльності і об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку (перелік встановлюється Кабінетом Міністрів за поданням Міністерства екології та охорони навколишнього середовища та Міністерства охорони здоров’я України).

Державній екологічній експертизі підлягають (об’єкти державної екологічної експертизи):

- проекти генеральних планів населених пунктів, схем районного планування, схем генеральних планів промислових вузлів, схем розміщення підприємств у промислових вузлах і районах, схем упорядкування промислової забудови, інша передпроектна і проектна документація;

- інвестиційні проекти, техніко-екномічні обгрунтування і розрахунки, проекти і робочі проекти на будівництво нових та розширення, реконструкцію, технічне переозброєння діючих підприємств, документацію по перепрофілюванню, консервації та ліквідації діючих підприємств, окремих цехів, виробництв та інших промислових і господарських об’єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, в тому числі військового та оборонного призначення;

- проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в галузі забезпечення екологічної ( в тому числі радіаційної безпеки, охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів;

- документація по впровадженню нової техніки, технології, матеріалів і речовин, в тому числі тих, що закуповується за кордоном;

- екологічно небезпечні діючі об’єкти та комплекси, в тому числі і військового призначення;

- екологічні ситуації в окремих пунктах і регіонах.

Державне регулювання та управління в галузі екологічної експертизи проводиться Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України , місцевими Радами та органами виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

Верховна Рада України

- здійснює законодавче регулювання відносин у галузі екологічної експертизи ;

- визначає основні принципи і порядок здійснення всіх форм екологічної експертизи.

Кабінет Міністрів України

- призначає проведення державної екологічної експертизи, екологічних ситуацій і об’єктів, негативний вплив яких виходить за межі однієї області;

- затверджує перелік екологічно небезпечних об’єктів і видів діяльності;

- визначає порядок передачі документації на державну екологічну експертизу.

Місцеві Ради ( в межах своєї території)

- приймають рішення і організують у разі необхідності проведення екологічної експертизи;

- можуть делегувати своїх експертів як спостерігачів на засідання експертних комісій державної екологічної експертизи, причому коли це стосується не тільки об’єктів, які розташовані на їх території, але і у випадках можливого впливу на навколишнє середовище господарською чи іншою діяльністю, що планується іншою адміністративно-територіальною одиницею;

- визначають граничні розміри відрахування на проведення екологічної експертизи з позабюджетних фондів охорони навколишнього середовища;

- координують діяльність суб’єктів екологічної експертизи;

- організують громадські обговорення, проводять опитування, референдуми серед населення про об’єкт екологічної експертизи, сприяють інформуванню населення про її результати;

- організують на вимогу населення громадську екологічну експертизу;

- контролюють дотримання законодавства про екологічну експертизу;

- інформують правоохоронні органи, органи виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів та органи державної влади про початок реалізації об’єкта екологічної експертизи без позитивного висновку державної екологічної експертизи.

Органи виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів

- здійснюють державну екологічну експертизу, в тому числі і додаткову;

- затверджують нормативно-технічні та інструктивно-методичні документи в галузі екологічної експертизи;

- формують системи і структури експертних підрозділів;

- створюють спеціалізовані установи і організації, необхідні для науково-технічного забезпечення державної екологічної експертизи;

- залучають спеціалістів і науковців до проведення державної екологічної експертизи;

- координують еколого-експертну діяльність, здійснюють методичне керівництво з питань проведення екологічної експертизи незалежно від її форм;

- направляють в банки подання про призупинення (припинення) фінансування, кредитування та інших фінансових операцій по відношенню до об’єктів екологічної експертизи, які не отримали позитивного висновку;

- надають засобам масової інформації, згідно їх запитів, відомості про результати проведення державної екологічної експертизи.

Статус експерта екологічної експертизи.

Експертом екологічної експертизи може бути спеціаліст, який має вищу освіту, відповідну спеціальність, кваліфікацію і професійні знання, а також має практичний досвід у відповідній галузі не менше 3 років.

Експерт має право:

- одержувати матеріали, необхідні для проведення екологічної експертизи;

- пропонувати відхилити подані на екологічну експертизу матеріали, які не відповідають вимогам природоохоронного законодавства, екологічним стандартам і нормативам та врахування яких потребує додаткових досліджень, наукових робіт чи виділення додаткових капіталовкладень;

- залучати до проведення екологічної експертизи науковців та фахівців;

- на викладення особистої думки щодо висновків проведеної екологічної експертизи.

Експерт зобов’язаний:

- дотримувати строки і порядок здійснення екологічної експертизи, вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища і раціональне використання та відтворення природних ресурсів;

- забезпечувати всебічне і об’єктивне проведення екологічної експертизи;

- повертати в разі потреби подану документацію на доопрацювання.

Незалежність експерта забезпечується:

- проведенням експертизи у встановленому законодавством порядку;

- свободою вибору форм і методів аналізу і оцінки та викладення особистої думки з питань проведеного аналізу;

- забороною втручатися будь-кому в проведення екологічної експертизи за винятком випадків порушення експертом вимог законодавства;

- захистом порушених прав експерта у встановленому законодавством порядку.

Читайте також:

1. A) правові і процесуальні основи судово-медичної експертизи
2. Nom. sing. Gen. sing. Основа
3. Акт експертизи підписується кожним експертом і засвідчується печаткою медичної установи, на базі якої проводилася судово-психіатрична експертиза.
4. АКЦІОНЕРНА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВА ФОРМА ПІДПРИЄМСТВ
5. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства як методична основа діагностики його спроможності протидіяти кризовим явищам та ліквідувати їх наслідки
6. Англо-американська правова система
7. Б. Основа.
8. Банк і його операції. Правова природа банківської діяльності
9. Будова|споруди| |і/або|і принци|основа|п дії.
10. Бюджет як економічна і правова категорія
11. Валютна система - це державно-правова форма організації валютних відносин. Слід розрізняти національну, міжнародну (регіональну) та світову валютні системи (ВС).
12. Валютні відносини, валютні системи як основа міжнародних фінансів

Переглядів: 1680