• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Права та обов’язки замовників експертизи.

Замовники екологічної експертизи мають право:

- одержувати консультації;

- надавати суб’єктам екологічної експертизи пояснення, зауваження, пропозиції щодо об’єкта екологічної експертизи чи з окремих їх рішень та обґрунтувань;

- знайомитися з висновками екологічної експертизи;

- просити проведення додаткової екологічної експертизи;

- одержувати інформацію про хід проведення екологічної експертизи.

Замовники зобов’язані:

- подавати на екологічну експертизу необхідні матеріали і висновки щодо попередньої оцінки їх впливу на навколишнє природне середовище;

- сприяти проведенню екологічної експертизи;

- оплачувати виконані еколого-експертні роботи згідно з договором;

- виконувати вимоги висновків екологічної експертизи.

Умови і підстави для проведення державної екологічної експертизи.

Експертиза проводиться у разі:

- наявної або можливої потенційної небезпеки об’єкту для навколишнього середовища і здоров’я людей;

- за рішенням Кабінету Міністрів або місцевих органів влади.

Вона проводиться після оголошення Замовником через засоби масової інформації ” Заяви про екологічні наслідки діяльності”. Ця заява повинна мати відомості про мету і засоби здійснення діяльності, фактори, що впливають чи можуть вплинути на навколишнє середовище, з урахуванням можливих екстремальних ситуацій, кількісні та якісні показники ризику, заходи, що гарантують екологічну безпеку.

Згідно Закону України „Про екологічну експертизу” граничні строки проведення державної екологічної експертизи об’єктів становлять:

- еколого-експертними підрозділами органів виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів - до 45 днів (календарних) з продовженням у разі потреби до 60 днів, в особливо складних випадках – до 120 днів;

- міжгалузевими комісіями - до 90 днів;

- за додатковими матеріалами відповідно до висновків попередньої експертизи – до 30 днів.

Висновки після затвердження центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів є обов’язковими для виконання.

Позитивний висновок є підставою для відкриття фінансування всіх програм і проектів. В разі негативної оцінки замовник повинен доопрацювати матеріали і подати їх на додаткову державну екологічну експертизу.

Строк дії висновків державної екологічної експертизи: позитивний висновок дійсний протягом 3 років від дня видачі. Після цього (якщо не почата реалізація об’єкту), він підлягає новій екологічній експертизі.

Висновки екологічної експертизи складаються з вступної (протокольної), констатуючої(описової) та заключної (оціночно-узагальнюючої) частини.

У вступній частині наводяться дані про орган, що проводив екологічну експертизу, склад експертів, час проведення, найменування об’єкта екологічної експертизи, його кількісні і якісні показники,

У констатуючій частині подається характеристика видів запланованої чи здійснюваної діяльності, її вплив на навколишнє середовище, ступінь екологічного ризику, забезпечення вимог екологічної безпеки, раціонального використання і відтворення природних ресурсів.

У заключній частині міститься узагальнена оцінка об’єкту екологічної експертизи, зауваження і пропозиції щодо вдосконалення обгрунтування його екологічного впливу, висновки щодо схвалення, повернення на доопрацювання чи відхилення з посиланням на відповідні нормативні документи, висновок щодо можливості реалізації об’єкта.

Оскарження висновків державної екологічної експертизи:

Юридичні особи, зацікавлені в спростуванні висновків державної екологічної експертизи або окремих її положень подають заяву до органів, які приймали рішення про проведення екологічної експертизи. В разі відмови у розгляді заяви, вони мають право звернутися до суду. Органи, які приймали рішення про проведення екологічної експертизи зобов’язані в місячний строк розглянути заяву і за наявності підстав призначити проведення додаткової державної екологічної експертизи з залученням незалежних експертів. Але оскарження висновків державної екологічної експертизи не припиняє їх дії.

Висновки екологічної експертизи можуть бути визнані недійсними у судовому порядку у разі:

- порушення законодавства про проведення екологічної експертизи;

- недотримання санітарних, гігієнічних, будівельних норм щодо охорони навколишнього середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки;

- неврахування важливих достовірних відомостей про стан екологічної ситуації в місці реалізації об’єкта ( в цьому, і в попередньому випадку може бути зумовлене недостатньою кваліфікованістю експертів);

- порушення прав учасників експертизи, якщо це привело до неправильного висновку екологічної експертизи.

Фінансування державної екологічної експертизи:

Фінансування державної екологічної експертизи здійснюється її замовником. Державні екологічні експертизи об’єктів, що реалізуються за рахунок державних капіталовкладень, фінансуються за рахунок держбюджету. Фінансування експертизи екологічних ситуацій та екологічно небезпечних діючих об’єктів і комплексів, яке проводиться за рішенням Кабінету Міністрів України, місцевих Рад чи їх виконавчих комітетів, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, позабюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища.

Згідно з Нормативами витрат на проведення державної екологічної експертизи, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів 13 червня 1996 р, № 644, витрати на проведення державної екологічної експертизи складають:

- для інвестиційних програми – від 1,62 до 3,5 %

- проектів - від 0,5 до 2,0 %

- робочих проектів – від 0,2 до 0,8 % від вартості розробленої документації.

Інші державні екологічні експертизи - за рахунок замовника, що здійснює екологічно небезпечну діяльність на договірній основі.

Фінансування громадської екологічної експертизи здійснюється за рахунок коштів об’єднань громадян, громадських фондів, а також цільових добровільних грошових внесків громадян, підприємств і організацій.

Правопорушеннями в галузі екологічної експертизи є [ 7 ] :

- порушення порядку проведення екологічної експертизи;

- надання свідомо неправдивих відомостей про екологічні наслідки діяльності;

- надання дозволу на спеціальне природокористування, фінансування та реалізацію проектів, програм чи діяльності, які можуть негативно впливати на стан навколишнього середовища без позитивного висновку екологічної експертизи;

- здійснення екологічної експертизи неправоздатними установами, організаціями, об’єднаннями громадян;

- недотримання під час реалізації об’єкту експертизи вимог щодо забезпечення екологічної безпеки відповідно до висновку державної екологічної експертизи;

- незаконне втручання будь-кого у проведення екологічної експертизи;

- ухилення від надання необхідних відомостей і матеріалів державним експертним органам на їх вимогу;

- підготовка свідомо неправдивого висновку державної екологічної експертизи, а також надання неправдивих даних про результати її проведення;

- здійснення господарської чи іншої діяльності, яка не відповідає документації, що одержала позитивний висновок державної екологічної експертизи.

Порушеннями керівників державних органів експертизи та експертних комісій є:

- не прийняття до уваги матеріалів громадської екологічної експертизи, а також аргументованих пропозицій з екологічних аспектів господарської та іншої діяльності, що надійшли від органів місцевого самоврядування та громадських об’єднань;

- порушення встановленого порядку використання перерахованих замовником коштів на проведення державної екологічної експертизи.

Винні в порушеннях притягаються до дисциплінарної, адміністративної, цивільної чи кримінальної відповідальності.

Так, згідно ст. 79 „Кодексу про адміністративні правопорушення України” [ 8 ] передбачена відповідальність за недодержання екологічних вимог під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції, або прийняття в експлуатацію об’єктів чи споруд, а так само недодержання строків, встановлених для кожного етапу будівництва природоохоронних об’єктів чи споруд, або строків прийняття їх в експлуатацію, що тягне за собою накладання штрафу від 1 до 15 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Ст. 59 „Кодексу про адміністративні правопорушення України” передбачає відповідальність за забруднення і засмічення вод, введення в експлуатацію підприємств, комунальних та інших об’єктів без споруд і пристроїв, що запобігають забрудненню і засміченню вод і тягне за собою накладання штрафу на посадових осіб від 5 до 8 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Кримінальна відповідальність за порушення природоохоронного законодавства згідно ст..239 та 241 „Карного Кодексу України” [ 7 ] передбачає накладання штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років. Ті самі діяння, що спричинили загибель людей, їх масові захворювання або інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від 2 до 5 років; обмеженням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років або без такої.

Порушення порядку проведення екологічної експертизи, згідно ст. 236 „Карного кодексу України” також тягне за собою кримінальну відповідальність . Порушення порядку проведення екологічної експертизи може бути вчинене шляхом як дії, так і бездіяльності. Це може бути, наприклад: надання завідомо неправильних відомостей про екологічні наслідки діяльності об’єкта екологічної експертизи; надання дозволів на спеціальне природокористування; фінансування та реалізація проектів та програм, які можуть негативно впливати на стан довкілля та здоров’я людей, без позитивного висновку екологічної експертизи; ухилення від надання у відповідь на законну вимогу державних еколого-експертних органів необхідних відомостей про об’єкт екологічної експертизи; примушування або створення таких умов для експерта, що мають своїм наслідком підготовку хибних експертних висновків; нездійснення державної екологічної експертизи у тих випадках, коли її проведення було обов’язковим.

Міжнародне співробітництво в галузі екологічної експертизи здійснюється на основі двосторонніх договорів.

Читайте також:

1. IV. Обов'язки і права керівника та заступника керівника подорожі
2. V Обов’язки Ради
3. А/. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права.
4. Аграрна реформа 1861 р. Скасування кріпостного права в надніпрянській Україны.
5. Аграрна реформа 1861 р. Скасування кріпостного права в надніпрянській Україны.
6. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
7. Адміністративне право як галузь права
8. Адміністративно-правовий захист права інтелектуальної власності
9. Аксіологія права у структурі філософсько-правового знання. Соціальна цінність права.
10. Акти застосування норм права в механізмі правового регулювання.
11. Аліментні обов’язки батьків і дітей
12. Аналіз доцільності фінансових інвестицій у корпоративні права.

Переглядів: 1488