Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Права та обов’язки замовників експертизи.

Замовники екологічної експертизи мають право:

- одержувати консультації;

- надавати суб’єктам екологічної експертизи пояснення, зауваження, пропозиції щодо об’єкта екологічної експертизи чи з окремих їх рішень та обґрунтувань;

- знайомитися з висновками екологічної експертизи;

- просити проведення додаткової екологічної експертизи;

- одержувати інформацію про хід проведення екологічної експертизи.

Замовники зобов’язані:

- подавати на екологічну експертизу необхідні матеріали і висновки щодо попередньої оцінки їх впливу на навколишнє природне середовище;

- сприяти проведенню екологічної експертизи;

- оплачувати виконані еколого-експертні роботи згідно з договором;

- виконувати вимоги висновків екологічної експертизи.

 

Умови і підстави для проведення державної екологічної експертизи.

 

Експертиза проводиться у разі:

- наявної або можливої потенційної небезпеки об’єкту для навколишнього середовища і здоров’я людей;

- за рішенням Кабінету Міністрів або місцевих органів влади.

Вона проводиться після оголошення Замовником через засоби масової інформації ” Заяви про екологічні наслідки діяльності”. Ця заява повинна мати відомості про мету і засоби здійснення діяльності, фактори, що впливають чи можуть вплинути на навколишнє середовище, з урахуванням можливих екстремальних ситуацій, кількісні та якісні показники ризику, заходи, що гарантують екологічну безпеку.

 

Згідно Закону України „Про екологічну експертизу” граничні строки проведення державної екологічної експертизи об’єктів становлять:

- еколого-експертними підрозділами органів виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів - до 45 днів (календарних) з продовженням у разі потреби до 60 днів, в особливо складних випадках – до 120 днів;

- міжгалузевими комісіями - до 90 днів;

- за додатковими матеріалами відповідно до висновків попередньої експертизи – до 30 днів.

Висновки після затвердження центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів є обов’язковими для виконання.

Позитивний висновок є підставою для відкриття фінансування всіх програм і проектів. В разі негативної оцінки замовник повинен доопрацювати матеріали і подати їх на додаткову державну екологічну експертизу.

Строк дії висновків державної екологічної експертизи: позитивний висновок дійсний протягом 3 років від дня видачі. Після цього (якщо не почата реалізація об’єкту), він підлягає новій екологічній експертизі.

Висновки екологічної експертизи складаються з вступної (протокольної), констатуючої(описової) та заключної (оціночно-узагальнюючої) частини.

У вступній частині наводяться дані про орган, що проводив екологічну експертизу, склад експертів, час проведення, найменування об’єкта екологічної експертизи, його кількісні і якісні показники,

У констатуючій частині подається характеристика видів запланованої чи здійснюваної діяльності, її вплив на навколишнє середовище, ступінь екологічного ризику, забезпечення вимог екологічної безпеки, раціонального використання і відтворення природних ресурсів.

У заключній частині міститься узагальнена оцінка об’єкту екологічної експертизи, зауваження і пропозиції щодо вдосконалення обгрунтування його екологічного впливу, висновки щодо схвалення, повернення на доопрацювання чи відхилення з посиланням на відповідні нормативні документи, висновок щодо можливості реалізації об’єкта.

 

Оскарження висновків державної екологічної експертизи:

Юридичні особи, зацікавлені в спростуванні висновків державної екологічної експертизи або окремих її положень подають заяву до органів, які приймали рішення про проведення екологічної експертизи. В разі відмови у розгляді заяви, вони мають право звернутися до суду. Органи, які приймали рішення про проведення екологічної експертизи зобов’язані в місячний строк розглянути заяву і за наявності підстав призначити проведення додаткової державної екологічної експертизи з залученням незалежних експертів. Але оскарження висновків державної екологічної експертизи не припиняє їх дії.

Висновки екологічної експертизи можуть бути визнані недійсними у судовому порядку у разі:

- порушення законодавства про проведення екологічної експертизи;

- недотримання санітарних, гігієнічних, будівельних норм щодо охорони навколишнього середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки;

- неврахування важливих достовірних відомостей про стан екологічної ситуації в місці реалізації об’єкта ( в цьому, і в попередньому випадку може бути зумовлене недостатньою кваліфікованістю експертів);

- порушення прав учасників експертизи, якщо це привело до неправильного висновку екологічної експертизи.

 

Фінансування державної екологічної експертизи:

Фінансування державної екологічної експертизи здійснюється її замовником. Державні екологічні експертизи об’єктів, що реалізуються за рахунок державних капіталовкладень, фінансуються за рахунок держбюджету. Фінансування експертизи екологічних ситуацій та екологічно небезпечних діючих об’єктів і комплексів, яке проводиться за рішенням Кабінету Міністрів України, місцевих Рад чи їх виконавчих комітетів, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, позабюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища.

Згідно з Нормативами витрат на проведення державної екологічної експертизи, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів 13 червня 1996 р, № 644, витрати на проведення державної екологічної експертизи складають:

- для інвестиційних програми – від 1,62 до 3,5 %

- проектів - від 0,5 до 2,0 %

- робочих проектів – від 0,2 до 0,8 % від вартості розробленої документації.

Інші державні екологічні експертизи - за рахунок замовника, що здійснює екологічно небезпечну діяльність на договірній основі.

Фінансування громадської екологічної експертизи здійснюється за рахунок коштів об’єднань громадян, громадських фондів, а також цільових добровільних грошових внесків громадян, підприємств і організацій.

 

Правопорушеннями в галузі екологічної експертизи є [ 7 ] :

- порушення порядку проведення екологічної експертизи;

- надання свідомо неправдивих відомостей про екологічні наслідки діяльності;

- надання дозволу на спеціальне природокористування, фінансування та реалізацію проектів, програм чи діяльності, які можуть негативно впливати на стан навколишнього середовища без позитивного висновку екологічної експертизи;

- здійснення екологічної експертизи неправоздатними установами, організаціями, об’єднаннями громадян;

- недотримання під час реалізації об’єкту експертизи вимог щодо забезпечення екологічної безпеки відповідно до висновку державної екологічної експертизи;

- незаконне втручання будь-кого у проведення екологічної експертизи;

- ухилення від надання необхідних відомостей і матеріалів державним експертним органам на їх вимогу;

- підготовка свідомо неправдивого висновку державної екологічної експертизи, а також надання неправдивих даних про результати її проведення;

- здійснення господарської чи іншої діяльності, яка не відповідає документації, що одержала позитивний висновок державної екологічної експертизи.

Порушеннями керівників державних органів експертизи та експертних комісій є:

- не прийняття до уваги матеріалів громадської екологічної експертизи, а також аргументованих пропозицій з екологічних аспектів господарської та іншої діяльності, що надійшли від органів місцевого самоврядування та громадських об’єднань;

- порушення встановленого порядку використання перерахованих замовником коштів на проведення державної екологічної експертизи.

Винні в порушеннях притягаються до дисциплінарної, адміністративної, цивільної чи кримінальної відповідальності.

Так, згідно ст. 79 „Кодексу про адміністративні правопорушення України” [ 8 ] передбачена відповідальність за недодержання екологічних вимог під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції, або прийняття в експлуатацію об’єктів чи споруд, а так само недодержання строків, встановлених для кожного етапу будівництва природоохоронних об’єктів чи споруд, або строків прийняття їх в експлуатацію, що тягне за собою накладання штрафу від 1 до 15 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Ст. 59 „Кодексу про адміністративні правопорушення України” передбачає відповідальність за забруднення і засмічення вод, введення в експлуатацію підприємств, комунальних та інших об’єктів без споруд і пристроїв, що запобігають забрудненню і засміченню вод і тягне за собою накладання штрафу на посадових осіб від 5 до 8 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Кримінальна відповідальність за порушення природоохоронного законодавства згідно ст..239 та 241 „Карного Кодексу України” [ 7 ] передбачає накладання штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років. Ті самі діяння, що спричинили загибель людей, їх масові захворювання або інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від 2 до 5 років; обмеженням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років або без такої.

Порушення порядку проведення екологічної експертизи, згідно ст. 236 „Карного кодексу України” також тягне за собою кримінальну відповідальність . Порушення порядку проведення екологічної експертизи може бути вчинене шляхом як дії, так і бездіяльності. Це може бути, наприклад: надання завідомо неправильних відомостей про екологічні наслідки діяльності об’єкта екологічної експертизи; надання дозволів на спеціальне природокористування; фінансування та реалізація проектів та програм, які можуть негативно впливати на стан довкілля та здоров’я людей, без позитивного висновку екологічної експертизи; ухилення від надання у відповідь на законну вимогу державних еколого-експертних органів необхідних відомостей про об’єкт екологічної експертизи; примушування або створення таких умов для експерта, що мають своїм наслідком підготовку хибних експертних висновків; нездійснення державної екологічної експертизи у тих випадках, коли її проведення було обов’язковим.

Міжнародне співробітництво в галузі екологічної експертизи здійснюється на основі двосторонніх договорів.

 


Читайте також:

  1. IV. Обов'язки і права керівника та заступника керівника подорожі
  2. V Обов’язки Ради
  3. А/. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права.
  4. Аграрна реформа 1861 р. Скасування кріпостного права в надніпрянській Україны.
  5. Аграрна реформа 1861 р. Скасування кріпостного права в надніпрянській Україны.
  6. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
  7. Адміністративне право як галузь права
  8. Адміністративно-правовий захист права інтелектуальної власності
  9. Аксіологія права у структурі філософсько-правового знання. Соціальна цінність права.
  10. Акти застосування норм права в механізмі правового регулювання.
  11. Аліментні обов’язки батьків і дітей
  12. Аналіз доцільності фінансових інвестицій у корпоративні права.




Переглядів: 1415

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Правова основа екологічної експертизи | Розгляд альтернатив при проведенні екологічної експертизи

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.007 сек.